Справа № 1-65/11
18.10.2011смт. Короп
Коропський районний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого судді Балаба О. А.
секретаряРедько А.О.
за участі прокурораРоговенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянин України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта неповна-середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, освіта середня - спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, уродженця с. Криски, Коропського району, Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_3 освіта середня, не одруженого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,
обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України, -
25 березня 2011 року близько 10 години ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4 таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу демонтували стелі сараю МТФ № 2 ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» розташованого в с. Іваньків, Коропського району, Чернігівської області та викрали 800 цеглин вартістю 1 гривня в результаті чого, вищевказаній агрофірмі був заподіяний матеріальний збиток на загальну суму 800 гривень.
Приблизно 30 березня 2011 року близько 20 години вечора ОСОБА_3 повторно за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу з сараю МТФ № 2 ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» розташованого в с. Іваньків, Коропського району, Чернігівської області демонтували та викрали 20 дерев'яних балок довжиною по 4 метра кожна балка, вартістю 30 гривень за одну балку, в результаті чого вищевказаній агрофірмі був заподіяний матеріальний збиток на загальну суму 600 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що приблизно 25 березня 2011 року спільно з ОСОБА_4 запропонували ОСОБА_5 допомогти їм демонтувати стелю сараю на території МТФ № 2 ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» біля с. Іваньків, Коропського району та викрасти цеглу, щоб продати, на що останній погодився. Близько 10 години ранку прибули на територію ферми, яка не була огороджена та не охороняється і вільним шляхом за декілька годин демонтували частину стелі одного з сараїв та склали для перевезення. Після чого ОСОБА_5 пішов відпочивати, а він з ОСОБА_4 перевезли цеглу гужовою повозкою, яка належить гр. ОСОБА_6, який нічого про крадіжку не знав в кількості 800 штук до господарства гр. ОСОБА_7 в с. Іваньків. За дану цеглу остання заплатила 800 грн. і не знала, що вона крадена. З отриманих коштів 50 грн. віддав ОСОБА_4, решту потратив на власні потреби. Через декілька днів дізнався, що мешканцю АДРЕСА_5 гр. ОСОБА_8 для будівництва паркану потрібні дерев'яні стовпчики. 30 березня 2011 року близько 20 години вечора спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повторно прибули на територію ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» та демонтували 20 дерев'яних балок довжиною по 4 метра кожна. Після чого пішли додому. Вранці наступного дня він кінним возом, що належить гр. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 перевезли викрадені балки до господарства гр. ОСОБА_8, який заплатив 60 гривень і не знав, що дані балки крадені. Отримані кошти вони потратили на придбання цигарок та спиртного і пригостили ОСОБА_5 У скоєному щиро кається та просить суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що 25 березня 2011 року спільно з ОСОБА_3 запропонували ОСОБА_5 допомогти їм демонтувати стелю сараю та викрасти цеглу на території МТФ № 2 ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» розташованої біля АДРЕСА_5 на, що останній погодився. Близько 10 години прибули на територію МТФ і скориставшись тим, що вона не огороджена та не охороняється вільним шляхом за декілька годин демонтували частину стелі одного з сараю та склали для перевезення в кількості 800 штук. Після чого ОСОБА_5 пішов відпочивати додому. Потім за допомогою гужової повозки, що належить гр. ОСОБА_6, якому про те, що будуть перевозити викрадену цеглу нічого не говорили перевезли цеглу до господарства гр. ОСОБА_7, яка не знала, що вона крадена. За придбану цеглу остання заплатила ОСОБА_3 гроші, але в якій кількості не знає. ОСОБА_3 віддав йому тільки 50 грн., які він витратив на цигарки та спиртне. Через декілька днів разом з ОСОБА_3 дізнались, що мешканцю с. Іваньків, ОСОБА_8 потрібні для будівництва дерев'яного паркану дерев'яні стовпчики. Так, 30 березня 2011 року попросили ОСОБА_9 допомогти їм шляхом демонтажу викрасти з сараю МТФ № 2 ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» дерев'яні балки, щоб продати, на що останній погодився. Близько 20 години вечора прибули на територію ферми та демонтували 20 дерев'яних балок довжиною по 4 метра кожна, після чого пішли додому. Наступного дня він з ОСОБА_3 кінним возом, що належить гр. ОСОБА_6 перевезли викрадені балки до господарства гр. ОСОБА_8 за, що останній заплатив 60 грн. Про те, що балки крадені не розповідали. Отримані кошти витратили на цигарки та спиртне. За те, що ОСОБА_5 допоміг їм викрасти балки, вони пригостили останнього спиртним. