Постанова від 21.09.2011 по справі 2-а-3591/09/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 р.Справа № 2-а-3591/09/2170

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Добродій»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними (протиправними) та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

18 лютого 2009 року ПП «Добродій»звернулося до суду з позовом про визнання нечинними (протиправними) та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2008 року:

- № 0003322301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 35130 грн. 20 коп. (25093 грн. основний платіж та 10037 грн. штрафних санкцій) за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР;

- № 0003332301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 30249 грн. (в т.ч. 20166 грн. -основний платіж та 10083 грн. -штрафні санкції) за порушення підприємством п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року позов був задоволений. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 07.07.08 року № 0003322301/0 про визначення приватному підприємству «Добродій»податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25093 грн. основного платежу та 10037 грн. штрафних санкцій, № 0003332301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20166 грн. основного платежу та 10083 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні подала апеляційну скаргу, посилаючись невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що спір між сторонами виник через відображення в бухгалтерському та податковому обліку операції щодо повернення ТОВ МТД «Камелот Сервіс»позивачу скла. Державна податкова інспекція у м. Херсоні вважає, що на початок перевіряємого періоду (01.04.2007 р.) дебіторська заборгованість ТОВ МТД «Камелот-сервіс»складала лише 191,9 тис. грн. за продукти харчування та автозапчастини отримані за накладною № 12 від 12.03.2007 року, що підтверджується додатками до попереднього акту перевірки позивача № 1578/23-4 від 03.07.2007 року. Податкова інспекція зазначає, що заборгованості за відпущене скло у ТОВ МТД «Камелот Сервіс»перед позивачем не було, тому при поставці скла від ТОВ МТД «Камелот Сервіс»позивачу дана операція повинна бути оподатковувана на загальних підставах, чого позивач не здійснив.

В свою чергу позивач стверджував, що у вересні 2007 року відбулась не поставка скла від ТОВ МТД «Камелот Сервіс», а повернення реалізованого та неоплаченого товару. Між ним та ТОВ МТД «Камелот Сервіс»відбувалась поставка різних товарів, продуктів харчування, автозапчастин, скла. 21.02.2007 між ними був укладений договір купівлі-продажу № 21/02-2007 скла на загальну суму 448 тис. грн., яке позивач (продавець) зобов'язувався поставити ТОВ МТД «Камелот Сервіс» (покупець), фактично поставка скла відбулась у лютому 2007 року за видатковою накладною № 000000010 від 21.02.2007 року. ТОВ МТД «Камелот Сервіс»у вересні 2007 року повернув позивачу частково нереалізований товар на загальну суму 120540 грн. ( в т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною на повернення № 0000000100 від 03.09.2007 року. Тому позивач зменшив валовий дохід в ІІІ кварталі 2007 року на суму 100450 грн. (без ПДВ), при цьому позивач керувався приписами п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку -продавець та платник податку -покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат у звітному періоді, в якому відбулась зміна суми компенсації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач здійснив корегування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», який передбачає, що у разі будь-якої зміни суми компенсації за поставку товарів (послуг), що відбулася після їх поставки, включаючи перерахунок у випадку повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, перерахунку підлягають також і податкові зобов'язання з ПДВ, нараховані у зв'язку з поставкою.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що твердження ДПІ про заниження платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ є суб'єктивними припущеннями, які не підтверджуються належними доказами, виходячи з наступного.

Колегія дійшла до висновку, що рішення відповідача про заниження податку на прибуток у сумі 25093 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 10037,20 грн. виникло в результаті порушення підприємством п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів встановила, що ПП «Добродій»занизило валовий дохід за період ІІІ квартал 2007 р. на суму 100373 грн. та не відобразило дану суму у складі валового доходу по рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»Декларації про прибуток підприємства за період 3 квартал 2007 р. на суму 100373 грн. та не відобразило дану суму у складі валового доходу за період 3 та за період 2007 р. наростаючим підсумком.

Для регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності затверджені національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, П(С)БО є основним нормативно-правовим документом у системі регулювання бухгалтерського обліку, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку Інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток регламентуються П(С)БО 17 «Податок на прибуток». За податковим законодавством податковий прибуток (збиток), який наводиться у податковій Декларації про прибуток підприємства, визначається згідно з п. 3 П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ПП «Добродій»за період III квартал 2007 р. реалізовано товарів на суму 13060785,09 грн. з ПДВ, що підтверджується бухгалтерськими документами та бухгалтерськими проводками:

обороти по рахунку 70, аналіз рахунку 70 «Доход від реалізації товарів», оборотньо-сальдова відомість по рахунку 36.1, аналіз рахунку 36.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»по контрагентам, виписки банку по рах. 311 «Поточні рахунки у національній валюті»

