Кіровоградської області
"23" липня 2008 р.
Справа № 3/166
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгаррозглянув у судовому засіданні 23.07.08 о 17:15 адміністративну справу № 3/166
за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів;
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське";
про стягнення 14 662 грн. 95 коп.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмичової О.О.;
представників
позивача - головного спеціаліста-юриста Поліщук О.М., довіреність № 04-04/200 від 09.01.08;
відповідача - Добровольська М.М., довіреність № 1 від 23.06.08.
Кіровоградське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське" 14 454 грн. 87 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 р. та пені в розмірі 208 грн. 08 коп.
Відповідач вимоги заявника не визнав, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись у запереченнях на позов на те, що
на виконання вимог ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" товариством вживалися заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів;
28.12.06 товариством видано наказ № 66 "Про створення робочих місць", в якому зазначено про створення чотирьох робочих місць для працевлаштування інвалідів в товаристві в 2007 році відповідно до встановленого нормативу робочих місць для інвалідів, передбаченого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";
в 2007 році надавалися до Компаніївського центру зайнятості "Звіти про наявність вакансій" по формі № 3-ПН, в якому зазначено потребу в інвалідах відповідно до нормативу у кількості чотирьох вакансій по професії охоронник (звіти за травень, червень, вересень, грудень 2007), повідомлень (направлень) від Компаніївського центру зайнятості про наявність інвалідів, яким не протипоказана робота за певною професією і які б бажали працевлаштуватися на ТОВ "Полтавське" протягом 2007 не надходило;
товариство самостійно займалося пошуком інвалідів серед громадян територіальної громади Полтавської сільської ради, але отримувало усні відмови інвалідів через втрату ними своїх пенсій при умові працевлаштування на роботу;
товариство зверталося до Полтавської сільської ради з запитом чи надходили до них у 07 особисті звернення інвалідів з бажанням працевлаштуватися у товаристві, відповідно до листа Полтавської сільської ради від 07.07.08 № 201 таких звернень у 2007 не надходило.
У судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з викладених у ньому підстав; представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
При встановленні обставин справи, дослідженні письмових доказів, заслуховуванні пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 процентів середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості 1 робочого місця.
Ст. 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативи, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.
За Положенням про Кіровоградське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора фонду соціального захисту інвалідів № 16 від 01.03.07, відділення фонду відповідно до покладених до нього завдань вживає заходів щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у разі їх несплати в установлені законодавством терміни та порядку, у тому числі судовому.
Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленого нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції самостійно, 15 квітня року, що настає за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку чи в установах комерційних банків.
Суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідачем подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007, із якого вбачається, що середньорічна заробітна плата у 2007 становила 4 818 грн., кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 3 особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавське" вживались заходи до виконання вимог законодавства про створення робочих місць для інвалідів. Відсутність на підприємстві відповідача робітників - інвалідів при наявності робочих місць для них не є виною відповідача, оскільки Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", на нього покладено обов'язок забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх відшукувати та працевлаштовувати.
Вина відповідача у непрацевлаштуванні 3 інвалідів відсутня, оскільки відповідач постійно повідомляв органи працевлаштування інвалідів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, що підтверджується наданими відповідачем Звітами про наявність вакансій в 2007 році для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, але на це підприємство центр зайнятості такої категорії громадян не направляв в зв'язку з відсутністю претендентів на відповідні робочі місця.
Про відсутність вини у невиконанні нормативу працевлаштування інвалідів також об'єктивно свідчать інформація Полтавської сільської ради № 201 від 07.07.08 про відсутність звернень інвалідів для працевлаштування, наказ товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське" № 66 від 28.12.06 про створення чотирьох робочих місць для інвалідів, повідомленням Компаніївського районного центру зайнятості № 593 від 22.07.08 про відсутність інвалідів, які перебували на обліку, звітами про наявність вакансій, звітом про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках.
Оскільки ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» передбачено, що працевлаштування інвалідів віднесено до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування та місцевих організацій інвалідів, а Постановою КМУ «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» обов'язок здійснювати працевлаштування інвалідів покладається на державну службу зайнятості, відповідач на протязі 2007 р. подавав до державної служби зайнятості «Звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)» за формою № 3-ПН на вакансії робітників та службовців, звертався до позивача, тобто забезпечував вказаним органам проведення роботи по підбору і направленню для працевлаштування інвалідів.
Господарський суд приходить до висновку, що у господарського товариства була можливість працевлаштувати інвалідів, про що повідомлялось службі зайнятості. відповідач належними доказами підтвердив готовність працевлаштувати громадян, в тому числі і інвалідів на вакантні місця, що засвідчено своєчасною подачею звітів до служби зайнятості, а також дотриманням квот працевлаштування соціально незахищених громадян, тому вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавське" вжиті передбачені чинним законодавством заходи із забезпечення працевлаштування інвалідів, тому на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення повноважними органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
Висновок про відсутність правопорушення, пов'язаного з працевлаштуванням інвалідів, у разі виконання відповідачем всіх можливих заходів до створення робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями підтримано Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 28.08.2007 року по справі № 22а-284/2007 (№ 13/391) та ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 16.01.2008 року (Бюлетень законодавства і юридичної практики України № 6 за 2008 рік стор. 23).
відповідно до викладеного, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 14 454 грн. 87 коп. за невиконання нормативу створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році.
Керуючись п. п. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 163, ст. 167, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Копії постанови направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але не була у встановлений строк подана апеляційна скарга, постанова набирає чинності після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Н. В. Болгар
25.07.08