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що мешкає з гр. ОСОБА_10 в АДРЕСА_5. В кінці березня 2011 року син співмешканки ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 запропонували шляхом демонтажу стелі сараю МТФ № 2 ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» розташованого в АДРЕСА_5 викрасти цеглу та продати на, що він погодився. Близько 10 години ранку 25 березня 2011 року вони прибули на територію ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» і скориставшись тим, що територія не огороджена та не охороняється вільним шляхом за декілька годин демонтували частину стелі одного з сараю та склали для перевезення близько 800 штук цеглин. Після чого він пішов додому відпочивати, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайнялися пошуком транспорту для перевезення викраденого. Кому саме вони продали цеглу йому не відомо. Тільки пізніше його пригостили спиртними напоями. 30 березня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попросили допомогти їм шляхом демонтажу викрасти з сараю МТФ №2 ПАФ «ім. Т.Г. Шевченка» дерев'яні балки, щоб продати, кому саме не пояснювали. Близько 20 години вечора разом прибули на територію МТФ № 2 і демонтували 20 дерев'яних балок довжиною по 4 метра кожна і поскладали їх ближче до дороги, щоб краще було завантажувати. Після чого він пішов додому. Наступного дня від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дізнався, що вони продали балки комусь із односельців, кому саме не казали. За те, що він допоміг викрасти балки його пригостили спиртним. Під час демонтажу цегли та балок йому було відомо, що вони діють протизаконно. У скоєному щиро кається та просить суворо не карати.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюються доведеність вини підсудних та кваліфікація їх дій, з'ясувавши правильне розуміння підсудними змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне, повторне, за попередньою змовою групою осіб, викрадення чужого майна, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне, за попередньою змовою групою осіб викрадення чужого майна, дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне за попередньою змовою групою осіб викрадення чужого майна.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, конкретні обставини справи: роль підсудного у вчиненні злочину, наслідки, що настали, особу винного - його вік, сімейний стан, умови проживання, його стан здоров'я, освіту, відсутність цивільного позову за місцем проживання характеризується посередньо, вживає спиртні напої, ніде не працює.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудному, є: щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання, у судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений підсудним злочин, яке є достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, та про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, конкретні обставини справи: роль підсудного у вчиненні злочину, наслідки, що настали, особу винного - його вік, сімейний стан, умови проживання, його стан здоров'я, освіту, відсутність цивільного позову, те, що за місцем проживання характеризується посередньо, вживає спиртні напої, ніде не працює.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному, є: щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання, у судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений підсудним злочин, яке є достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, та про можливість виправлення засудженої без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, злочин є середньої тяжкості, конкретні обставини справи: роль підсудного у вчиненні злочину, наслідки, що настали, особу винного - його вік, стан здоров'я, освіту, відсутність цивільного позову, за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, в порядку ст. 89 КК України не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудному, є: щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання, у судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений підсудним злочин, яке є достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, та про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази: цегла в кількості 800 штук, 14 балок довжиною по 4 метра, 2 балки довжиною по 2 метра передані на зберігання ПАФ «ім. Т.Г.Шевченка» передати законному володільцю.
Керуючись ст. ст. 75, 76 КК України, ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписку про невиїзд.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписку про невиїзд.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписку про невиїзд.
Цивільний позов не заявлений.
Судових витрат по справі немає.
Речові докази: цегла в кількості 800 штук, 14 балок довжиною по 4 метра, 2 балки довжиною по 2 метра передані на зберігання ПАФ «ім. Т.Г.Шевченка» передати законному володільцю.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Коропський районний суд Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: Балаба О. А.