Категорія №5
Іменем України
18 жовтня 2011 року Справа № 2а-8250/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
Судді Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання Чередніченко О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача - Буланій О.С.
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування приписів від 05.07.2011 року б/н, від 05.07.2011 року № 653 та постанов про накладення стягнень від 15.08.2011 року № 001125, від 12.09.2011 року № 000883, від 12.09.2011 року № 000862
19 вересня 2011 року до суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування приписів від 05.07.2011 року б/н, від 05.07.2011 року № 653 та постанов про накладення стягнень від 15.08.2011 року № 001125, від 12.09.2011 року № 000883, від 12.09.2011 року № 000862.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 05 липня 2011 року Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області було проведено перевірку відокремленого підрозділу Луганське управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода". За результатами перевірки було складено акт № 000151, що не був підписаний уповноваженою особою суб'єкта господарювання. На підставі акту перевірки винесені два приписа:
- від 05.07.2011 б/н щодо усунення порушень, ст. 18 п. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»
- від 05.07.2011 р. № 653 (зареєстрований 11.07.2011 р. № 4255) щодо припинення порушення прав споживачів в частині обмеження їхніх прав та проведення нарахувань та здійснити перерахунки споживачам ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) та ОСОБА_3(АДРЕСА_2) за надані послуги з водозабезпечення та водовідведення період з 01.01.2010 року по наступний час.
Вважає, що перевірка проведена поверхнево з порушенням чинного законодавства України про захист прав споживачів, а приписи й постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону
України «Про захист прав споживачів», винесено безпідставно й необгрунтовано, чим порушено права та законні інтереси ТОВ "Луганськвода".
У судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що перевіркою не встановлено порушення у сфері захисту прав споживачів. Відсутність в акті перевірки будь-якої із зазначеної інформації призводить до безпідставності й незаконності винесення припису і як слідство незаконності постанови щодо накладення штрафу.
Відповідно до акту перевірки перевірено тільки 2 договори, що укладені між МКП «Благоустрій» Жовтневого району м. Луганська та ТОВ «Луганськвода».
При цьому зазначено, що ТОВ «Луганськвода» порушено п. 10 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Однак, ТОВ «Луганськвода» не є продавцем по відношенню до гр. ОСОБА_3 (яка мешкає в АДРЕСА_2) та гр. ОСОБА_2(який мешкає в АДРЕСА_1) в багатоповерховому будинку, в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач є виробником, який відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» уклав договір про питне водопостачання та водовідведення із споживачем - МКП «Благоустрій» Жовтневого району м. Луганська. Всі умови договору були прозорими й споживач у повному обсязі був ознайомлений з ними.
Тобто в акті перевірки взагалі не відображено суті порушення. Акт перевірки не підписано уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Акт перевірки підписаний начальником абонентського відділу ВП ЛУ ТОЇ «Луганськвода» Шиліним І.Ю., який не має право представляти інтереси ТОВ «Луганськвода» при проведенні перевірок, а також підписувати акти контролюючих органів.
Відповідачу не надано повноважень вимагати проведення перерахунків за водопостачання та водовідведення. Окрім того, взагалі вимоги, що викладені в приписі є незрозумілими й не законними та необґрунтованими, а тому в жодному разі не можуть бути
виконані.
Відповідач здійснив перевірку поверхнево, зависив свої повноваження перевіривши іншу сферу ніж та, яка йому надана для контролю законодавством, не обгрунтував в акті перевірки законність підстав для проведення перерахунків, незаконно та необгрунтовано виніс постанову про накладення штрафу та припис щодо проведення перерахунків.
Припис від 05.07.2011 р. б/н не був підписаний уповноваженою на те законом особою, а постанови про накладення штрафу не зрозуміло ким підписані.
Окрім того, за виявлене, як вважає відповідач одне порушення, відповідачем винесено дві постанови про накладання стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за відсутність доступної, достовірної, своєчасної та необхідної інформації про ціни (тарифи), умови та правила придбання продукції від 12.09.2011 р. № 000883 про накладення штрафу в розмірі 230,78 грн. та від 12.09.2011 р. № 000862 про накладення штрафу в розмірі 230,78 грн.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення.
З огляду на вищевикладене, позивач просить суд визнати дії Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області протиправними. Скасувати припис від 05.07.2011 б/н щодо усунення порушень, ст. 18 п. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»;
- припис від 05.07.2011 р. № 653 (зареєстрований 11.07.2011 р. № 4255) щодо припинення порушення прав споживачів в частині обмеження їхніх прав та проведення нарахувань та здійснити перерахунки споживачам ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) та ОСОБА_3(АДРЕСА_2) за надані послуги з водозабезпечення та водовідведення період з 01.01.2010 по наступний час.
- постанову № 001125 від 15.08.2011 р. про накладання стягнень у вигляді штрафу 340,00 грн. за невиконання припису начальника управління № 653 від 05.07.2011 р. про усунення порушень прав споживачів.
- постанову про накладання стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за відсутність доступної, достовірної, своєчасної та необхідної інформації про ціни (тарифи), умови та правила придбання продукції від 12.09.2011 р. № 000883 про накладення штрафу в розмірі 230,78 грн.
- постанову про накладання стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за відсутність доступної, достовірної, своєчасної та необхідної інформації про ціни (тарифи), умови та правила придбання продукції від 12.09.2011 р. № 000862 про накладення штрафу в розмірі 230,78 грн. Стягнути на користь позивача судові витрати.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штамп, бланки, а також знак для товарів та послуг, інші символи юридичної особи (а.с.10-14).
05 липня 2011 року Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області було проведено перевірку відокремленого підрозділу Луганське управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода". За результатами перевірки було складено акт № 000151 (а.с.15,16).
На підставі акту перевірки винесені два приписи :
- від 05.07.2011 б/н щодо усунення порушень, ст. 18 п. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с.17);
- від 05.07.2011 р. № 653 (зареєстрований 11.07.2011 р. № 4255) щодо припинення порушення прав споживачів в частині обмеження їхніх прав та проведення нарахувань та здійснити перерахунки споживачам ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) та ОСОБА_3(АДРЕСА_2) за надані послуги з водозабезпечення та водовідведення період з 01.01.2010 року до наступного часу (а.с.18).
Припис від 05.07.2011 р. б/н не був підписаний уповноваженою на те законом особою.
На підставі акту перевірки № 000151 від 05.07.2011 року винесено постанови про накладення стягнень від 15.08.2011 року № 001125, від 12.09.2011 року № 000883, від 12.09.2011 року № 000862 (а.с.19-21).
01 грудня 2009 року ТОВ «Луганськвода» було укладено договір № 5002 з МКП «Благоустрій» Жовтневого району на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с.48-51).
01 грудня 2009 року укладено договір доручення № 5002-юр МКП «Благоустрій» Жовтневого району іменує мий довіритель та ТОВ «Луганськвода» - повірений. Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя, виконувати такі дії, як ведення абонентського обліку послуг водопостачання та водовідведення, які надаються фізичним особам - мешканцям багатоквартирних житлових будинків:
- облік наданих послуг з водопостачання та водовідведення абонентам згідно приладів обліку та норм водоспоживання (м3);
- нарахування сум за надані послуги, що підлягають сплаті абонентами і т.д. (а.с.52-54).
Відповідно до п. 3 наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 217 від 09.12.2007, державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів здійснюється місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання на території відповідного регіону (далі - наказ № 217).
Згідно з п.1 наказу № 217, відповідач є територіальним органом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону та здійснює державний захист прав споживачів.
Законом України "Про захист прав споживачів" №1023-XII від 12.05.1991 встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів
Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №229 від 23.06.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2009 за №636/16652 (далі Положення №229) визначено, що територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, наказами Держспоживстандарту України, а також цим Положенням.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.
