Cправа № 2 - 634
2008 р.
30 квітня 2008 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого - судді Верьовочнікова В.М.
при секретарі - Казьміровій М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2 до Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області про тлумачення змісту правочину,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з цим позовом до суду і повідомили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Подільське Жмеринського району померла ОСОБА_3, яка заповіла позивачам земельну частку (пай) згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначила, що спадщину після смерті ОСОБА_3 вони прийняли шляхом подачі до нотаріальної конторі відповідних заяв. Просили розтлумачити зміст даного заповіту щодо вказаного у ньому державному акті на право власності на земельну ділянку.
В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги. Пояснили, що будучи єдиними спадкоємцями за заповітом вони не мають можливості отримати свідоцтво про право власності на успадковане ними майно померлої ОСОБА_3, позаяк у заповіті останньої помилково зазначено невірну дату видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, яку померла в рівних долях заповіла позивачам.
Представник відповідача - Леляцької сільської ради - Миндру О.І. позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.
Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у даній справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.4 ст.130 ЦПК України у разі визнання позову ухвалення рішення проводиться в порядку, встановленому, зокрема, ст.174 цього ж Кодексу. Відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до вимог ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження та припиняється у момент її смерті; право власності відповідно до п.1 ч.1 ст.346 ЦК України припиняється у разі смерті власника. Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до змісту ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом встановленого законом строку він не заявив про відмову від спадщини.
Згідно ч.1 ст.1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Відповідно змісту ч.2-4 ст.213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення правочину, при цьому беруться до уваги однакове для всього змісту загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів; якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняті у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін; якщо за вказаними правилами немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, устала практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
З копій заповіту від 04.12.2006 року, посвідченого Леляцькою сільською радою (а.с.7) свідоцтва про смерть НОМЕР_2(а.с.8), державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 (а.с.9) вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, заповіла останній за життя виданий на її ім'я сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3від ІНФОРМАЦІЯ_3, даний заповіт не змінений та не відмінений заповідачем.
Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.9), довідки відділу земельних ресурсів у Жмеринському районі від 10.04.2008 року (а.с.10) померлій ОСОБА_3 належав державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 2,2863 га, розташованої на території Леляцької сільської ради, виданий 23.02.2006 року на підставі розпорядження Жмеринської райдержадміністрації від 09.03.2005 року №94 взамін сертифікату серії НОМЕР_4, виданого Жмеринською райдержадміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_4.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному і ніким не оскаржуються.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що за метою заповіту ОСОБА_3 від 04.12.2006 року, подальшої її поведінки щодо відсутності внесення до нього змін суд доходить висновку, що тлумачення заповіту померлої ОСОБА_3 полягає у її намірі передати в рівних частках позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 власне право володіння земельною ділянкою, належною їй на підставі вищевказаного державного акту на право приватної власності на землю.
Визнання представником відповідача пред'явленого позову в даному конкретному випадку не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Керуючись ст.25, 213, 370, 1216-1218, 1223, 1236, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. 5, 8, 15, 57, 61, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Розтлумачити, що згідно заповіту, посвідченого 04.12.2006 року Леляцькою сільською радою Жмеринського району Вінницької області, ОСОБА_3 заповіла серед іншого власне право на належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 23.02.2006 року на підставі розпорядження Жмеринської райдержадміністрації від 09.03.2005 року №94, земельну ділянку площею 2,2863 га, розташованої на території Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, в рівних частках ОСОБА_1 таОСОБА_2.
Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання останньої, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, судовій палаті у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.