Справа № 22-2320 Головуючий по 1-й інстанції:
Категорія- 23 суддя-Дяченко СП.
Доповідач: суддя - Сукманова Н.В.
06 квітня 2007року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого:
судді Новодворської О.І.
суддів: Сукманової Н.В. , Кіянової С.В.
при секретарі Писаревій Ю.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення апеляційного суду в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором займу та моральної шкоди,-
ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_3. про стягнення суми боргу за договором займу та моральної шкоди , яким позов ОСОБА_1. задоволений частково , з ОСОБА_3. на його користь стягнутий борг у сумі 6316 гривень, 3% річних - 189 гривень, судові витрати по сплаті державного мита -125,50 гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - ЗО гривень.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Просили рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення з відповідачки 6000 гривень за надання йому правової допомоги відповідно договору доручення та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог в цій частині .
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи , апеляційний суд, приходить до наступних висновків.
Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
2
Апелянти в своїй скарзі просять рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення з відповідачки 6000 гривень за надання йому правової допомоги відповідно договору доручення.
Як вбачається з матеріалів справи , ОСОБА_1. надав довіреність ОСОБА_2. бути його представником (а.с.55).
07.06.2006 року між ними був укладений договір доручення , згідно з яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов*язання здійснювати від імені за рахунок довірителя слідуючі дії: представляти інтереси в суді по цивільній справі у відношені ОСОБА_3. про стягнення грошових коштів та інші (а.с. 5).
Відповідно , ст 84 ЦПК України, витрати, пов*язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права , несуть сторони , крім випадків надання безоплатної правової допомоги .
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 « Про граничні розміри компенсації витрат , пов*язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави « зазначається, що витрати, пов*язані з правовою допомогою стороні, стягуються на користь якої ухвалено судове рішення .
Однак, дані якіб свідчили про те, що ОСОБА_2. є адвокатом або іншим фахівцем в галузі права і надавав правову допомогу , суду першої інстанції надано не було, за таких обставин, судом обгрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, а вони вже перевірялись , як при розгляді справи судом першої інстанції, так і були перевірені апеляційним судом, який прийшов до висновку ,що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права і тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Таким чином, розглядаючи справу, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, прийняв правильне рішення.
Керуючись ст.ст. 307ч.1.п.1,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1та його представника ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2006 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.