Категорія №10.1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 жовтня 2011 року Справа № 2а-9163/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення матеріальної шкоди ,-
12 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3346,98 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що головним бухгалтером Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» була оформлена неналежним чином довідка від 04.11.2003 №3/465, яка видана лікарю-паразитологу ОСОБА_1 для перерахунку пенсії від нарахованої заробітної плати в зоні відчуження. Зазначена довідка була подана ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, на підставі якої пенсійним фондом було прийнято рішення про перерахунок пенсії. Внаслідок скоєння головним бухгалтером Кремінської СЕС службової халатності державі в особі Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області була завдана шкода на загальну суму 3346,98 грн.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження по справі суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Положення наведеної норми процесуального закону кореспондуються з приписами частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини 4 статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Крім того, відповідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до норм частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Iнакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Як вбачається із суб'єктного складу сторін та вимог позовної заяви про стягнення шкоди, дана справа не підсудна адміністративному суду, розгляд зазначеної категорії справ віднесено до компетенції господарських судів.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення матеріальної шкоди, оскільки вказаний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищевказаного, керуючись статтями 3, ч.2 ст.21, 17, 21, 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя ,-
Відмовити у відкритті провадження за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення матеріальної шкоди.
Роз'яснити позивачу право на звернення до господарського суду Луганської області в порядку господарського судочинства відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвалу, яку було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді - п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя С.В. Прудник