Категорія №11.5
Іменем України
05 жовтня 2011 року Справа № 2а-8267/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Качуріній Л.С..,
при секретарі: Горобець В.О..,
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2011 року № 28027493, -
19 вересня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2011 року № 28027493.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження № 28027493 від 05 серпня 2011 року зазначено, що виконавче провадження відкрито на підставі постанови санітарно-епідеміологічної станції м. Луганська від 23 червня 2011 року № 192. Постанова санітарно-епідеміологічної станції м. Луганська від 23 червня 2011 року № 192 не набрала чинності, тому відповідач в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» відкрив провадження на підставі вищевказаного документа.
У судовому засіданні представник позивача просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2011 року № 28027493.
Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, заперечення проти позову не надав, від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України “Про виконавче провадження”, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження”).
Згідно із ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою санітарно-епідеміологічної станції м. Луганська від 23 червня 2011 року № 192 накладено штраф на ОСОБА_2 в розмірі 170,00 грн. (а. с. 13).
Постановою Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 05 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови санітарно-епідеміологічної станції м. Луганська від 23 червня 2011 року № 192 про стягнення штрафу в розмірі 170,00 грн. (а. с. 12).
Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що в постанові санітарно-епідеміологічної станції м. Луганська від 23 червня 2011 року № 192 про накладення штрафу не зазначено дати набрання чинності постанови, однак ця вимога до виконавчого документа є обов'язковою (пункт 5 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
У випадках не зазначення у постанові дати набрання чинності, державний виконавець відмовляє у відкритті провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі вищевикладеного суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2011 року № 28027493 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2011 року № 28027493 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 05 серпня 2011 року № 28027493.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 10.10.2011.
СуддяЛ.С. Качуріна