вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
17 листопада 2011 р. 15:20 Справа №2а-12061/11/0170/12
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим
про визнання протиправними та скасування рішень
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного України в м. Ялта АР Крим про визнання протиправними та скасування рішень про застування фінансових санкцій.
В обґрунтування вимог позивач посилається на застосування відповідачем нечинної норми права, а саме ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 від 09.07.03р., яка на час винесення оскаржуваних рішень була виключена на підставі Закону України № 2464 від 08.07.10р.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.10.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій за невчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 від 09.07.03 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 10.08.11р. №1589 на суму 21796,00грн., від 10.08.11р. №1588 на суму 19677,56грн., від 10.08.11р. №1587 на суму 12428,64грн., від 10.08.11р. №1592 на суму 2280,96грн., від 10.08.11р. №1593 на суму 2238,72грн., від 10.08.11р. №1594 на суму 2196,48грн., від 10.08.11р. №1595 на суму 2261,85грн., від 10.08.11р. №1596 на суму 2217,50грн., від 10.08.11р. №1597 на суму 2173,15грн., від 10.08.11р. №1598 на суму 2230,08грн., від 10.08.11р. №1599 на суму 2183,62грн., від 10.08.11р. №1600 на суму 2137,16грн., від 10.08.11р. №1601 на суму 2186,10грн., 10.08.11р. №1602 на суму 2137,52грн., від 10.08.11р. №1603 на суму 2088,94грн., від 10.08.11р. №1604 на суму 2439,36грн., від 10.08.11р. №1605 на суму 2381,28грн., від 10.08.11р. №1606 на суму 2323,20грн., від 11.08.11р. №1608 на суму 2265,12грн., від 12.08.11р. №1655 на суму 2207,04грн., від 11.08.11р. №1609 на суму 2148,96грн., від 11.08.11р. №1610 на суму 2090,88грн., від 11.08.11р. №1611 на суму 2032,80грн., від 11.08.11р. №1612 на суму 1974,72грн., від 11.08.11р. №1613 на суму 1916,64грн., від 11.08.11р. №1614 на суму 1858,56грн., від 11.08.11р. №1615 на суму 1980,59грн., від 11.08.11р. №1616 на суму 1916,70грн., від 11.08.11р. №1617 на суму 1852,81грн., від 11.08.11р. №1618 на суму 1788,92грн., від 11.08.11р. №1619 на суму 1734,48грн., від 11.08.11р. №1633 на суму 1670,24грн., від 11.08.11р. №1634 на суму 1606,00грн., від 11.08.11р. №1635 на суму 1647,36грн., від 11.08.11р. №1636 на суму 1578,72грн., від 11.08.11р. №1637 на суму 1510,08грн., від 11.08.11р. №1638 на суму 1441,44грн., від 11.08.11р. №1639 на суму 1178,60грн., від 11.08.11р. №1640 на суму 1119,67грн., від 11.08.11р. №1641 на суму 1009,44грн., від 11.08.11р. №1642 на суму 953,36грн., від 11.08.11р. №1643 на суму 897,28грн., від 11.08.11р. №1644 на суму 1555,80грн., від 11.08.11р. №1645 на суму 1452,08грн., від 11.08.11р. №1646 на суму 1348,36грн., від 11.08.11р. №1647 на суму 1875,48грн., від 11.08.11р. №1648 на суму 1719,19грн., від 11.08.11р. №1649 на суму 1562,90грн., від 11.08.11р. №1650 на суму 871,56грн., від 11.08.11р. №1651 на суму 774,72грн., від 11.08.11р. №1652 на суму 677,88грн.(а.с. 21-72).
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.11р. № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.
Отже дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає вирішенню адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 1058 від 09.07.03 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції на час прийняття спірного рішення, який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій були прийняті 10.08.11р., 11.08.11р. та 12.08.11р., тобто в той час, коли норма п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратила чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України від 08.07.10р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.
На момент прийняття спірних рішень пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.10р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998р. залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
Згідно ч. 1 ст. 14 Основ законодавства страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України № 16 страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.
До 01.01.11р., тобто до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р.
Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Проте органи пенсійного фонду з 01.01.11р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Застосування відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.
Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Отже Управління Пенсійного Фонду України у м. Ялта АР Крим, при застосуванні фінансових санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, неправомірно винесло рішення про застосування фінансових санкцій від 10.08.11р., 11.08.11р. та 12.08.11р. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який було виключено з 01.01.11р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.10р.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено законність винесення оскаржуваних рішень.
Позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим про застування фінансових санкцій від 10.08.11р. №1589 на суму 21796,00грн., від 10.08.11р. №1588 на суму 19677,56грн., від 10.08.11р. №1587 на суму 12428,64грн., від 10.08.11р. №1592 на суму 2280,96грн., від 10.08.11р. №1593 на суму 2238,72грн., від 10.08.11р. №1594 на суму 2196,48грн., від 10.08.11р. №1595 на суму 2261,85грн., від 10.08.11р. №1596 на суму 2217,50грн., від 10.08.11р. №1597 на суму 2173,15грн., від 10.08.11р. №1598 на суму 2230,08грн., від 10.08.11р. №1599 на суму 2183,62грн., від 10.08.11р. №1600 на суму 2137,16грн., від 10.08.11р. №1601 на суму 2186,10грн., 10.08.11р. №1602 на суму 2137,52грн., від 10.08.11р. №1603 на суму 2088,94грн., від 10.08.11р. №1604 на суму 2439,36грн., від 10.08.11р. №1605 на суму 2381,28грн., від 10.08.11р. №1606 на суму 2323,20грн., від 11.08.11р. №1608 на суму 2265,12грн., від 12.08.11р. №1655 на суму 2207,04грн., від 11.08.11р. №1609 на суму 2148,96грн., від 11.08.11р. №1610 на суму 2090,88грн., від 11.08.11р. №1611 на суму 2032,80грн., від 11.08.11р. №1612 на суму 1974,72грн., від 11.08.11р. №1613 на суму 1916,64грн., від 11.08.11р. №1614 на суму 1858,56грн., від 11.08.11р. №1615 на суму 1980,59грн., від 11.08.11р. №1616 на суму 1916,70грн., від 11.08.11р. №1617 на суму 1852,81грн., від 11.08.11р. №1618 на суму 1788,92грн., від 11.08.11р. №1619 на суму 1734,48грн., від 11.08.11р. №1633 на суму 1670,24грн., від 11.08.11р. №1634 на суму 1606,00грн., від 11.08.11р. №1635 на суму 1647,36грн., від 11.08.11р. №1636 на суму 1578,72грн., від 11.08.11р. №1637 на суму 1510,08грн., від 11.08.11р. №1638 на суму 1441,44грн., від 11.08.11р. №1639 на суму 1178,60грн., від 11.08.11р. №1640 на суму 1119,67грн., від 11.08.11р. №1641 на суму 1009,44грн., від 11.08.11р. №1642 на суму 953,36грн., від 11.08.11р. №1643 на суму 897,28грн., від 11.08.11р. №1644 на суму 1555,80грн., від 11.08.11р. №1645 на суму 1452,08грн., від 11.08.11р. №1646 на суму 1348,36грн., від 11.08.11р. №1647 на суму 1875,48грн., від 11.08.11р. №1648 на суму 1719,19грн., від 11.08.11р. №1649 на суму 1562,90грн., від 11.08.11р. №1650 на суму 871,56грн., від 11.08.11р. №1651 на суму 774,72грн., від 11.08.11р. №1652 на суму 677,88грн.
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Суддя Котарева Г.М.