17.10.06р.
Справа № А3/336-06
За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району, м. Дніпропетровськ
про стягнення 7 690 грн. 00 коп.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники сторін:
позивача - Кондратова Т.В., головний спеціаліст юридичної служби, дов. №03-06/02 від 05.01.2006р.
відповідача - Чікішева Н.Ю., юрисконсульт, дов. №405 від 27.09.2006р.
Позивач просить стягнути з Відповідача адміністративно-господарську санкцію у розмірі 7 690,00 грн.
17.10.2006р. від Позивача надійшла заява про відмову від адміністративного позову, мотивована тим, що Відповідач сплатив адміністративно-господарську санкцію у розмірі 7 690,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом.
У судове засідання свідки не викликались.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон) встановлено для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. У випадку, якщо кількість працюючих на підприємстві інвалідів була менша, ніж встановлено зазначеним нормативом, то згідно зі ст. 20 Закону Відповідач був зобов'язаний сплатити Позивачеві штрафні санкції у розмірі середньорічної заробітної плати на даному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до п.2 "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами, організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів" (далі Порядку), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1767, підприємства, на яких працюють 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до значених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10- ПІ поштова-річна, що затверджена Наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. №338.
У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. Відповідач самостійно визначив розмір штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів -4 614,00 грн. Позивачем визначено заборгованість в розмірі 7 690,00 грн. Наведене підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 п.11 Порядку, у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін Позивач вживає заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів у 2005р. склала 7 690,00 грн., що підтверджується розрахунками Відповідача та Позивача.
17.10.2006р. від Позивача надійшла заява про відмову від адміністративного позову, мотивована тим, що Відповідач сплатив адміністративно-господарську санкцію у розмірі 7 690,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом.
За таких обставин, суд приймає відмову Позивача від позову, і вважає що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч. 1 ст. 157 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 157, 254, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Закрити провадження у даній справі.
Суддя
С.Г. Юзіков