6.12
Ухвала
11 жовтня 2011 року Справа № 2а-1107/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Островської О.П.,
при секретарі: Кулигіні А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства «Свердловантрацит» про розстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі № 2а-1107/10/1270 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до ДП «Свердловантрацит» в особі ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» про стягнення заборгованості зі страхових внесків, -
21 вересня 2011 року до суду надійшла заява Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Довжанська-Капітальна» про розстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі № 2а-1107/10/1270 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до ДП «Свердловантрацит» в особі ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» про стягнення заборгованості зі страхових внесків терміном на 5 років, починаючи з жовтня 2011 року та закінчуючи жовтнем 2016 року.
В обґрунтування заяви ДП «Свердловантрацит» зазначило, що підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі.
16.03.2010 року Луганським окружним адміністративним судом було винесено постанову за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до ДП «Свердловантрацит» в особі ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» про стягнення заборгованості зі страхових внесків.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про розстрочення виконання рішення суду та просив розстрочити виконання рішення суду строком на 5 років починаючи з жовтня 2011 року та закінчуючи жовтнем 2016 року.
У судовому засіданні представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області заперечував проти заяви ДП «Свердловантрацит» про розстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі № 2а-1107/10/1270, просив відмовити в задоволені зазначеної заяви.
Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника сторін та дослідивши необхідні матеріали, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків -це некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Зокрема, зі ст. 21 вказаного Закону вбачається, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати.
Статтею 46 вказаного Закону визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності, про що зазначено преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-14 (надалі Закон України № 1105). Підприємство за своєю специфікою віднесене до особливого класу ризику.
Відповідно до статті 25 Закону України №1105 всі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду, фінансування якого здійснюється зокрема за рахунок внесків роботодавців відповідно до статті 46 Закону України №1105.
Права та обов'язки роботодавця як страхувальника, яким є відповідач у справі встановлені статтею 45 зазначеного Закону, серед яких права на розстрочення страхових внесків не передбачено. Зазначені внески є джерелом виплат на відшкодування шкоди, що для потерпілих осіб є як правило основним джерелом для існування, встановлення розстрочки даних виплат означає несвоєчасну виплату страхових виплат застрахованим особам (потерпілим), що унеможливлює розстрочку з огляду на заперечення фонду. Розстрочка внесків за своєю суттю є розстрочкою заробітної плати працюючим особам підприємства, і солідарна відповідальність Фонду не означає право окремих страхувальників на відстрочення сплати внесків.
Фінансова неспроможність роботодавця, щодо погашення суми заборгованості сама по собі не є підставою для надання розстрочки, можливість надання якої з урахуванням цільового призначення внесків існує з урахуванням економічних можливостей Фонду. За правилами частини 3 статті 46 Закону України №1105 внески роботодавців відносяться на валові витрати виробництва, що означає включення цих витрат до собівартості готової продукції, та розрахункової ціни. Таким чином, жодних підстав для розстрочки спірної заборгованості вказаним законом не встановлено.
Суд також зазначає, що підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником. В даному випадку такі події у заявника відсутні. Посилання на тяжке фінансове становище не є винятковою обставиною, в розумінні статті 263 КАС України.
Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим заявником до суду не надано, а тому суд вважає, що заява про розстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі № 2а-1107/10/1270 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 23, 160, 165, 185, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Державного підприємства «Свердловантрацит» про розстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі № 2а-1107/10/1270 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до ДП «Свердловантрацит» в особі ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» про стягнення заборгованості зі страхових внесків - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяО.П. Островська