Справа № 2-574/11
24 жовтня 2011 року м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого -судді Назаренко Г.В.
при секретарі Крамар В.М.
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
15 вересня 2011 року на адресу Кіровського міського суду Донецької області поштою надійшла зазначена позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (далі -ПАТ КБ „ПриватБанк”) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка здана позивачем на пошту 12 вересня 2011 року. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між ним та відповідачем 18 вересня 2007 року був укладений кредитний договір № DOM7AE00000040, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 13294,11 доларів США на строк до 18 вересня 2012 року. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання виконав частково, у зв'язку з чим станом на 30 червня 2011 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 4075,79 доларів США, з яких 2145,17 доларів США -заборгованість за кредитом, 683,60 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом, 392,31 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом, 630,75 доларів США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору, 31,37 доларів США - штраф (фіксована частина), 192,59 доларів США -штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором та понесені судові витрати.
Позивач про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності.
Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог, просив справу розглянути за його відсутності та за участю його представника.
Представник відповідача ОСОБА_1, діючий на підставі договору про надання юридичних послуг від 3 жовтня 2011 року без обмеження повноважень, позов не визнав і суду пояснив, що 18 вересня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 13294,11 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня сторони уклали договір застави автомобіля ОСОБА_3 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, однак у грудні 2008 року у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором, згідно умов договору застави він передав представнику Банку автомобіль у заклад. У березні 2009 року представником Банку автомобіль був проданий, кошти внесені на рахунок позивача для погашення заборгованості за кредитним договором. У зв'язку з тим, що на сьогоднішній час зобов'язання відповідача за кредитним договором виконано повністю, просив в задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
18 вересня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № DOM7AE00000040, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 13294,11 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18 вересня 2012 року.
У забезпечення виконання зобов'язань 18 вересня 2007 року між сторонами був укладений договір застави рухомого майна № 169 -автомобіля ОСОБА_3 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного відповідачу, за п.15.7 якого позивач має право звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором на максимальний розмір вимоги -14773,20 доларів США, за п.17.10 договору відповідач зобов'язаний передати автомобіль представнику Банку в заклад по акту прийому-передачі.
19 грудня 2008 року представник ПАТ КБ „ПриватБанк” ОСОБА_4 прийняв заставлене майно у заклад від відповідача, того ж дня відповідачем видана довіреність на право розпорядження автомобілем ОСОБА_5, що могло бути відповідно до п.17.7 договору застави лише за письмовою згодою заставодержателя - ПАТ КБ „ПриватБанк”. 13 березня 2009 року автомобіль знятий з реєстрації ОСОБА_6 згідно доручення від 19 грудня 2008 року, поданий з аукціону за 70800 грн., які зараховані 18 березня 2009 року на транзитний рахунок 29094051812993 кредитного договору DOM7AE00000040 від 19 вересня 2007 року, що, як вбачається з повідомлення Донецького РУ ПАТ КБ „ПриватБанк” від 17 вересня 2010 року № Р.0901К-10314, відомо позивачу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно дост.19 Закону України „Про заставу”, ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно п.3 ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється зокрема у разі реалізації предмета застави.
Під зобов'язанням ч.1 ст.509 ЦК України визначила правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Однією із підстав припинення зобов'язання, що міститься у статті 599 ЦК України, є його виконання, проведене належним чином.
Суд приходить до висновку про те, що реалізацією предмета застави 19 грудня 2008 року у позивача припинилось право застави, відповідач зобов'язань за кредитним договором № DOM7AE00000040 від 18 вересня 2007 року перед позивачем не має, отже кредитне зобов'язання між сторонами припинено. За таких обставин у позивача відсутнє право вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором у зв'язку з повним виконанням зобов'язання, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст.88 ЦПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про заставу”, ст. ст.509, 572, 593, 599, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст.60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Г.В. Назаренко