Справа № 22ц-2455/2007 Суддя по першій інстанції Попов В.В.,
Категорія - 23 Доповідач: суддя - Стратіло В.І.
04 квітня 2007 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого: Шабанової В.О. суддів: Стратіло В.І. та Папоян В.В., при секретарі Кошмак Т.С., з участю представника відповідача Писаної Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому у засіданні у приміщенні апеляційного суду у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2на ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 29 грудня 2006 року про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачам у справі за позовом ОСОБА_1.. , ОСОБА_2. до Комунального підприємства «Наш дім" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
12.12.2006 року позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулись до суду з позовом, в обґрунтування якого послались на те, що 31.10.2006 року з вини відповідача, який своєчасно не здійснює ремонт каналізаційної системи у будинку АДРЕСА_1, в якій вони проживають. В результаті цього їм заподіяно матеріальну шкоду, пов'язану з необхідністю проведення ремонту квартири, а також моральну шкоду. Просили постановити рішення, яким стягнути на їх користь з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 3500 грн.
Ухвалою судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 14 грудня 2006 року позовну заяву залишено без руху з посиланням на те, що порушено вимоги п.6 ч2 ч.4, 5 ст.119 і ч.1 ст.120 ЦПК України. Позивачам надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 28 грудня 2006 року.
Ухвалою цього ж судді від 29 грудня 2006 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачам з посиланням на те, що недоліки, визначені ухвалою від 14.12.2006 року виправлені не були.
У апеляційній скарзі позивачі просили скасувати ухвалу через порушення судом норм процесуального законодавства. Апелянти вказували, що вони усунули недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі від 14 грудня 2006 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до п.З ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд
2
до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачам, суддя суду першої інстанції посилався на те, що позивачами не були усунені недоліки, визначені в ухвалі від 14 грудня 2006 року про залишення позовної заяви без руху, а саме: не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позовна заява не відповідає вимогам ст.7 ч. 1 ЦПК України, де йдеться про те, що судочинство здійснюється державною мовою, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, позивачами не додано копій всіх документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Однак з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на законі та не відповідають матеріалам справи.
Суддя не звернув увагу на роз'яснення, що містяться у п. З постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" від 21.12.1990 р. №9 ( зі змінами від 25.12.1992 р. №13 ті від 25.05.1998 р. №15), де вказано, що заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.
Посилання в ухвалі на ч. 1 ст.7 ЦПК України, де йдеться про те, що цивільне судочинство здійснюється державною мовою, як на підставу залишення позовної заяви без руху, не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до ч.2 ст.7 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право робити заяви рідною мовою, або мовою, якою вони володіють.
До матеріалів справи залучені копії посвідчень позивачів, з яких вбачається що вони є інвалідами 2-ї групи, що спростовує висновки, викладені в ухвалі від 14.12.2006 року про необхідність сплати судового збору ( а. с. 5-7).
Крім того, в матеріалах справи у наявності копії всіх документів відповідно до кількості осіб, які мають приймати участь у розгляді справи ( а. с. 5-17).
За таких обставин апеляційний суд вважає, що ухвала судді про повернення позовної заяви є незаконною і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304, п.4 ч.2 ст.307, п.З ст.312, 315, 317,319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 29 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Комунального підприємства «Наш дім" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасувати і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.