Справа № 2-13/08
2008р.
02 червня 2008р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого-судді Панової Т.Л.
при секретарі Костіній І.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Пілецької І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки Донецької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної Фірми «ЛІА» ЛТД про стягнення матеріальної і моральної шкоди,
ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД про стягнення матеріальної і моральної шкоди, в якому зазначів, що 07 квітня 2007року близько о 19 год 30хв він зайшов до супермаркету «Абсолют» . У нього був пакет з речами. Оскільки у зал магазину з речами заходити не можна і для цього передбачені шафки, він поклав свій пакет в шафку №3. Зробивши покупки, повернувся до шафи, щоб забрати свої речі і виявив, що шафка відкрита, в ній встановлений ключ від шафки №4 і відповідно його речей немає.
У пакеті знаходились: викрутка хрестова, викрутка плоска, прилад «Авометр» цифровий, 3диска DVD-RV, 3 диска CD-RV, диск Lingvo 11 на 3 ліцензії, зарядний пристрій для телефону, кабель IEEI 1394 для ПК 1шт.
Охорона магазину показала відеосюжет, в якому відображено крадіжка його речей. Керівництво магазину передало справу у міліцію.
Вартість викраденого майна, згідлно довідок СПД ОСОБА_2і ОСОБА_3 у загальній сумі складає 848,50грн.
Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 848,50грн і моральну шкоду у сумі 500грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що відповідач прийняв на зберігання речі, про що свідчить ключ та жетон з номером шафи, і відповідно, між ними уклався договір зберігання, згідно якого відповідач зобов'язаний вживати усіх заходів для забезпечення схоронності речі і відповідає за втрату прийнятих на зберігання речей. Не заперечує, що в магазині дійсно є об'ява, що адміністрація магазину не несе відповідальності за зберігання речей. Але всіх зобов'язують класти речі у шафи і до торгівельного залу з особистими речами не пускають. У зв'язку із втратою своїх речей він розхвилювався. Крім того, це були речі, які він застосовував під час обслуговування компьютерів у різних людей. Втрата речей змусила його виглядати в очах цих людей погано, оскільки оперативність роботи була зменшена. Вимушений був поновлювати інструменти. Все це спричинило йому моральну шкоду, яку оцінює у 500грн. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 848,50грн і моральну шкоду у сумі 500грн.
Представник відповідача Пілецька І.І. позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що договір зберігання з позивачем не укладався. Шафки дійсно присутні в супермаркеті, але це сервісна послуга для зручності покупців. Більш за те, в магазині присутня об'ява, що адміністрація не несе відповідальності за збереження речей. Позивача ніхто не змушував класти свої речі до шафи. Вважає, що позивач не надав доказів, що діями відповідача, йому зпричинена моральна шкода, і що в пакеті були саме такі речі, які він зазначає в позові. Просить в задоволені позову відмовити.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Суд встановив, що 07 квітня 2007року близько о 19год 30 хв позивач зайшов до супермаркету «Абсолют» у м.Дружківка, поклав в шафу №3 пакет зі своїми речами, замкнув її, ключ взяв із собою і пройшов до торгівельного залу для здійснення покупок. Повернувшись через короткий час до шафи, виявив, що в шафі №3 відкрита дверка і його пакет з речами відсутній, що визнається обома сторонами.
Згідно ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути їх поклажодавцеві у схоронності.
Суд не може погодитися з думкою позивача, що між ним і відповідачем уклався договір зберігання, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що відповідач прийняв на зберігання речі позивача.
Факт того, що позивача примусили покласти речі у шафу, в судовому засіданні не доведений.
Та обставина, що у позивача був ключ від шафи з її номером, суд вважає, свідчить про самостійне зберігання речей позивачем. До таких відносин, суд вважає, застосовуються правила щодо найму.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета найму розподіляється між наймодавцем та наймачем відповідно до загального правила, що передбачено ст. 323 ЦК України, згідно якої ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ризик випадкового знищення речей, які були покладені позивачем до шафи, несе сам позивач, а не відповідач.
На підставі викладеного суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, та керуючись ст. 323 ЦК України суд -
В задоволені позову ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної Фірми «ЛІА» ЛТД про стягнення матеріальної і моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після десяти днів з дня його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, або через двадцять днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після проголошення рішення, або двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис.
Копія вірна. Суддя Т.Л. Панова