ПОСТАНОВА Справа № 12/1246а
"23" травня 2008 р. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Петько Л.В., за участю прокурора Кучеренко О.І., представників сторін: позивача -Поліщук Л.М. за довіреністю, відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, розглянувши справу за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 1700 грн.,
Прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України (далі - позивач) звернувся в господарський суд Черкаської області з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1(далі - відповідач) про стягнення 1700 грн. В обґрунтування своїх вимог прокурор і позивач вказали, що за результатами здійснення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт державними інспекторами територіального управління позивача в Черкаській області 29.05.2007 року виявлено порушення зазначених вимог законодавства (далі -правопорушення) відповідачем, про що було складено акт № 041776. На підставі зазначеного акту начальником територіального управління позивача в Черкаській області винесено постанову № 041577 від 23.07.2007 року про застосування до відповідача за виявлене правопорушення фінансових санкцій у виді штрафу в сумі 1700 грн. Штраф відповідачем добровільно не сплачено, у зв'язку з чим прокурор і позивач просили стягнути його в примусовому порядку.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, підтримали і просили суд їх задовольнити.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Із заперечень і пояснень представника відповідача в суді слідує, що постанова про застосування фінансових санкцій до відповідача незаконна, а позовні вимоги необґрунтовані внаслідок відсутності в діях відповідача ознак інкримінованого правопорушення, прокурором і позивачем пропущено строк застосування фінансової санкції, передбачений ст. 250 ГК України, тому в задоволенні позову відповідач просив суд відмовити.
Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.
Із акта № 041776 від 29.05.2007 року вбачається, що працівниками позивача в м. Києві на зупинці біля центрального залізничного вокзалу проведена перевірка транспортного засобу марки Мерседес номерний знак НОМЕР_1. Власником зазначеного автомобіля був відповідач і ним здійснювались нерегулярні перевезення пасажирів на маршруті загального користування Київ-Умань. Перевіркою виявлено, що дорожній лист не оформлений належним чином, не надані ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ про сплату, договір страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, чим вчинено порушеня, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Із постанови начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в Черкаській області про застосування фінансових санкцій від 23.07.2007 року № 041577 вбачається, що під час перевірки, проведеної 29.05.2007 року, виявлено порушення позивачем вимог ст. 39 Закону України «Про внесення змін до Закону України Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст. 60 названого Закону у виді фінансової санкції в сумі 1700 грн. Порушення полягає в тому, що відповідач, експлуатуючи транспортний засіб марки Мерседес номерний знак НОМЕР_1, надавав послуги по нерегулярним перевезенням пасажирів на маршруті загального користування Київ-Умань без наявності оформленого дорожнього листа, ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документа про сплату транспортних послуг.
Копія постанови була направлена відповідачу 26.07.2007 року з пропозицією сплатити застосовану фінансову санкцію добровільно, відповідачем зазначена вимога не виконана.
Заперечуючи проти позову представник відповідача вказав, що на момент перевірки відповідач не мав статусу суб'єкта господарювання, працівники позивача під час перевірки невірно встановили обставини правопорушення, внаслідок чого допустили невірне застосування Закону України «Про автомобільний транспорт» і дійшли до помилкового висновку про наявність в діях відповідача ознак інкримінованого правопорушення.
Із свідоцтва про державну реєстрацію відповідача як фізичної особи -підприємця вбачається, що датою його реєстрації є 30.05.2007 року.
За встановлених обставин суд вважає, що дії позивача щодо здійснення перевірки і застосування фінансової санкції до відповідача відповідають вимогам ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789, п. 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (далі Головавтотрансінспекція), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190, п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 № 888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за № 1573/11853, п.п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, отже оскаржена постанова начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в Черкаській області про застосування фінансових санкцій від 23.07.2007 року № 041516 до позивача прийнята повноважним органом (посадовою особою), в межах своїх повноважень, з дотриманням встановленого порядку.
Проте, відповідно до ст.ст. 29, 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 238, 241 ГК України адміністративно-господарські санкції, якою є і фінансова санкція, застосована позивачем, можуть застосовуватись лише до суб'єктів господарювання, яким відповідач на час перевірки не був.
З урахуванням викладеного суд вважає, що спірна постанова суперечить вимогам чинного законодавства, є незаконною, тому примусовому виконанню, а позов задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 1700 грн. відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви в Київський апеляційний адміністративний суд через господарський суд Черкаської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.М. Грачов