Кіровоградської області
"28" липня 2008 р.
Справа № 18/126
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/126
за позовом: Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія", м. Кіровоград
про стягнення 4 890 грн.
Представники сторін:
від позивача - Леконт Р.В., довіреність № 04-4/302 від 20.02.08, головний спеціаліст - юрисконсульт ;
від відповідача - Глазков А.С., довіреність № б/н від 22.07.08 ;
Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області звернулась до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Єлисаветградська транспортна компанія» 4 890 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами.
Відповідачем 13.06.2008 р. подано заперечення на позов, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
28.07.2008 р. відповідачем позов визнано та подано клопотання про розстрочення суми боргу.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 20.06.2008р. та в судовому засіданні 22.07.2008 р. оголошено перерву до 28.07.2008 р.
В судовому засіданні 28.07.2008 р. представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі; представник відповідача позов не заперечив.
В судовому засіданні 28.07.2008 р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши обставини, наведенні в обґрунтування позовних вимог, господарський суд
Земельним кодексом України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно статті 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області є спеціальним підрозділом Мінприроди та відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів на території Кіровоградської області (а.с. 38-45).
Згідно статті 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органам на місцях надано право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2007 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства ТОВ “Єлисаветградська транспортна компанія». Проведеною перевіркою виявлено засмічення земельної ділянки твердими побутовими побутовими відходами, що розташована біля АЗС.
За результатами перевірки 12.11.2007 р. складено акт № 326, в якому зафіксовано зазначене порушення (а.с. 8-12), винесено припис про усунення виявлених порушень (а.с. 13).
На підставі складеного акту позивачем здійснено розрахунок заподіяної шкоди згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171 (у редакції наказу № 149 від 04.04.2007 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. за № 422/13698). Згідно вказаного розрахунку розмір шкоди склав 4 890 грн. (а.с. 16).
На адресу ТОВ “Єлисаветградська транспортна компанія» позивачем 26.01.2008 р. направлено претензію №07-8/131 з вимогою відшкодувати збитки в сумі 4 890 грн. (а.с.15-17). Відповідь на претензію не надано.
Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно статті 1 Закону України “Про відходи» відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів. Розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
Відповідно до статей 8, 9 Закону України “Про відходи» відходи є об'єктом права власності. Суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава. Суб'єкти права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених законом.
Статтею 17 Закону України “Про відходи» встановлені обов»язки суб»єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, в тому числі, пункт “л» цієї статті - відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Статтею 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Згідно положень статті 68 названого вище Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації незалежно від погіршення якості природних ресурсів.
Статтею 33 Закону України “Про відходи» визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах природоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини, захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171 (у редакції наказу № 149 від 04.04.2007 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. за № 422/13698) затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Згідно даної Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.
Відповідно до статті 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства підлягає стягненню та зарахуванню до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.
З огляду на викладене та виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, господарський приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Єлисаветградська транспортна компанія» 4 890 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідачем подано клопотання про розстрочення боргу на чотири місяці шляхом сплати починаючи з серпня 2008 р. щомісячно до 28-го числа 698,57 грн. Подане клопотання мотивовано відсутністю коштів.
Позивач подане клопотання не заперечив.
Згідно пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для, зокрема, розстрочення виконання рішення суду є наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Виходячи з наведених норм та викладених у клопотанні обґрунтувань, господарський суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення суду у даній справі.
З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача в доход державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" (25022, м.Кіровоград, просп. Університетський, 3, р/р 26004060065840 в КРУ Приватбанк, МФО 323583, ідентифікаційний код 32967628) на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області ( 25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, код ЄДРПОУ 34894892, р/р 33112331700002, банк одержувача ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач ГУДК у Кіровоградській області) - заподіяних державі збитків, внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами у розмірі 4 890 грн.
Розстрочити виконання рішення суду на сім місяців шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" (25022, м.Кіровоград, просп. Університетський, 3, р/р 26004060065840 в КРУ Приватбанк, МФО 323583, ідентифікаційний код 32967628) на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області ( 25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, код ЄДРПОУ 34894892, р/р 33112331700002, банк одержувача ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач ГУДК у Кіровоградській області) заподіяних державі збитків, внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами у розмірі 4 890 грн., за наступним графіком:
до 28-го числа серпня 2008 р. - 698 гр. 57 коп.
до 28-го числа вересня 2008 р. - 698 гр. 57 коп.
до 28-го числа жовтня 2008 р. - 698 гр. 57 коп.
до 28-го числа листопада 2008 р. - 698 гр. 57 коп.
до 28-го числа грудня 2008 р. - 698 гр. 57 коп.
до 28-го числа січня 2009 р. - 698 гр. 57 коп.
до 28-го числа лютого 2009 р. - 698 гр. 58 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" (25022, м.Кіровоград, просп. Університетський, 3, р/р 26004060065840 в КРУ Приватбанк, МФО 323583, ідентифікаційний код 32967628) у доход Державного бюджету України на р/р 31115095700002, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, державне мито в сумі 85грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія" (25022, м.Кіровоград, просп. Університетський, 3, р/р 26004060065840 в КРУ Приватбанк, МФО 323583, ідентифікаційний код 32967628) у доход Державного бюджету України на р/р 31218259700002, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В.Тимошевська