16.10.06 р. Справа № 38/273
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Казеці О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк
до Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц" м.Авдіївка
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7791грн.89коп.
в адміністративній справі №38/273.
за участю представників:
від позивача: Резниченко Н.С. - за дов. від 03.07.2006р.
від відповідача: Дирда Г.О. -представник за дов. №б/н від 19.09.2005 року;
на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні було оголошено перерву з 12.09.2006р. по 02.10.2006р., з 02.10.2006р. по 16.10.2006р.
СУТЬ СПОРУ: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Донецьк звернулось до Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц" м. Авдіївка із позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7791грн.89коп. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 році.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991. А саме - згідно з вимогами вищезазначеної статті норматив робочих місць для інвалідів для підприємства становить 1 особу. Відповідно до звіту №10-ПІ, наданого відповідачем, у 2004р. на підприємстві Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц" м. Авдіївка інвалід не працював.
Згідно ст.20 вищезазначеного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, в організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц" м.Авдіївка складає 7791грн.89коп., а тому за незайняте 1 робоче місце відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 7791грн.89коп.
Відповідач не визнавав заявлені вимоги, посилаючись на ч.1 ст.17, ч.1 ст.19, частини 1, 3, 4 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21.03.1991 року, ч.2 ст.27, ч.4 ст43, ч.3 ст.8 Конституції України, Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.11.1993 року №123, п.1.1 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова-річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Мінпраці України від 29.12.2004 року №338, п.2 Наказу Мінпраці України від 29.12.2004 року №338, ст.21 Кодексу законів про працю України, п.3.3.1-3.3.1 та п.2.1.9 Розділу ІІ Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої Наказом Міністерства статистики від 07.07.1995 року №171, ч.1 ст.44 та ч.8 ст.69 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.11.2005 року по справі №38/273, залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду 17.01.2006р. позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Донецьк до Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц" м.Авдіївка про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7791грн.89коп. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 році -задоволені.
Ухвалою від 09.08.2006р. Вищий адміністративний суд України скасував зазначені судові акти та направив справу на новий розгляд до місцевого суду.
Ухвалою від 22.08.2006р. справа №38/273 була прийнята до провадження господарським судом Донецької області та призначене судове засідання на 12.09.2006р.
У судовому засіданні від 12.09.2006р. представникам сторін повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України та роз'яснені процесуальні права та обов'язки відповідачеві, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від заявлених вимог, відповідач не визнав адміністративний позов.
На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні було оголошено перерву з 12.09.2006р. по 02.10.2006р., з 02.10.2006р. по 16.10.2006р.
Під час судового розгляду були досліджені: розрахунок суми позову; Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004р.; лист Авдіївського міського центру зайнятості №831 від 27.05.2005р.; довідка №0301/3471 від 17.08.2005р.; лист Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; наказ №223к від 20.08.2005р.; відзив від 07.10.2005р.; постанови Вищого господарського суду України у справах №5/277, №6/297-04, №23-12/429-03-10101, №9/185, №2-7/3463-2005, №8/421-04; свідоцтво про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва; звіт про фінансові результати за 2004рік; пояснення від 11.10.2005р.; свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; наказ №102а від 29.12.2003р.; штатні розписи на грудень 2004р., листопад 2004р., жовтень 2004р., вересень 2004р., серпень 2004р., липень 2004р., червень 2004р., травень 2004р., квітень 2004р., березень 2004р., лютий 2004р., січень 2004р.; зміни до Статуту НВ ТОВ “Кварц»; Статут НВ ТОВ “Кварц»; заперечення на відзив №0301/4440 від 24.10.2005р.; пояснення від 01.11.2005р.; звіти про наявність вільних робочих місць та потребу у працівниках за січень - грудень 2005р.; пояснення від 12.09.2006р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів».
Згідно із пунктом 2 цього наказу, затверджені форма №10-ПІ поштова - річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо заповнення форми "№10-ПІ поштова - річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" були введені в дію, починаючи зі звіту за 2004 рік.
