Справа № 11-1120/11 р.
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І.А.
Доповідач Нагорняк Є.П.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Нагорняка Є.П.,
суддів: Кривошеї А.І., Мішеніної С.В.
з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
засудженого ОСОБА_2
розглянула 27 жовтня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, та апеляцією /зі змінами та доповненнями/ засудженого ОСОБА_2 на вирок Вінницького районного суду від 11 липня 2011 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та житель АДРЕСА_1 громадянин України,
з вищою освітою, одружений, працюючий головою
правління ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»,
раніше не судимий, -
засуджений за ст. 365 ч. 3 КК України до 7 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи призначеним згідно ухвали господарського суду Вінницької області від 9.10.01 року керівником санації відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Птахофабрика «Степанівська», розташованого за адресою Вінницький район с. Степанівка та згідно ст. 5 Закону України від 14.05.92 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, пов'язаними з розпорядженням майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим законом, правом укладати від імені боржника цивільно-правові, трудові та інші угоди, тобто являючись службовою особою, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, передбачених цим законом, незаконно реалізував магазин, що належав ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»ОСОБА_3 при наступних обставинах.
Згідно протоколу №1 від 11.09.01 року ОСОБА_2 був обраний головою комітету кредиторів ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»і таким чином остаточно був сформований склад комітету кредиторів, до повноважень якого, згідно ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»віднесено, зокрема, надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є зацікавленість. При цьому керуючий санацією ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»ОСОБА_2, який згідно ст. 6 вищевказаного закону зобов'язаний розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника, звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації у якому повинні бути передбачені заходи щодо відновлення платоспроможності боржника , передбачені ч. 2 ст. 18 вказаного закону, зокрема, щодо продажу частини майна боржника, явно виходячи за межі наданих йому цим законом повноважень, всупереч плану санації, затвердженого комітетом кредиторів 10.01.02 року, без згоди останніх щодо покупця та ціни, усвідомлюючи, що діє незаконно 23.05.02 року уклав як голова правління ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»з мешканцем смт. Вороновиця - ОСОБА_3 фіктивний договір купівлі-продажу вбудованого приміщення (магазину), що належав ВАТ «Птахофабрика «Степанівська», розташованого за адресою АДРЕСА_2 за ціною 26892 грн., тоді як згідно висновку будівельно-технічної експертизи за №24 від 27.02.06 року вартість даного об'єкту нерухомості станом на травень 2002 року становила 19873 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 23.05.02 року становила (5,33х19873-105923) 105923 грн.
Згідно ухвали господарського суду Вінницької області від 26.04.04 року відповідно до договору купівлі-продажу від 4.02.04 року цілісного майнового комплексу ВАТ «Птахофабрика «Степанівська», який перейшов у власність новоствореного ТОВ птахофабрика «Степанівська»були затверджені мирова угода та звіт керуючого санацією ОСОБА_2 (у якому не були відображені факти реалізації магазину) та провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ «Птахофабрика Степанівська»припинено. Таким чином, власником майна ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»стало на той час ТОВ птахофабрика «Степанівська», яке прийняло на себе права та обов'язки (щодо поточної кредиторської заборгованості) ВАТ «Птахофабрика «Степанівська».
У зв'язку з викладеним, внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, щодо незаконної реалізації вбудованого приміщення (магазину), що належав ВАТ «Птахофабрика «Степанівська», розташованого за адресою АДРЕСА_2, інтересам власників ТОВ птахофабрика «Степанівська»спричинено тяжкі наслідки в розмірі вартості даного об'єкту нерухомості на суму 105923 грн.
В апеляції /зі змінами та доповненнями/ засуджений ОСОБА_2, зазначає, що в його діях відсутні подія та склад злочину, передбачений ст. 365 ч. 3 КК України, у зв'язку з чим просить скасувати вирок суду, постановити щодо нього виправдувальний вирок. Зокрема, як зазначив засуджений у апеляції, магазин, який нібито він незаконно реалізував, вибув з володіння ВАТ «Птахофабрика»Степанівська»12 квітня 2001 року за рішенням правління ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»відповідно до протоколу правління ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»від 13 лютого 2001 року, який підписали всі члені правління та договору безпроцентної цільової позики від 6 листопада 2000 року.
