29 травня 2008 року
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі :
головуючого суду Сарновського В.Я.,
при секретарі Домчук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, захист честі і гідності,
В квітні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недостовірною, такою що не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність і ділову репутацію, інформації, яка поширена відповідачем в заяві від 11.02.2008 р., адресованій в державну екологічну інспекцію з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, у якій вказано, що він веде «непрофесійну і антизаконну діяльність»; «при погодженні проектної документації вимагає грошову винагороду на суму 150 грн., мотивуючи це - як усне розпорядження шефа»; «в післяобідню пору, в приміщенні свого кабінету часто влаштовує розпиття спиртних напоїв, чим завдає незручностей відвідувачам, що хочуть звернутися до нього по робочих питаннях»; «керуючись особистою неприязню до ОСОБА_2, ініціював і провів перевірку складу по вул. Залізнична, 6 в м. Ланівці». Також позивач просить зобов'язати відповідача спростувати поширену інформацію, шляхом надіслання про це листа в державну екологічну інспекцію та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. і судові витрати в сумі 157 гривень.
В судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив, що він працює на посаді головного спеціаліста відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю Державної інспекції з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, є державним службовцем. До його повноважень зокрема входить обстеження в установленому порядку підприємств з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та складання протоколів про адміністративні правопорушення і розгляд цих справ. 25 січня 2008 року ним було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Після цього відповідач надіслав у державну екологічну інспекцію Тернопільської області заяву, в якій вказав вищезгадану неправдиву інформацію. У цій заяві він оскаржував постанову про накладення адміністягнення, проте замість того, щоб викласти підстави для її скасування, вказав ряд образливих повідомлень про особу позивача. При перевірці заяви її зміст став відомий співробітникам інспекції. 18 лютого 2008 року керівництвом інспекції прийнято рішення №2 про відмову у задоволені скарги відповідача. Поширена відповідачем неправдива інформація при її перевірці не знайшла підтвердження, є неправдивою, але на даний час добровільно не спростована. Її поширення призвело до того, що він змушений був витрачати час та кошти на проїзд до м. Тернопіль для дачі пояснень з цього приводу, доводити неправдивість інформації керівництву інспекції, своїм колегам по роботі, переживати душевні хвилювання у зв'язку з цими подіями, прикладати зусилля для відновлення своєї репутації.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що дійсно 11 лютого 2008 року надіслав у державну екологічну інспекцію Тернопільської області заяву, в якій вказав вищезгадану інформацію. Проте факти викладені у ній мали місце і є правдивими, а тому підстав для її спростування та відшкодування моральної шкоди немає. Факт непрофесійної та анти законної діяльності позивача підтверджується тим, що він намагався в середині січня 2008 року провести перевірку без відповідного направлення, а пізніше при її проведенні 25 січня 2008 року не взяв до уваги документи про те, що підприємницьку діяльність у приміщенні де проводилась перевірка здійснює підприємець ОСОБА_3, і необґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності. Також, він пояснив, що позивач здійснює неналежний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, внаслідок чого було незаконно зрубано дерева біля складу відповідача. Грошові кошти в сумі 150 гривень позивач у нього вимагав при погодженні Акту технічної комісії, затвердженого розпорядженням голови Лановецької райдержадміністрації від 19.04.2007 р. № 165. Факт розпивання позивачем спиртних напоїв підтверджується його заявою від 11.02.2008р., а особиста неприязнь позивача проявилась у тому, що він у 2007 році не відразу погодив акт технічної комісії, намагався провести у січні 2008 року перевірку без направлення, притягнув його до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_4 показав суду, що він працює начальником відділу Державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області. В січні 2008 року він проводив ряд оперативних перевірок підприємств на території Лановецького району до яких залучив інспектора по цьому району ОСОБА_1. Коли вони намагались провести оперативну перевірку підприємця ОСОБА_2 він відмовився їх допустити на об'єкт, мотивуючи тим, що у них немає направлення на перевірку. Пізніше йому стало відомо про заяву ОСОБА_2 оскільки в інспекції проводилась перевірка вказаних у ній відомостей, які також стали відомі всьому особовому складу. До цих подій ОСОБА_1 по місцю роботи характеризувався позитивно, алкоголем не зловживав.
Свідок ОСОБА_5 показав суду, що він працює у приватного підприємця ОСОБА_3 продавцем непродовольчих товарів. В його обов'язки входить також порізка скла, лишки якого він зберігає в контейнерах на території складу і з побутовими відходами вони ніколи не викидаються.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд з'ясував наступні обставини.
24 січня 2008 року начальником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області видано наказ № 12 “Щодо проведення перевірок» та направлення на проведення головним спеціалістом - державним інспектором відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю ОСОБА_1 25 січня 2008 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства цеху порізки скла приватного підприємця ОСОБА_2
25 січня 2008 року державним інспектором ОСОБА_1 складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства та протокол № 002368 про адміністративне правопорушення вчинене підприємцем ОСОБА_2, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 79-1, 82-1 КУпАП.
25 січня 2008 року державним інспектором ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 79-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
11 лютого 2008 року ОСОБА_2 надіслав начальнику Державної екологічної інспекції у Тернопільській області заяву про скасування цієї постанови. В цій заяві він зокрема вказав: “Прошу звернути увагу на непрофесійну і антизаконну діяльність головного спеціаліста держінспектора відділу оперативного міжрайонного контролю - ОСОБА_1. При погодженні проектної документації він вимагає грошову винагороду на суму (150 грн.) мотивуючи це - як усне розпорядження “шефа». В післяобідню пору в приміщенні свого кабінету ОСОБА_1 часто влаштовує розпиття спиртних напоїв, чим завдає незручності відвідувачам, що хочуть до нього звернутися по робочих питаннях. Керуючись особистою неприязню до мене, інспектором ОСОБА_1 було ініційовано і проведено перевірку складу по вул. Залізнична, 6 в м. Ланівці, який мені належить...»
