21 вересня 2011 р.Справа № 2-а-8796/09/2170
Категорія: 10.2.4Головуючий в 1 інстанції:
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого -судді Скрипченка В.О.,
суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до Підприємства «Хотон»Херсонського обласного територіального відділення асоціації платників податків України про стягнення боргу,
30 березня 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона звернулося до суду з позовом про стягнення з підприємства «Хотон»Херсонського обласного територіального відділення асоціації платників податків України (відповідач) 14621 грн. 69 коп. заборгованості із страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Заборгованість обчислена за звітний період з квітня 2005 року по лютий 2009 року.
Позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог, в якому просив також стягнути борг за період квітень-травень 2009 року в сумі 655 грн. 08 коп. Враховуючи це, загальна сума заборгованості склала 15276 грн. 77 коп.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року задоволено клопотання позивача про збільшення позовних вимог до 15276 грн. 77 коп. Відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона в задоволені позову про стягнення з підприємства «Хотон»Херсонського обласного територіального відділення асоціації платників податків України 15276 грн. 77 коп. заборгованості із страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
В зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що Підприємством «Хотон»щомісячно надавались звіти (додаток 23) до Управління Пенсійного фонду в Комсомольському районі м. Херсона за період з квітня 2005 р. по лютий 2009 р. включно, в яких вказано фактичні витрати на оплату праці найманих працівників та суму страхових внесків, які утримуються із заробітної платні працівників підприємства в розмірі 1-2%. В цих звітах відповідач не декларував зобов'язань по страхових внесках в розмірі 32%, які обчислюються із фактичних витрат на оплату праці. Позивач провів самостійно обрахування зобов'язань по страховим внескам (за тарифом, який діяв у відповідний звітний період), за період з квітня 2005 р. по лютий 2009 р. включно, на підставі наданих товариством звітів з урахуванням фактичних витрат на оплату праці. Ця сума склала 17940 грн. 99 коп. З даної суми позивач відрахував частину (42%) сплаченої суми єдиного податку в загальному розмірі 2664 грн. 22 коп., та просив суд стягнути різницю як суму недоотриманих страхових внесків -15276 грн. 77 коп.
Суд першої інстанції зробив висновок, що дії позивача щодо обчислення суми недоїмки на підставі розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавав відповідач до управління ПФУ, суперечать встановленому чинним законодавством порядку нарахування та стягнення недоїмки. Суми страхових внесків відповідач самостійно не нараховував та не сплачував. Позивач, в свою чергу, не здійснював перевірки правильності обчислення та сплати страхових внесків товариства, яка здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів страхувальника, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Тому, на думку суду, факт та дійсний розмір простроченої заборгованості товариства позивачем не встановлений. Про це також свідчить відсутність недоїмки в обліковій картці платника страхових внесків до Пенсійного фонду України -відповідача, відсутність надісланих відповідачу вимог про сплату недоїмки, відсутність рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну та неповну сплату внесків до управління ПФУ.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»регулюються відносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах організаціях, створених відповідно до Законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п. 6 ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Для роботодавців страхові внески до солідарної пенсійної системи, згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється на рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
У ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до положень п. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний:
- допускати посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають підчас перевірок;
- подавати звітність територіальним органам пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленою Пенсійним фондом;
- нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та повному обсязі страхові внески.
Фонд не зміг провести документальну перевірку, оскільки керівник підприємства Неділько В.Г. не допускав посадових осіб Фонду до проведення перевірки фінансово-господарської діяльності з питання нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та не надавав необхідні документи для проведення цієї перевірки.
Підприємством «Хотон» було надано звіти до Фонду за період з квітня 2005 р. по лютий 2009 р. включно, в яких вказано фактичні витрати на оплату праці найманих працівників та суму страхових внесків які утримуються із заробітної платні працівників підприємства в розмірі 1-2%.
В той же час не вказано безспірні зобов'язання по страхових внесках, які обчислюються із фактичних витрат на оплату праці та перераховуються підприємством до Фонду щомісячно до 20 числа поточного місяця за попередній. З у рахуванням викладеного позивач провів обрахування безспірних зобов'язань по страховим внескам (за тарифом, який діяв у відповідний звітний період) на підставі наданих звітів (додаток 23), з урахуванням фактичних витрат на оплату праці.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з посилання апеляційної скарги, що відповідач порушив вимоги:
- абзацу 6 ч. 2 ст. 17 Закону, де передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;
- статті 20 даного Закону, яка передбачає, що обчислення та сплата страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислювати) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески;
- статті 19 даного Закону, яка передбачає нарахування страхових внесків роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрат на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у том числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ЗУ «Про оплату праці», виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати праці перших днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову про стягнення боргу.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона -задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до Підприємства «Хотон» Херсонського обласного територіального відділення асоціації платників податків України про стягнення боргу -задовольнити повністю.
Зобов'язати Підприємство «Хотон»Херсонського обласного територіального відділення асоціації платників податків України сплатити заборгованість із страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування на користь Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона у сумі 15276 гривень 77 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.О. Скрипченко
Суддя С.Д. Домусчі
Суддя Л.П. Шеметенко