Справа № 2-а-17769/11
10 листопада 2011 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Матірна Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення , -
ОСОБА_1 у вересні 2011 року звернулась в суд із позовом, яким просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у здійсненні перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 , 2011 роки, відповідно до положень ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особі, що відноситься до 2-ї категорії громадян; зобов”язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради здійснити нарахування та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 , 2010, 2011 роки в сумі - 21 700 грн. Вимоги мотивує тим, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії, в зв»язку з чим перебуває на обліку у відповідача. Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХII ( далі Закон №796-ХII ) їй передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної зарплати визначається на момент виплат. Вважає, що відповідач виплатив їй у вказані нею вище роки допомогу не у відповідності до вимог Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а згідно постанови Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року №562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить відповідь відповідача на її письмову заявального захисту населення. Розмір мінімальної зарплати визначається на момент виплат. Вважає, що відповідач виплатив їй у вказані нею вище роки допомогу не у відповідності до вимог Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а згідно постанови Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року №562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян які постраждали внаслідок Чорнобильськ
Ухвалою суду від 13.09. 2011 року позовні вимоги, що стосуються періоду за 2004- 2010 рік , залишені без розгляду ( а.с. 14). Згідно ухвали від 13.09.2011 року відкрито скорочене провадження в частині вимог за 2011 рік ( а.с. 15).
07.10.2011 року, в порядку ч.4 ст. 183-2 КАСУ, судом призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні ( а.с. 21). В судове засідання позивач не з”явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась ( а.с. 28 ). В матеріалах міститься заява про розгляд справи у її відсутност і( а.с. 6).
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає вимоги безпідставними та необґрунтованими. Вказував на те, що управління не може виходити за межі бюджетного фінансування. Тому одноразова допомога на оздоровлення ОСОБА_1 у 2011 році не виплачувалася. При надходженні коштів з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок управління щорічна допомога на оздоровлення буде виплачена позивачу згідно чинного законодавства України. На сьогоднішній день право позивача на отримання допомоги на оздоровлення за 2011 рік не порушено.
Заслухавши пояснення представника відповідача, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та заперечення по справі, вивчивши матеріали справи , суд вважає , що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, із наступних підстав.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
ОСОБА_1 є громадянкою евакуйованою у 1986 році із зони відчуження та має на пільги і компенсації встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а. с.9). Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вналідок Чорнобильської катастрофи”, позивачу повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних розмірів заробітної плати. Розмір мінімальної зарплати визначається на момент виплати.
При вказаному, посилання позивача на те, що вона має отримувати 5 -ть мінімальних розмірів заробітної плати є безпідставним.
Згідно з довідкою № 4641 від 19.10.2011 року управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді ради позивачу ОСОБА_1 нараховано допомогу на оздоровлення за 2011 рік в сумі 75 гривен, але не виплачено, оскільки кошти з Державного бюджету України для виплати вищевказаної одноразової допомоги на рахунок управління ще не надходили (а. с. 11-12, 31)
Тобто позивачу, на момент розгляду справи допомогу на оздоровлення за 2011 рік не виплачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов*язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 30 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України “Про державний бюджет України” зупинена дія ч. 3, абз. 2-7 ч. 4, ч. 7 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення п. 30 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та відновлено дію положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Водночас, згідно зі ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і діє офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI текст статті 48 викладений в новій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими громадянам евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат. В такому вигляді норми статті 48 зазначеного Закону діють і на теперішній час.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду 08.09.2011 року з позовними вимогами щодо бездіяльності відносно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.
Допомога на оздоровлення сплачується відповідачем протягом поточного року.
Відповідно ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Позивач не надала відомостей , що її право по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, у 2011 році були порушені, тому суд приходить до висновків, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, є передчасні.
Суд також враховує, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору, а тому останній не підлягає стягненню з відповідача. Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3,16, 19, 46, 92, 152 Конституції України, ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст. ст.10-11, 71, 86, 160-164 КАС України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2011 рік- відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Бершадська