Згідно статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист
своєї ділової репутації.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні не здобуто і відповідачем не надано доказів достовірності інформації вказаної ним у заяві 11 лютого 2008 року.
Крім того вона спростовується наданими позивачем доказами.
Так, згідно ст. 1 Закону України “Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
З Положення про управління оперативного екологічного контролю Державної екологічної інспекції, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції від 17.05.2007р. №112, та вищезгаданого наказу №12 видно, що ОСОБА_1 працює на посаді головного спеціаліста відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю, інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області і є державним службовцем, а отже здійснює свою діяльність на професійній основі.
Відповідно до статей 10, 38 Закону України “Про державну службу» одним з основних обов»язків державного службовця є додержання Конституції України та інших актів законодавства України, а особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
В судовому засіданні не встановлено і відповідачем не надано доказів притягнення позивача до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства, а тому вважати його діяльність антизаконною немає підстав.
Пояснення відповідача про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, внаслідок чого було незаконно зрубано дерева біля складу відповідача, спростовується актом обстеження зелених насаджень, складеним комісією Лановецької міської ради і затвердженим міським головою 12 березня 2007 року, та виданим на його підставі ордером від 26 березня 2007 року на знесення зелених насаджень в м. Ланівці, а саме 8 дерев біля переїзду і 9 - по вул. Вишнівецькій.
Пояснення відповідача про те, що його необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, суд вважає безпідставними оскільки рішенням заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області від 18 лютого 2008 року №2 постанову від 25 січня 2008 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 79-1 КУпАП, залишено без змін, а скаргу відповідача без задоволення. За час розгляду даної справи зустрічного позову чи скарг в порядку ст. 288 КУпАП відповідач до суду не подавав, а в судовому засіданні пояснив, що вказані постанову та рішення в судовому порядку він оскаржувати не хотів. Таким чином дана постанова про накладення адміністративного стягнення є чинною, а її законність в порядку цивільного судочинства в межах заявлених вимог по даній справі розгляду не підлягає.
Також в судовому засіданні не встановлено і відповідачем не надано доказів вживання позивачем на робочому місці спиртних напоїв, вимагання грошової винагороди за погодження документації та проведення перевірки з мотивів особистої неприязні.
Крім того, такі відомості спростовуються: листом Державної екологічної інспекції у тернопільській області від 21 лютого 2008 року № 3/301 згідно якого, ОСОБА_1за час роботи в інспекції з 20 березня 2007 року жодного разу не був помічений у розпитті спиртних напоїв, а погодження проектної документації не віднесено до компетенції екологічної інспекції; наказом начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області № 12 від 24 січня 2008 року “Щодо проведення перевірок» та виданим ним направленням на проведення 25 січня 2008 року перевірки; поясненнями позивача та відповідача, даними в судовому засіданні про те, що між ними ніколи не виникало особистих конфліктів, а спілкувались вони виключно з питань здійснення позивачем своїх посадових обов'язків; показами свідка ОСОБА_4 про обставини проведення перевірок ОСОБА_1
Статтею 47 Закону України "Про інформацію" поширення відомостей, що не відповідають дійсності, визнано порушенням законодавства України про інформацію, що тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну
відповідальність згідно із законодавством України.
У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" визначено, що під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Відповідно до статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позов у частині визнання недостовірною інформації про позивача, поширеної відповідачем у листі від 11 лютого 2008 року, та зобов'язання спростувати її у такий же спосіб, у який вона була поширена, підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також
ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків,
встановлених частиною другою цієї статті.
Виходячи з наведеного, а також враховуючи характер та обсяг душевних страждань, які зазнав позивач, характер та тривалість його немайнових втрат, ступінь тяжкості вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля затрачені для відновлення попереднього стану, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати в сумі 265 гривень, з них 250 грн. - державне мито і 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягають стягненню з відповідача та позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням того, що позивачем сплачено частину державного мита в сумі 142 гривні.
Керуючись ст. 10, 11, 15, 60, 110, 213, 214 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недостовірною і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію поширену 11 лютого 2008 року ОСОБА_2 у заяві начальнику Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, а саме про те, що головний спеціаліст держінспектор відділу оперативного міжрайонного контролю ОСОБА_1 веде непрофесійну і антизаконну діяльність, при погодженні проектної документації вимагає грошову винагороду на суму (150 грн.) мотивуючи це - як усне розпорядження “шефа», в післяобідню пору в приміщенні свого кабінету часто влаштовує розпиття спиртних напоїв, чим завдає незручності відвідувачам, що хочуть до нього звернутися по робочих питаннях, керуючись особистою неприязню до ОСОБА_2 ініціював і провів перевірку складу по вул. Залізнична, 6 в м. Ланівці, який належить ОСОБА_2.
Зобов»язати ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом подачі листа начальнику Державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області (46008 м. Тернопіль вул. Шашкевича,3).
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 одну тисячу п'ятсот гривень відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави мито в сумі 79 (сімдесят дев'ять) гривень 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави мито в сумі 28 (двадцять вісім) гривень 50 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, а також апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя (підпис)
Голова суду Л.І.Буячок
Секретар суду Н.Ю.Приймак