Кіровоградської області
"15" серпня 2008 р.
Справа № 9/194
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б.,розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/194
за позовом: Бобринецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Дзерджинського, 54
до відповідача І: Бобринецької міської ради, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, 80
відповідача ІІ: виконавчого комітету Бобринецької міської ради, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, 80
про визнання права власності, визнання незаконними та скасування рішень
Представники сторін:
від позивача - Усатенко В.Ю., довіреність №26/1594 від 09.04.2008 р., представник;
від відповідача І - участі не брав;
від відповідача ІІ - участі не брав.
Бобринецьким районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області подано позов до Бобринецької міської ради та виконавчого комітету Бобринецької міської ради, вимоги в якому викладені наступним чином:
-визнати право власності на будівлю, розташовану за адресою: м. Бобринець, вул. Шевченка, 72, за Бобринецьким районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області;
-визнати незаконними та скасувати рішення Бобринецької міської ради №806 від 09.06.2005 року та рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №237 від 12.07.2005 року.
Бобринецька міська ради вимоги позивача не визнала.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
На двадцять шостій сесії Бобринецької міської ради четвертого скликання 09.06.2005 року прийнято рішення №806 "Про виділення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення за адресою м. Бобринець, вул. Шевченка, 72" (надалі - Рішення №806). Даним рішенням з метою забезпечення обслуговування нежитлового приміщення, що належить Бобринецькій міській територіальній громаді і розташоване за адресою м. Бобринець, вул. Шевченка, 72, вирішено: виділити зі складу земель загального користування м. Бобринець земельну ділянку площею 342,22 кв.м. для обслуговування нежитлової будівлі за адресою м. Бобринець, вул. Шевченка, 72; Бобринецькому БТІ виготовити технічну документацію на вищевказану будівлю в межах земельної ділянки площею 342,22 кв.м.
12.07.2005 року виконавчим комітетом Бобринецької міської ради прийнято рішення №237 "Про оформлення права власності на цілу нежитлову будівлю в м. Бобринець по вул. Шевченка, 72" (надалі - Рішення №237). Даним рішенням виконком Бобринецької міської ради вирішив: затвердити акт технічного обстеження на цілу нежитлову будівлю в м. Бобринець по вул. Шевченка, 72; оформити право власності на цілу нежитлову будівлю в м. Бобринець по вул. Шевченка, 72 на територіальну громаду Бобринецької міської ради; доручити Бобринецькому БТІ підготувати та зареєструвати свідоцтво про право власності на цілу нежитлову будівлю в м. Бобринець по вул. Шевченка, 72 на територіальну громаду Бобринецької міської ради.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, позивач, посилаючись на порушення права власності Бобринецького районного відділу УМВС України в Кіровоградській області, просить визнати їх незаконними та скасувати, посилаючись на норми ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на рішення виконкому Бобринецької міської ради депутатів трудящих №144 від 23.06.1972 року, яким визнано право власності на адміністративне приміщення за районним відділом внутрішніх справ в м. Бобринець по вул. Дзержинського, 54 (а.с.19), і на підставі якого 29.06.1972 року видано Свідоцтво на право власності на будівлю по вул. Дзержинського, 54, в якому зазначено, що це домоволодіння належить Бобринецькому райвідділу міліції.
Поряд з вимогами про скасування спірних рішень, позивач зазначає вимогу про визнання за ним права власності на будівлю за адресою м. Бобринець, вул. Шевченка, 72.
Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує наступне.
За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; одним із способів захисту права є його визнання.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Між тим, позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту набуття ним у власність будівлі за адресою м. Бобринець, вул. Шевченка, 72.
З огляду на викладені обставини, у господарського суду відсутні підстави для визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно за позивачем.
Розглядаючи вимоги позивача в частині визнання незаконними та скасування Рішення №806 та Рішення №237, господарський суд враховує правову позицію, викладену в роз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" №02-5/35 від 26.01.2000 року з послідуючими змінами. Пунктом 2 цього роз'яснення визначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Позивач не довів свого права власності на будівлю, розташовану по вул. Шевченка, 72 в м. Бобринець, не надав доказів на підтвердження свого права користування земельною ділянкою, на якій розташована зазначена будівля, тим самим - не довів факту порушення у зв'язку з прийняттям спірних рішень, прав та охоронюваних законом інтересів Бобринецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області.
Враховуючи викладені обставини справи, норми чинного законодавства, господарський суд вважає вимоги позивача безпідставними, не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Судові витрати у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б. Шевчук
Дата підписання рішення - 20.08.2008р.