Постанова від 11.08.2011 по справі 2-а-801/11

Справа № 2-а-801/11

Веселинівський районний суд Миколаївської області

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року смт.Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу № 2-а-801/2011 р. за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дитині війни ”.

ВСТАНОВИВ:

08.06.2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дитині війни ”.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що на підставі Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року “Про соціальний захист дітей війни”( надалі „Закону України”) вона являється дитиною війни, і має право на пільги. Зокрема, посилаючись на ст. 6 вищевказаного Закону України, позивачка зазначила, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте грошова надбавка до пенсії їй виплачувалася значно в меншому розмірі. Бездіяльність та неправомірність дій відповідача грубо порушила її законні права, позбавила права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі. Позивачка, просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену як дитині війни державну соціальну допомогу за період з 01.11.2010 р. по 31.05. 2011 року включно.

Ухвалою суду від 10.06.2011 року позовні вимоги про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” за період з 01 листопада 2010 року по 07 грудня 2010 року включно залишені без розгляду в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

08.08.2011 року від відповідача надійшло заперечення на позов. В запереченні відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що хоча ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" й передбачає підвищення пенсії позивача на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але щомісячне підвищення до пенсії дітям війни Управлінням Пенсійного фонду України в Веселинівському районі виплачувалось у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсія за віком виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які використовувати на інші цілі забороняється цим же Законом. В той же час, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається фінансування встановлених ним державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Крім цього вважає, що не має під собою підґрунтя застосовувати Закон України N 1058-IV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при визначенні цього підвищення, оскільки ч. 3 ст.28 вказаного Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Починаючи із 22 травня 2008 року нарахування соціальної допомоги дітям війни проводиться відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530. Дана постанова діє у 2009-2010 роках. І саме в такому розмірі передбачено державне фінансування. Вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав. Виходячи із зазначеного, відповідач вважає, що він діяв в межах своїх повноважень та не порушив вимоги чинного законодавства України. Просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” - „Дитиною війни „ є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області і отримує пенсію за віком, на неї розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії у розмірі надбавки на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- дітям війни пенсія або

щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до довідки № К-660/01-11 від 27.04.2011 року позивачка у відділі пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області отримує разом з пенсією надбавку як дитина війни у розмірі з 01.01.2008 року -47,00 грн., з 01.04.2008 року -48,10 грн., з 01.07.2010 року -48,20 грн., з 01.10.2008 року по теперішній час -49,80 грн. щомісячно, тобто в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2010 року.

Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду -як джерело права.

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення у 2010 р. - травні 2011 р. повинен здійснюватися в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

П.п. 3, 4 ст. 22, ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VI від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р. зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, - випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн., отже розмір належного позивачеві підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мав складати: з 1 січня -208 грн. 50 коп.; з 1 квітня -211 грн. 80 коп.; з 1 липня -215 грн. 70 коп.; з 01 жовтня -216 грн. 90 коп.; з 01 грудня -220 грн. 20 коп. Судом же встановлено, що протягом грудня 2010 року -травня 2011 року належне позивачці підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі, що не відповідає розміру підвищення, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином в період дії зазначеної норми в порушення принципу пріоритетності законів, як нормативних актів вищої юридичної сили, над підзаконними актами, якими є постанови Кабінету Міністрів України, відповідач нараховував та виплачував позивачеві підвищення до пенсії не у розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195-ІV, а у розмірі, встановленому підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, яка суттєво звужує право позивача щодо розміру належного підвищення.

Отже, виплачене позивачці підвищення за грудень 2010 року - травень 2011 року підлягає перерахуванню та виплаті, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначених на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний період.

Суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачці щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2010 р. - травня 2011 р.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.