Пункт 1 частини 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” регламентує, що органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань здійснюють перевірку додержання стандартів, норм і правил.
Згідно із статтею 30 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги. ” державне регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги базується, серед іншого, на принципі відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості.
Споживач відповідно до частини 1 статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”, зокрема, має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, та на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із підпунктом 9 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право, серед іншого, на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.
Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, закріплено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).
На виконання пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ” наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Згідно із пунктом 2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
По закінченні робіт відповідно до пункту 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (далі - наказ № 4). Після затвердження акту на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.
Згідно ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку, в тому числі послуги з водопостачання, укладається між власником квартири і балансоутримувачем, а не власником квартири та виробником - ТОВ " Луганськвода".
ТОВ "Луганськвода" діє на договірних засадах та надає послугу організаціям на балансі яких знаходяться житлові будинки.
ТОВ «Луганськвода» не є продавцем по відношенню до гр. ОСОБА_3 (яка мешкає в АДРЕСА_2) та гр. ОСОБА_2(який мешкає в АДРЕСА_1) в багатоповерховому будинку, в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач є виробником, який відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» уклав договір про питне водопостачання та водовідведення із споживачем - МКП «Благоустрій» Жовтневого району м. Луганська. Всі умови договору були прозорими й споживач у повному обсязі був ознайомлений з ними.
Отже, втручання управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області в господарську діяльність суб'єктів господарювання є протиправним.
Тобто, відносини між споживачами (фізичними особами) і ТОВ «Луганськвода» неможливо розглядати, як послуги в значенні, яке вживається в Законі України «Про захист прав споживачів», так як правовідносини у споживача по наданню послуг по водопостачанню склалися з МКП «Благоустрій» Жовтневого району. Таким чином, припис від 05.07.2011 щодо усунень порушень ст..18 п.10 Закону України «Про захист прав споживачів» та припис від 05.07.2011 року № 653 щодо припинення порушення прав споживачів є незаконними, оскільки ТОВ «Луганськвода» зі споживачем ОСОБА_2 ніяких договорів не укладало, відповідно і постанови № 001125 від 15.08.2011 року, № 000883 від 12 вересня 2011 року, № 000862 від 12 вересня 2011 року про накладання стягнень є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
З огляду на вищенаведене позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 128, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування приписів від 05.07.2011 року б/н, від 05.07.2011 року № 653 та постанов про накладення стягнень від 15.08.2011 року № 001125, від 12.09.2011 року № 000883, від 12.09.2011 року № 000862 задовольнити повністю.
Визнати дії Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області протиправними.
Скасувати припис від 05.07.2011 б/н щодо усунення порушень, ст. 18 п. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»;
- припис від 05.07.2011 р. № 653 (зареєстрований 11.07.2011 р. № 4255) щодо припинення порушення прав споживачів в частині обмеження їхніх прав та проведення нарахувань та здійснити перерахунки споживачам ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) та ОСОБА_3(АДРЕСА_2) за надані послуги з водозабезпечення та водовідведення період з 01.01.2010 по наступний час.
- постанову № 001125 від 15.08.2011 р. про накладання стягнень у вигляді штрафу 340,00 грн. за невиконання припису начальника управління № 653 від 05.07.2011 р. про усунення порушень прав споживачів;
- постанову про накладання стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за відсутність доступної, достовірної, своєчасної та необхідної інформації про ціни (тарифи), умови та правила придбання продукції від 12.09.2011 р. № 000883 про накладення штрафу в розмірі 230,78 грн.
- постанову про накладання стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за відсутність доступної, достовірної, своєчасної та необхідної інформації про ціни (тарифи), умови та правила придбання продукції від 12.09.2011 р. № 000862 про накладення штрафу в розмірі 230,78 грн.
Стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 24 жовтня 2011 року.
СуддяТ.І. Ковальова