Справа № 2-556/11
21 жовтня 2011 року
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Волкова Н.Ю.
при секретарі Ярусової О.В.
з участю представників позивача ОСОБА_1.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -
ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» 06 вересня 2011 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2, що є власником квартири, про стягнення з нього заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартирі №68 будинку №11 на мікрорайоні «Молодіжний»у місті Кіровське Донецької області за період з 1 грудня 2004 р. до 30 квітня 2011 р. у розмірі 9994 грн. 37 коп., які він, незважаючи на попередження, не сплатив. Позивач вказав, що відповідач проживає в квартирі 68 будинку №11 на мікрорайоні «Молодіжний»в м. Кіровське , а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа»постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа»на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго»№124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обов»язків ВО «Кіровськтепломережа».
.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, просила стягнути заборгованість по сплаті за спожиту теплову енергію з ОСОБА_2 в повному обсязі у розмірі 10898,56 грн. 85 коп..
Вважає, що незважаючи на відсутність договору між в/о “Жданівкатепломережа” та відповідачами (які вони взагалі не укладають з фізичними особами, а укладають лише з виконавцем послуг, яким є ОСББ), незважаючи на демонтаж радіаторів, які після покупки квартири повинні були бути відновленів відповідачем, у в/о “Жданівкатепломережа” були підстави для нарахування оплати за спожиту теплову енергію, оскільки теплова енергія подавалася до даного будинку, оскільки нарахування плати припиняється тільки при умові одержання в таких же будинках дозволу виконкому на відключення.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, просив у позові відмовити та пояснив, що він є власником вказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 квітня 2008 р., користується даною квартирою для проживання у ній, проте ніхто і ніколи (ні теплопостачальна організація, ні ОСББ, ні інші балансоутримувачи будинку) не укладали з ними ніяких договорів на постачання теплової енергії; після купівлі квартири він фактично не користується послугами позивача, оскільки купив квартиру без радіаторів, їх не відновлював, оскільки вирішив відмовитися від отримання послуг з центрального опалення, хоча виконком на засіданні комісії від 24 грудня 2010 р. його заяву на встановлення індивідуального опалення не задовольнив та рекомендував відновити систему центрального опалення.
З моменту придбання квартири він обігріває квартиру за допомогою конвекторів, тобто користуються для обігріву квартири електричною енергією, що його влаштовує.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р., у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. та ст. 18,20 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення…” №630 від 21 липня 2005 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором, а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов'язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов'язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.
ОСОБА_2 є власником квартири №68 будинку №11 на мікрорайоні «Молодіжний»в м. Кіровське Донецької області на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 квітня 2008 р. приватним нотаріусом Кіровського міського нотаріального округу за реєстром №1496 , зареєстрований в даній квартирі та фактично проживає за даною адресою з 20 червня 2008 р.; повинен нести відповідальність по виконанню обов'язків по сплаті за спожиту теплову енергію як власник квартири в багатоповерховому будинку з централізованим опаленням, на відключення його квартири від центрального опалення дозволу виконкому не було.
Будинок у якому знаходиться їх квартира обслуговується ОСББ, який і є виконавцем послуг теплопостачання, виробником яких є позивач.
ОСОБА_2 фактично послугами ВО «Кіровськтепломережа” користувався лише частково в загальних місцях будинку (сходах, під'їзді), оскільки вже при купівлі квартири вона була без відповідного дозволу компетентного органу відокремлена від центрального опалення, проте нарахування за отримані послуги теплопостачання йому продовжувалися безперервно та за час з 01 травня 2008 р. до 30 квітня 2011 р. йому нарахована заборгованість по сплаті за спожиту теплову енергію згідно його особистого рахунку по квартирі №68 будинку №11 на мікрорайоні «Молодіжний»міста Кіровське Донецької області у сумі 7085 грн. 60 коп., бо за цей час за постачання теплової енергії за вказану квартиру плата взагалі не вносилася.
Суд вважає за необхідне в решті позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»вартості послуг за поставлену теплову енергію до даної квартири у розмірі 3813 грн. 50 коп. за період з 01 грудня 2004 р. до 01 травня 2008 р. позивачу відмовити за його безпідставністю, оскільки відповідач в той період не повинен був нести витрати по сплаті за послуги тепломережі, оскільки не був ні наймачем, ні членом сім»ї наймача вказаної квартири, яка придбана за договором купівлі-продажу лише 22 квітня 2008 р.
Строк загальної позовної давності у відповідності зі ст.257 ЦК України встановлено тривалістю у три роки, проте позивач, незважаючи на роз'яснення йому судом в судовому засіданні про необхідність при бажанні заявити про застосування строку позовної давності, не звернувся із заявою про застосування строку позовної давності, вважаючи, що таке його звернення буде протирічити його правовій позиції щодо невизнання ним позову в цілому.
Судом встановлено, що 20 січня 2007 р. в квартирі 68 будинку 11 на мікрорайоні “Молодіжний” в м. Кіровське працівниками ОСББ були без відповідного дозволу виконкому демонтовані радіатори через те, що прийшли у негідність, що підтверджено актом обстеження вказаної квартири головою, диспетчером та слюсарем ОСББ “№11 від 20 січня 2007 р. та актом від 18 жовтня 2011 р., відповідно до якого в даній квартирі відсутні радіатори опалення до цього часу;
про самостійне демонтування системи центрального опалення в даній квартирі ОКП “Донецктеплокоммуненерго” в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа” не повідомлялося взагалі, оскільки доказів цього суду не надано;
24 грудня 2010 р. постійно діюча міжвідомча комісія Кіровської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водовідведення відмовила в заяві ОСОБА_2 у дозволі на встановлення індивідуального опалення та рекомендувала йому відновити систему центрального опалення у квартирі через можливість розгляду даної заяви тільки при відключенні всього житлового будинку від мереж централізованого опалення при наявності колективної заяви мешканців.
Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,
Законами України “Про житлово-комунальні послуги” №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,
“Про теплопостачання” №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,
Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.
Споживачі повинні дотримуватися Правил надання послуг з центрального опалення, але відповідач порушив зазначені правила у зв'язку з відмовою від оплати наданих послуг.
Згідно з вимогами ст. 20 “Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” , плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Комунальним підприємством надавалися послуги з опалення квартири відповідача, а згідно наданим розрахункам відповідач має заборгованість, оскільки за послуги сплату не проводив.
Відповідно до ст. 383 ч.2 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до п. 24 Правил надання послуг з центрального опалення…, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Згідно із п.39 Правил користування тепловою енергією споживач має право відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію.
Це право споживача ніякими умовами не оговорюється.
Відповідач не повідомив теплопостачальну організацію про відмову від послуг, не довів до її відома про відключення від системи централізованого опалення.
До того ж, технічна можливість відключення повинна бути передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм та правил з питань опалення, вентиляції та т.і., на що вказує п.26 Правил надання послуг з центрального опалення…., тобто технічна можливість відключення повинна бути передбачена органами місцевого самоврядування.
Саме з цих причин , щоб не допустити відключення квартири від центрального опалення без додержання схеми теплопостачання будинку, самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється (п.25 Правил надання послуг з центрального опалення…)
По даній справі відповідач, придбавши квартиру без радіаторів, що прийшли у негідність, повинен був, як новий власник, що відповідає за технічне опалення квартири, відновити централізоване опалення квартири. Те, що радіатори були відокремлені без відповідного дозволу було відомо відповідачу ОСОБА_2, який в грудні 2010 р. звертався до виконкому із заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалення, отримав відмову та рекомендацію відновити централізоване опалення, яку не виконав до цього часу, на що йому і вказав виконком, не надавши дозволу на відокремлення від центральної мережі теплопостачання будинку, отож ним не доведено, що відокремлення його квартири від центральної системи опалення не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Обов'язковість договірних засад на отримання житлово-комунальних послуг передбачена ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, договір, підготовлений виконавцем послуг на основі типового договору (відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 цього ж Закону) споживач зобов'язаний укласти. Про користування тепловою енергією лише на підставі договору вказує і п.4 Правил користування тепловою енергією. Виконавцем послуг (яким відповідно до ст.1 цього Закону) є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу, в даному разі ОСББ. Відповідно до ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та балансоутримувачем.
Відповідно до п. 2,3 ч.2 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, саме виконавець послуг (в даному разі ОСББ) зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором; а відповідно до п.4 ч.1 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та п.18 Типового договору з централізованого опалення, теж саме виконавець (тобто ОСББ) має право вимагати від споживача дотримання правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території.
Згідно з п.35 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення, - відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідач не надав суду акт, складений відповідно до вимог Закону, про відключення квартири від мереж централізованого опалення, який був би затверджений відповідною комісією, який є єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань.
Відповідачем не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.
Виробник, тобто позивач по справі, надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідачів, що також відповідачами не оспорюється.
Суд вважає, що відповідач неналежним чином та несвоєчасно провадив сплату послуг по сплаті за постачання теплової енергії за період з 01 травня 2008 р. до 30 квітня 2011 р.(тобто коли був власником даної квартири), а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за послуги по сплаті за постачання теплової енергії до квартири №68 будинку №11 на мікрорайоні «Молодіжний»у місті Кіровське Донецької області , як з її власника, у сумі 7085 грн. 60 коп.
Рішенням Кіровської міської Ради № 6/4-47 від 10 лютого 2011 р., обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа»на підставі ст. ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” , у 2011 році звільнено від сплати державного мита в частині міського бюджету при поданні позовних заяв до Кіровського міського суду про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги .
Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України 2001 р. до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Згідно ст. 88 ЦПК України якщо сторона, на користь якої постановлене рішення, звільнена від сплати судового збору, то судовій збір стягується з іншої сторони на користь держави. Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 70,86 грн. , що відповідає вимогам ст.88 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, до яких, згідно ст. 79 ЦПК України належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Оскільки позивачем при подачі позову відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України сплачено 30 грн. за інформаційне-технічне забезпечення справи за платіжним дорученням №180 від 31 травня 2011 р. через філію відділення ПриватБанку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати на інформаційне-технічне забезпечення по справі у сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, ст. ст. 88,212-215 ЦПК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 08 жовтня 1992 р., Законом України “Про теплопостачання”, ст. ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»на розрахунковий рахунок № 26006300001260 в АТ “Злато банк” в м. Києві МФО 380612 ЗКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 травня 2008 р. до 30 квітня 2011 р. у квартирі №68 будинку №11 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області, у сумі 7085 грн. 60 коп. (сім тисяч вісімдесят п'ять грн. 60 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 70 грн. 86 коп.(сімдесят грн. 86 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»на розрахунковий рахунок 26002060246125 в Донецькій області РУ ПриватБанка МФО 335496 ЗКПО 26502130 понесені ним судові витрати за інформаційне-технічне забезпечення справи у сумі 30 грн. (тридцяти грн.)
В позові про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 3813 грн. 50 коп., що виникла за період з 01 грудня 2004 р, до 01 травня 2008 р. по квартирі №68 будинку №11 на мікрорайоні “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа»відмовити за його безпідставністю , а саме через те, що в цей період відповідач не був власником, ні наймачем даної квартири чи членом сім'ї колишніх власників та нема ні законних, ні договірних підстав для стягнення з нього заборгованості за спожиту іншими особами теплову енергію..
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.Ю.Волкова