Категорія №11.5
Іменем України
17 жовтня 2011 року Справа № 2а-7636/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Захарової О.В.,
секретаря судового засідання: Білоконя Д.І.,
за участю:
представник позивача: не прибув,
представник відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, -
Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради Луганської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови від 15.04.2011 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 3432,07 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем неправомірно, оскільки державний виконавець закінчив виконавче провадження всупереч вимогам ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме стягував, який подав заяву про повернення виконавчого документу не є органом (посадовою особою), який видав виконавчий документ. В порушення вимог ч.7 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору відкрито через чотири дні після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Позивач зазначає, що з урахуванням вимог ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні постанови про стягнення виконавчого збору, судовий збір взагалі не стягується. Крім того, за час виконавчого провадження з підприємства вже було стягнуто 1261,69 грн. в рахунок погашення боргу та 126,17 грн. виконавчого збору, що не було враховано державним виконавцем. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з чисельними порушеннями та підлягає скасуванню.
Представник позивача у судове засідання не прибув, справу просив розглядати за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав письмові заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону №606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону №606-ХІV).
З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2010 на виконання до відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції (далі - ВДВС) надійшов виконавчий лист №2а-2739 від 30 листопада 2010 року, виданий Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради на користь Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області заборгованості в сумі 34320,65 грн. В цей же день державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
15.12.2010 державним виконавцем було винесено постанову про відкладення провадженням виконавчих дій на строк до 27 грудня 2010 року на підставі відповідної заяви стягувача.
27.12.2010 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3432,07 грн., яка була направлена боржникові в той же день для відома та виконання. Зазначена постанова позивачем не оскаржена.
В процесі виконання зведеного виконавчого провадження з рахунків боржника було стягнуто грошові кошти, які було розподілено відповідно до ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606) пропорційно між стягувачами зі стягненням з позивача виконавчого збору.
01.04.2011 до ВДВС надійшла письмова заява стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, у зв'язку з чим державним виконавцем 11.04.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з посиланням на п.9 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 27 грудня 2010 року виведено в окреме провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону №606-ХІV у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 28 Закону №606-ХІV передбачено, що в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню.
У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача з приводу того, що стягувач у виконавчому провадженні не є органом (посадовою особою), який видав виконавчий документ, тому відповідач безпідставно закінчив виконавче провадження.
Разом з тим, постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.04.2011 позивач не оскаржує, і вона є діючою.
Відповідно до ч.7 ст.28 Закону №606, у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після закінчення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2011 діяв на підставі та в межах наданих повноважень.
Посилання позивача на винесення постанови з порушенням строку відкриття виконавчого провадження, на думку суду не є тією обставиною, яка тягне за собою скасування рішення, винесеного на підставі та в межах повноважень відповідача.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.28 Закону №606, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, зокрема, про стягнення виконавчого збору.
Однак, як вбачається з п.4 оскаржуваної постанови (а.с. 9), державний виконавець повідомляє боржника про стягнення з нього виконавчого збору у разі ненадання протягом установленого строку документального підтвердження виконання рішення у добровільному порядку.
Суд приймає доводи позивача щодо неправомірності вимог відповідача в цій частині.
Що стосується доводів позивача щодо необхідності визначення меншої суми виконавчого збору з урахуванням часткової сплати, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.28 Закону №606 визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що в постанові зазначається вся сума боргу (в даному випадку - виконавчого збору), а виконання здійснюється з урахуванням раніше стягнутих сум.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору,- задовольнити частково.
В пункті четвертому постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору від 15 квітня 2011 року ВП №25930908 виключити слова «виконавчого збору та».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений і підписаний 21 жовтня 2011 року.
Суддя О.В. Захарова