Таким чином, магазин вибув з володіння зазначеного товариства задовго до проведення санації та створення комітету кредиторів ВАТ «Птахофабрика «Степанівська», який створився 11.09.01 року та задовго до створення ТОВ птахофабрика «Степанівська», яке було створено 12 грудня 2002 року. Всі рішення про купівлю зазначеного магазину, позику коштів на його придбання, продаж цього магазину підприємцю ОСОБА_3 він особисто не приймав, а приймало правління ВАТ «Птахофабрика «Степанівська», у зв'язку з чим, на думку апелянта, у прокурора Вінницького району не було підстав для порушення стосовно нього кримінальної справи за ст. 365 КК України.
Крім того, ТОВ птахофабрика «Степанівська»не є правонаступником ВАТ «Птахофабрики «Степанівська», а окреме підприємство, яке відповідно до договору купівлі-продажу від 04.02.2004 року викупило у ВАТ «Птахофабрики «Степанівська»цілісний майновий комплекс по виробництву яйця та м'яса птиці за адресою с. Степанівка, вул. Обревського, 1 Вінницького району за виключенням майна, що не приймає участі у виробничій діяльності та відповідно до рішення Третейського суду від 19.05.2004 року, яким визнано право власності проданого майна за ТОВ птахофабрика «Степанівська», спірний магазин не увійшов в перелік майна до Додатку №1 вищезазначеного договору купівлі-продажу, так як зазначений магазин знаходився за адресою АДРЕСА_2 і не приймав ніякої участі у виробничій діяльності. А 12 квітня 2001 року даний магазин взагалі вибув з володіння ВАТ «Птахофабрики «Степанівська»і його власником став підприємець ОСОБА_3
Також відповідно до додаткового договору між ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»та ТОВ птахофабрика «Степанівська»розрахунок по договору купівлі-продажу підприємства від 04.02.2004 року проводився векселями згідно акту передачі цінних паперів від 6 квітня 2004 року.
Відповідно до акту прийому-передачі цінних паперів від 06 квітня 2004 року сторони підтверджують, що всі розрахунки і зобов'язання по договору купівлі -продажу від 4 лютого 2004 року виконані і сторони не мають одне до одного претензій по вказаному договору.
Крім того, відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень»обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Між тим, на протязі 2008-2010 р.р. та січня -липня 2011 року представники цивільного позивача ТОВ птахофабрика «Степанівська»в судове засідання не з'являлись, оскільки діяльність даного підприємства припинена, і у зв'язку з ліквідацією підприємства, суд закрив провадження по справі за його позовом до ОСОБА_2, що на думку останнього, свідчить про відсутність заподіяних підприємству збитків, і, як наслідок, відсутність об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Крім того, як зазначає апелянт, він не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 365 КК України, оскільки відповідальність за даною статтею настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями, в той час, як він ніколи не був працівником або службовою особою ТОВ птахофабрика «Степанівська», тому ніяким чином не міг заподіяти шкоду даному підприємству.
В апеляції з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушується питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_2 через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та м'якість призначеного засудженому покарання.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію з доповненнями державного обвинувача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають частковому задоволенню, а постановлений щодо ОСОБА_2 вирок скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.
Так, у порушення вимог ст. 240 КПК України при попередньому розгляді справи не вівся протокол судового засідання.
Мотивувальна частина вироку не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.
Посилаючись у ній на цілий ряд доказів, що містяться в матеріалах справи та доводять вину ОСОБА_2, взагалі не розкритий їх зміст, а також зазначено, що вина доводиться іншими матеріалами справи без їх конкретизації.
Крім того, вказана частина вироку містить істотні суперечності. З одного боку суд визнає, що реалізацію магазину по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 здійснив, будучи директором ВАТ «Птахофабрика «Степанівська», а з другого -він самочинно реалізував даний магазин, очолюючи комітет кредиторів підприємства.
Отже, при новому розгляді справи суду слід ретельно дослідити зібрані у ній докази з метою встановлення фактичної дати вибуття магазину з володіння ВАТ «Птахофабрика «Степанівська», а також чи є ТОВ птахофабрика «Степанівська»правонаступником ВАТ «Птахофабрика «Степанівська», чи входив магазин до складу цілісного майнового комплексу, правовласності на який визнано за ТОВ птахофабрика «Степанівська»та належним чином перевірити доводи, викладені в апеляції ОСОБА_2, дати їм відповідну оцінку.
У разі доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні ним злочину, передбаченого ст. 365 ч. 3 КК України, то для призначення йому більш суворого покарання, ніж те, яке призначене вироком, що касується, підстав немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та апеляцію зі змінами і доповненнями засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Вінницького районного суду від 11 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути до того ж суду на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
Судді:
Згідно з оригіналом: