Гагарінський районний суд м. Севастополя
Перша інстанція
Код суду 2702
Справа №2а-3923/2008
Справа №2а-3043/2009
Справа № 2а-179/2010
Справа №2а-70/2011
23 серпня 2011 року Гагарінський районний суд
міста Севастополя
у складі :
головуючого судді: Бессараб Л.М.
при секретарі Сидорук М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі про нарахування підвищення до пенсії, суд
встановив
Позивачка ОСОБА_2 звернулася в листопаді 2008 року до Гагарінського районного суду Міста Севастополя з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району в м. Севастополі нарахувати йому недоплачене підвищення до пенсії за 2006-2007 рік, як дитині війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, мотивуючи тим, що це підвищення до пенсії не виплачувалось у повному обсязі.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі в судове засідання не з'явився.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, що підтверджується паспортом, тому має право користуватися пільгами, передбаченими Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, в тому числі право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Згідно зі ст.. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107 -VI від 28.12.2007 року текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції : "Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 підпункт 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107 -VI від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційними).
При цьому Конституційний Суд України неодноразово зазначив, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та (або) будь - яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших Законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини. Також, Конституційний Суд України зазначив, що, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня ( ст. 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відтак, відповідач з 22 травня 2008 року повинно було нарахувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали.
Якщо чинне правове положення передбачає певні виплати і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч.3 ст. 22, ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально - економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів ( їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Право на отримання підвищення до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Отже, положення Законів України "Про державний бюджет України" на відповідний рік, не може бути застосовані в частині розрахунку розміру цієї допомоги дітям війни, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України та міжнародному праву.
Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Таким чином, з відповідача Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі на користь позивача підлягає стягненню за період з листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням виплаченого підвищення у розмірі 10% надбавки, встановленої для учасників війни
Керуючись ст. 159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Конституцією України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі про нарахування підвищення до пенсії -задовольнити частково.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії за період з листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року .
В іншої частині позову - відмовити
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з її копіями.
Суддя Гагарінського районного суду
міста Севастополя Л.М. Бессараб