Виходячи з положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає за можливе здійснити захист порушених прав шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Проте не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Пенсійного фонду в подальшому виплачувати щомісячне підвищення до пенсії дітям війни, оскільки суд не вирішує спір, який може виникнути у майбутньому. В такому разі, а саме в разі подальшого виникнення у майбутньому між сторонами спору щодо розміру пенсійного забезпечення, позивачка має право на звернення до суду для подальшого захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області щодо нездійснення перерахунку та виплат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 08 грудня 2010 року по 31 травня 2011 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Веселинівському районі Миколаївської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 08 грудня 2010 року по 31 травня 2011 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

В силу ч. 1 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Веселинівський районний суд протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Л. О. Орленко

Попередній документ
19409547
Наступний документ
19409549
Інформація про рішення:
№ рішення: 19409548
№ справи: 2-а-801/11
Дата рішення: 11.08.2011
Дата публікації: 02.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Веселинівський районний суд Миколаївської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (01.06.2011)
Дата надходження: 01.06.2011
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність УПФУ в Берегівському р-ні та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАСЬКОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
БАШМАКОВ ЄВГЕН АНАТОЛІЙОВИЧ
БОБУЙОК АНАТОЛІЙ ДМИТРОВИЧ
БОЙКО МИРОСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ
БОНДАРЕНКО ГАЛИНА ЮРІЇВНА
ВІГОВСЬКИЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
ВОЙНАРІВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
ГЕЦКО ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
ЗАРІЧАНСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ГРИГОРОВИЧ
ЗЕЙКАН Н М
ЗІНЧЕНКО МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
МАРЧЕНКО ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА
МЕЛЬНИЧУК НІНЕЛЬ ВАСИЛІВНА
НІКОЛОВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА
ПОГОРЄЛОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ
САВЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
СЕРЕДНЯ НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА
СНІГУРСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ВІКТОРОВИЧ
ХОМИНЕЦЬ МАРІЯ МИКОЛАЇВНА
ШЕВЧЕНКО ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БАСЬКОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
БАШМАКОВ ЄВГЕН АНАТОЛІЙОВИЧ
БОБУЙОК АНАТОЛІЙ ДМИТРОВИЧ
БОЙКО МИРОСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ
БОНДАРЕНКО ГАЛИНА ЮРІЇВНА
ВІГОВСЬКИЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
ВОЙНАРІВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
ГЕЦКО ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
ЗАРІЧАНСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ГРИГОРОВИЧ
ЗЕЙКАН Н М
ЗІНЧЕНКО МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
МАРЧЕНКО ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА
МЕЛЬНИЧУК НІНЕЛЬ ВАСИЛІВНА
НІКОЛОВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА
ПОГОРЄЛОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ
САВЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
СЕРЕДНЯ НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА
СНІГУРСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ВІКТОРОВИЧ
ШЕВЧЕНКО ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
відповідач:
Пенсійний Фонд України в Зборівському районі
Управління праці та соціального захисту населення
Управління Пенсійного Фонду
Управління пенсійного фонду у Біляївському районі Одеської області
Управління Пенсійного Фонду в Катеринопільському р-ні
Управління пенсійного фонду в Тлумацькому районі
Управління Пенсійного фонду у Сквирському районі Київської області
Управління пенсійного фонду України в Драбівському Районі
Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області
Управління пенсійного фонду України в Старосинявському районі
Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області
Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі
Управління ПФУ
Управління ПФУ в Іванівському районі
УПФ
УПФ в Жовтневому районі
УПФУ в Берегівському р-ні Закарпатської обл.
УПФУ в Городищенському районі
УПФУ в Тисм р-ні
УПФУ Миколаївського району
позивач:
Балан С.Ю.
Бершадський Микола Тарасович
Верба Анастасія Кузьмівна
Вербіцька Аделя Демянівна
Гнатенко Петро Сергійович
Головата Катерина Олександрівна
Гузунова Лідія Дмитрівна
Гусак мирон Миколайович
Зіязетдінов Вакіль Садрейович
Кармазін Юрій Якович
Молнар Бенямин Йосифович
Попов Влолдимир Іванович
Рудь Марія Феодосіївна
Сверида Юлія Михайлівна
Свиридюк Марія Іванівна
Ткаченко Михайло Іванович
Хараїм Михайло Пилипович
Хвалько Антоніна Адамівна
Шаран Надія Олександрівна
ЮРЧЕНКО КЛАВДІЯ ІВАНІВНА
заінтересована особа:
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
заявник:
Апанасевич Ніна Петрівна
ВДВС Калуського управління юстиції