Вказана форма звіту поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2004 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 37осіб, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 0 осіб.
Кількість інвалідів - штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях Комунального підприємства «Горлівського трамвайно-тролейбусного управління» м. Горлівка, створених відповідно до вимог вищенаведеної статті становить 1 особа.
Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII від 21.03.1991р. для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Кількість інвалідів - штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц" м.Авдіївка, створених відповідно до вимог вищенаведеної статті становить 1 особа.
Згідно пункту 3.6. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова - річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2004 р. за №1671/10270) дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01) та фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми №1-ПВ термінова-місячна за січень-грудень звітного року.
У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 * 1000/рядок 01.
З урахуванням цієї формули, розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2004рік становить 7791грн.89коп.. Таким чином, сума штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом дорівнює 7791грн.89коп.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про правомірність стягнення з відповідача передбачених статтею 20 Закону штрафних санкцій за недотримання установленого нормативу працевлаштування інвалідів.
Згідно із підпунктом 5 пункту 2 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів» №2960-IV від 06.10.2005р. стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" була викладена в новій редакції.
Зокрема, у статті 20 встановлено, що санкції за те, що на підприємствах, установах, організаціях, у фізичних осіб, які використовують найману працю середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону є адміністративно-господарськими санкціями.
При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Вказані зміни згідно із Прикінцевими положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів» №2960-IV від 06.10.2005р. набрали чинності з 1 січня 2006 року.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Позовна заява Донецького обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Донецьк була подана до господарського суду 19.09.2005р.
З урахуванням викладеного суд використовує норми Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» №875-ХІІ від 21.03.1991р., чинні на момент пред'явлення позову до суду.
Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Одним з видів таких санкцій, перелік яких наведений у статті 239 Господарського кодексу України, є адміністративно-господарський штраф. Це - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. При цьому перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що відносини, в яких допущено правопорушення.
У спірних відносинах таким законом є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який визначає, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним, в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства.
Як зазначено у статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності, зокрема застосування адміністративно-господарської санкції, учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи зміст норм статті 19 та 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» суб'єкт господарювання кожен рік має дотримуватись нормативу працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Наявність протягом звітного року меншої кількості працевлаштованих інвалідів, ніж передбачено законом, тягне за собою настання для підприємства негативних наслідків у вигляді застосування штрафних санкцій. Чинне законодавство надає можливість підприємствам самостійно сплатити такі санкції до 15 квітня року, що настає за звітним, за вже вчинене правопорушення. Тобто воно відбулось раніше, а саме - 01 січня року наступного за звітним.
Фіксується таке правопорушення у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ, який підприємства, на яких працює 15 і більше чоловік щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень Фонду соціального захисту інвалідів.
Стаття 250 Господарського кодексу України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Звіт відповідача форми №10-ПІ за 2004 рік отриманий позивачем 24.02.2005р., тобто з цієї дати позивач протягом 6 місяців, до 24.08.2005р., мав звернутися до суду з вимогами до відповідача про стягнення штрафних санкцій. Вказаний строк є пресікальним, тобто таким, що не підлягає відновленню судом. Як вбачається з матеріалів справи позов датований 09.09.2005р. і надійшов до господарського суду 19.09.2005р., тобто після закінчення строку, протягом якого до відповідача мали бути застосовані штрафні санкції.
Оскільки, позов заявлений після закінчення вказаного строку, право на стягнення суми штрафних санкцій у позивача відсутнє.
На підставі норм матеріального права, передбачених ст.ст.18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991р., Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р., ст.ст. 218, 238, 239, 241, 250 Господарського кодексу України,, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 86, 87, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, 263 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц" м.Авдіївка про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7791грн.89коп. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 році. - відмовити
У судовому засіданні від 16.10.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст виготовлено 20.10.2006р.
Суддя Новікова Р.Г.
Надруковано 3 примірника: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи