19.10.2011
Справа № 2-а-11532/11
(в порядку скороченого провадження)
19 жовтня 2011 року Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко К.О., одноособово, розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, зобов'язати провести перерахунок пенсії та виплатити різницю недоотриманої пенсії за минулий час.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та отримує пенсію, призначену відповідно до ст.50, ст.54 ч.4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (як інвалід 2- групи першої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС). Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2009 року по справі №2а-31711/08/2070 було визнано незаконними дії УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, зобов'язано відновити позивачеві втрачені права стосовно права на отримання основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно, з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року та за 2008 рік -з 22.05.2008 року.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 зобов'язує Пенсійний фонд України збільшити розмір пенсії по інвалідності 1 категорії 2 групи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1986 році, призначеної відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-Х11 від 28.02.1991 року- у 3,5 рази.
Збільшення розміру пенсії здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством. Позивач вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова повинно було привести належну йому пенсію, яку він отримує відповідно до ст. ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »№ 796-Х11 від 28.02.1991 року, як громадянин, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 2 групи учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1986 році, у відповідність з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293, збільшивши ії (пенсію) у 2,5 рази з врахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Але відповідач і на сьогодення в порушення вимог Конституції України та вищевказаного законодавства у тому числі Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 не збільшив йому розмір пенсії, призначеної відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »№ 796-Х11 від 28.02.1991 року, у 2,5 рази - пенсію по інвалідності 2 групи учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1986 році 1 категорії з врахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим він вимушений був звернутися до суду з даним позовом.
Відповідач -Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова у встановлений строк не надав суду заперечення проти позову.
Згідно зі ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню у порядку скороченого провадження. При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно до статті 54 Закону ЧАЄС, Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЄС у 1986 році, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, інвалід 2-ї групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЄС. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2009 року по справі №2а-31711/08/2070, було визнано незаконними дії УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, зобов'язано відновити позивачеві втрачені права стосовно права на отримання основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно, з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року та за 2008 рік -з 22.05.2008 року. Таким чином,вищезазначеним судовим рішенням було встановлено, що вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії Позивача є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України, від 9 липня 2003 р. № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
Судом також встановлено, що після призначення Відповідачем позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року та за 2008 рік -з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого виключно Законом, позивач дізнався, що Відповідачем не було підвищено розмір його пенсії у 2,5 рази відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293, у зв'язку з чим він вимушений був 29.06.2011 року звернутися до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі Закон).
Розділ 8 Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", яка набрала чинності з 01 січня 2006 року передбачено збільшення розміру пенсій: у 2,5 рази - пенсій по інвалідності учасникам ЛНА на ЧАЄС у 1987 році. Збільшення розміру пенсії здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначені Законом України "Про Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-3. Статтею 17 даного Закону до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 19 зазначає, що виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,123, частиною 1 статті 24, статті 46 Конституції України, набуті в сфері пенсійного забезпечення, не можуть бути скасовані, звужені. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 КАС України.
Отже, приймаючи до уваги положення Конституції України, Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанов Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року, суд вважає, що позивач має право на збільшення державної пенсії у 2,5 рази згідно пункту 1 Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб , інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідачем були вчинені дії, що суперечать вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, згідно з якою, органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату державної основної та додаткової пенсій по інвалідності без зазначення кінцевої дати такого перерахунку та виплати, суд вважає їх такими, що не підлягають вдоволенню в зв'язку з тим, що, по-перше, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, по-друге, у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.8, ч.2 ст.19,ст.ст. 22,46,48,64 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293, ст.-ст.18,22,70,71, 158, 159, 183-2 КАС України;-
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови в проведенні з 17.08.2009 року ОСОБА_1, перерахунку пенсії, яка призначена у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», збільшивши розмір пенсії у 2,5 рази -незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова - здійснити з 17.08.2009 року по 18.10.2011 року, ОСОБА_1, перерахунок пенсії, яка призначена у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», збільшивши розмір пенсії у 2,5 рази та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після спливу строку на її оскарження. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя: