Справа № 2-а/1519/6207/11
17 листопада 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Буран О.М.,
при секретарі судового засідання Татар Ю.Г.
розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірною відмову виплатити належне підвищення до пенсії та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси вчинити певні дії, -
27 жовтня 2011року позивачка звернулася до Малиновського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати неправомірною відмову відповідача нарахувати та сплатити належне підвищення до пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та сплатити недоотримане нею як дитиною війни, щомісячне підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по теперішній час включно, до моменту винесення рішення судом.
31.10.2011р. ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірною відмову відповідача нарахувати та сплатити належне підвищення до пенсії та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та сплатити недоотримане нею як дитиною війни, щомісячне підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 27 квітня 2011 року була залишена без розгляду, у зв»язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.
01.11.2011 року ухвалою суду відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірною відмову відповідача нарахувати та сплатити належне підвищення до пенсії та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та сплатити недоотримане нею як дитиною війни, щомісячне підвищення до пенсії за період з 27.04.2011 року по теперішній час відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно до письмового заперечення від 16.11.2011р. вбачається, що відповідач просить відмовити позивачу в позовних вимогах в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному закону провадиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, тому в діях відповідача порушень законодавства не має.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.
Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини суд дійшов висновку, що є наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Вимоги адміністративного позову підлягають частковому задоволенню з наступних підстав
Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка відноситься до категорії «Діти війни». Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною віійни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років. Позивачка отримує пенсію за віком та на неї роповсюджується дія Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»відповідно до довідки.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 п.п. 1,6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.
Згідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ мінімальний розмір пенсії за віком не може бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, а ч.2 зазначеного Закону передбачено, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно законами України.
У відповідності із ст.1 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІУ розмір мінімальної пенсії за віком, як державної соціальної гарантії, визначається цим Законом і відповідними Законами України «Про державний бюджет»на відповідні роки.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата в 2010-2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не до Постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Законом України від 14.06.2011р. № 3491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прикінцеві положення останнього Закону доповнені пунктом 4, за яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Ці норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року, оскільки опублікуванні в газеті «Голос України»за 18 червня 2011 року № 110 (5110), тому кінцевою датою перерахунку пенсії є 18 червня 2011року. Таким чином, нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 19.06.2011р. відповідно до порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
На виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011р. № 3491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 06 липня 2011р. №745 про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Вказана постанова набрала чинності 23.07.2011р. Згідно ст.6 цієї постанови встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8грн.
Таким чином, починаючи з 23.07.2011р. підвищення до пенсії «дітям війни»повинно виплачуватися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що суд розглядає позовні вимоги в частині, в якій не пропущений строк позовної давності, тому, суд приходить до висновку про необхідність задоволення частини позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування підвищення невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.05.2004 року за період з 27.04.2011року по 23.07.2011року.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведені обставини правомірності дій щодо ненарахування та невиплати позивачу державної соціальної допомоги дітям війни за період з 27.04.2011року по 23.07.2011року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд може лише визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості та стягувати їх.
Крім того, суд зазначає, що обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати позивачу грошових сум покладено на Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси. В зв'язку з чим суд не може виконувати обов'язки суб'єкта владних повноважень, покладених на нього законом, таким чином у задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання відповідача виплатити вказане підвищення у певній сумі треба відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.05.2004 року, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”, п. 6 ст. З ЦК України, ст.ст. 6-14, 17, 19, 122, 159-163, 167, 183-2, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірною відмову нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 27.04.2011 року по 23.07.2011року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Буран О.М.