Дт рах. 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

Ктрах. 70 «Доход від реалізації товарів» на суму 13041885,09 грн. (з ПДВ)

Дт рах. 37 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Кт рах. 70 «Доход від реалізації товарів»на суму 18900 грн. (з ПДВ). Кредиторська заборгованість на початок та кінець III кварталу 2007 р. становить: Кредиторська заборгованість на початок III кварталу 2007р. складає -181000,75 грн. з ПДВ (К-т сальдо рах. 36.1), Кредиторська заборгованість на кінець III кварталу 2007 р. складає -60001,95 грн. з ПДВ (К-т сальдо рах. 36.1). Сума податкових зобов'язань з ПДВ від реалізації товару III кварталу 2007 р. з урахуванням кредиторської заборгованості на початок та кінець III кварталу 2007 р. складає 2156707,53 грн. та у бухгалтерському обліку відображено проводками:

Дт рах. 70 «Доход від реалізації товарів»

Кт рах.64 «Податковий кредит»на суму 2156707,53 грн.

Врахуючи зазначене валовий дохід за період 3 квартали 2007 р. становить у сумі 10783078,76грн.

Скоригований валовий дохід за період 9 місяців 2007 р. з урахуванням показників рядку 01.2 «Приріст балансової вартості запасів»складає у сумі 39070803 грн.

Також колегія суддів встановила що дебіторська заборгованість ТОВ «Камелот-сервіс»на початок II кварталу 2007р. складає лише у сумі 191,9 тис. грн., яка зазначена у додатку до попереднього акту перевірки. Згідно цього додатку дебіторська заборгованість у сумі 191,9 тис. грн. виникла за реалізацію ТОВ «Камелот-сервіс»автозапчастин та продуктів харчування, ця заборгованість підтверджується документом по реалізації товару за № 12 від 12.03.2007 р.

Отже повернення коштів ПП «Добродій»саме за повернений товар (скло) ТОВ «Камелот-сервіс»не здійснено.

Таким чином позивачем не доведено фактичні розрахунки за реалізований товар за період І квартал 2007 р., тому ПП «Добродій»за період 3 квартал 2007 р. не правомірно зроблено перерахунок валового доходу від повернення товару.

Колегією судів також встановлено, що заниження податку на додану вартість у сумі 20166 грн. та застосував штрафних санкцій у сумі 10083 грн. виникло в результаті порушень: п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». ПП «Добродій»занизило податкові зобов'язання за період вересень 2007 р. на суму 20166 грн. В результаті вищезазначеного порушення, а саме, -не врахування суми ПДВ від реалізації товару за період III квартал 2007 р. з урахуванням кредиторської заборгованості на початок та кінець зазначеного періоду.

Згідно з п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата Інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до реєстру виданих податкових накладних за період III квартал 2007 р. загальна сума ПДВ складає -2156707,53 грн., у тому числі за період:

ПДВ за липень 2007 р. у сумі 853427,65 грн.;

ПДВ за серпень 2007 р. у сумі 734116,27 грн.;

ПДВ за вересень 2007 р. у сумі 569163,61 грн.

У Деклараціях по ПДВ за період III квартал 2007 р. податкові зобов'язання складають у сумі 2136540,90 грн., у тому числі :

ПДВ за липень 2007 р. у сумі 853427,65 грн.;

ПДВ за серпень 2007 р. у сумі 734116,27 грн.;

ПДВ за вересень 2007 р. у сумі 548996,98 грн.

Згідно наданої підприємством податкової декларації з ПДВ за період вересень 2007 р. сума податкових зобов'язань з ПДВ становить 548997 грн. замість 569163 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач занизив суму ПДВ за вересень 2007 р. на суму 20166 грн.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції безпідставно визнав правомірними вимоги позивача.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував.

Суд першої інстанції при вирішенні справи допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову приватного підприємства «Добродій».

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову приватного підприємства «Добродій»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними (протиправними) та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003322301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 35130 грн. 20 коп. (25093 грн. основний платіж та 10037 грн. штрафних санкцій) за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР; № 0003332301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 30249 грн. (в т.ч. 20166 грн. -основний платіж та 10083 грн. -штрафні санкції) за порушення підприємством п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР.- відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя С.Д. Домусчі

Суддя Л.П. Шеметенко

Попередній документ
19395966
Наступний документ
19395968
Інформація про рішення:
№ рішення: 19395967
№ справи: 2-а-3591/09/2170
Дата рішення: 21.09.2011
Дата публікації: 02.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: