Справа № 1-22
Іменем України 2008 р.
24 березня 2008 року Жмеринський міськрайонний суд Винницької області
у складі : головуючого - судді ВЕРЬОВОЧНІКОВА В.М.
при секретарі - КАЗЬМІРОВІЙ М.С.
із участю : - прокурора ПОПЕСКО О.П.
адвокатів : - ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.296 КК України,
Підсудний ОСОБА_4 після 21 години вечора 01.01.2006 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні будинку культури с.Кудіївці Жмеринського району Вінницької області, грубо порушив громадський порядок, проявляючи власну зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та бажаючи самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставляючи себе іншим громадянам, безпричинно чіплявся до громадян ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, які відпочивали в будинку культури, висловлюючи у їх бік слова образи, створюючи конфліктні ситуації, застосував щодо ОСОБА_5 фізичне насильство, захопивши руками його за одяг та штовхнувши до стіни приміщення будинку культури, на численні зауваження присутніх громадян припинити протиправні дії не реагував.
Тієї ж доби після 23 години вечора перед приміщенням будинку культури с.Кудіївці Жмеринського району Вінницької області між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які обидва перебували у стані алкогольного сп'яніння, виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_4 штовхнув зі сходів ОСОБА_8, внаслідок чого той впав, вдарившись головою до асфальтового покриття та отримав черепно-мозкову травму, після чого ІНФОРМАЦІЯ_3 був госпіталізований в реанімаційне відділення Жмеринської центральної лікарні, де помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказана черепно-мозкова травма ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи від 07.02.2006 року №4а належить до тяжких тілесних ушкоджень, за своїм перебігом призвела до смерті та перебуває у прямому причинному зв'язку із смертю потерпілого.
В судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе у вчиненні даних злочинів визнав частково.
Показав, що злочини вчинив при обставинах, викладених вище.
Пояснив, що пізно ввечері 01.01.2006 року він разом з іншими перебував у приміщенні будинку культури с.Кудіївці Жмеринського району Вінницької області. Вказав, що з причини новорічних свят він до цього вживав алкогольні напої. Визнав, що він грубо порушував громадський порядок та вчиняв хуліганські дії щодо братів ОСОБА_5. Також не заперечив можливості заподіяння ним тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8, але зауважив, що це сталося випадково і він не мав умислу взагалі заподіювати йому будь-які ушкодження та позбавляти життя. Свої дії щодо потерпілого пояснив власними пропозиціями ОСОБА_8 йти додому, оскільки той перебував у значному ступеню сп'яніння. У вчиненому щиро розкаявся та просив не позбавляти його волі.
Потерпілий ОСОБА_3 вказав суду, що вранці ІНФОРМАЦІЯ_3 від односельчанки ОСОБА_9 дізнався, що біля сільського клубу лежить його молодший син ОСОБА_8, із яким він проживав. Запрягши коня він удвох із ОСОБА_9 прибули до приміщення будинку культури с.Кудіївці Жмеринського району, де побачив свого молодшого сина, який непритомний лежав на площадці біля входу в клуб без головного убору, верхнього одягу та взуття. Черевики його валялись поруч, а куртка лежала трохи поодаль. Син ще дихав і поклавши його на воза вони завезли його додому, де розтерли спиртом, рятуючи від переохолодження. При цьому виявили, що у ОСОБА_8 пошкоджена потилиця та на обличчі також були садна. ОСОБА_3 телефоном повідомив про все старшого сина, який невдовзі приїхав та викликав швидку медичну допомогу з м.Жмеринки, оскільки ОСОБА_8 весь цей час не приходив до свідомості. Каретою швидкої допомоги його було госпіталізовано до районної лікарні, де він помер наступного ранку. Вказав, що бажає для підсудного найсуворішого покарання, оскільки не може йому пробачити смерті сина. Зазначив, що підсудний лише одного разу пропонував йому певне грошове відшкодування завданої шкоди під час досудового слідства, однак, потерпілий відмовився, побоюючись, що той таким чином зможе уникнути відповідальності за скоєний злочин.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що з нагоди Нового року разом із чоловіком перебувала 01.01.2006 року вдома у батьків в с.Кудіївці, де зустрілась із іншими родичами, також до них у гості прийшов ОСОБА_8, який з нагоди свята з усіма сів за стіл, вживав алкогольні напої. Ближче до вечора разом з своїм чоловіком ОСОБА_5, його братомОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_8 пішли на танці до сільського клубу. Проходячи двором біля хвіртки потерпілий зашпортнувся і впав, розбивши щоку, на яку ОСОБА_7 накладала компрес. На сходах біля входу до будинку культури зустріли підсудного ОСОБА_4, який одразу ж почав чіплятись до ОСОБА_5, але вона втрутилась і підсудний заспокоївся на деякий час, так як коли невдовзі чоловік вийшов на вулицю покурити вона пішла разом з ним, при цьому їм знову зустрівся ОСОБА_4, який взяв взявши руками за верхній одяг ОСОБА_5 штурхнув його до стіни і пішов, а вони повернулись назад до клубу. Коли вже йшли додому ОСОБА_4 причепився до самої ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_8 спробував його заспокоїти. ОСОБА_7 запропонувала потерпілому йти разом з ними, але він відповів, щоб вони йшли без нього, а він наздожене їх. Після цього вона з чоловіком та його братом пішли додому. Зауважила, що протиправні дії підсудного ОСОБА_4 щодо них заважали їм спокійно відпочивати того вечора в клубі.
Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_5 таОСОБА_6 Останній також вказав, що підсудний чіплявся і до нього, але на його захист виступив ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що 01.01.2006 року вона відчинивши будинок культури в с.Кудіївці була до 11 години вечора, коли пішла додому. Потерпілого ОСОБА_8 не бачила, розмовляла із ОСОБА_4, який був у стані сп'яніння, поводився він спокійно. Ніяких конфліктних ситуацій між присутніми в клубі людьми, у тому числі із участю підсудного, не бачила. Клуб того вечора не закривала, залишивши ключі одному з хлопців, який включав того вечора музику в клубі. Ранком ключі він їй повернув. Про обставини сутички підсудного з потерпілим після її уходу дізналася згодом від інших осіб. Повідомила, що до того дня між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 була незначна сутичка.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 після 5 години ранку вона проходячи на роботу повз будинок культури в с.Кудіївці виразно почула чиєсь хропіння. Із почуття остраху повернулась додому за ліхтарем і дорогою покликала із собою сусідку. Удвох із нею підійшли до входу в будинок культури, де у світлі ліхтаря побачили, що на площадці з лівого боку ОСОБА_8, який без верхнього одягу та взуття, що знаходились неподалік, лежав та сопів. На його обличчі побачили засохлу кров. Після невдалої спроби розбудити ОСОБА_8 повідомили про все знайомій жінці, яка направилась до його батька, а вони пішли у своїх справах. Згодом дізналась, що ОСОБА_8 помер у лікарні, куди його завезли.
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що 01.01.2006 року ввечері із друзями зустрілись у клубі с.Кудіївці. Також того вечора до клубу приходив із своїми знайомими ОСОБА_8 Підсудний ОСОБА_4, який теж був там, запропонував ОСОБА_8 піти додому, оскільки останній був доволі п'яний. Потім у них виникла сутичка в коридорі клубу, де ОСОБА_4 тримав ОСОБА_8 за одяг, однак сам ОСОБА_12 їх розборонив. Через деякий час вийшовши на вулицю він побачив, що ОСОБА_4 сварився із ОСОБА_8 стоячи на сходах. При цьому ОСОБА_4 зробив рукою схожий на замах рух, а ОСОБА_8 швидко відступив, на сходах не втримався на ногах і впав назад спиною, вдарившись потилицею об асфальтне покриття перед сходами. Після падіння ОСОБА_8 не підводився деякий час і підбіглі до нього визначили, що він втратив свідомість, оскільки лежав нерухомо із заплющеними очима. За допомогою води ОСОБА_8 привели до свідомості, ОСОБА_12 із ОСОБА_13 підвели його посадили його на підвіконня біля входу, він самостійно закурив і його там залишили. ОСОБА_12 зазначив, що коли він йшов додому, ОСОБА_8 був одягнутий і біля нього залишались інші люди.
Свідок ОСОБА_14 пояснив в судовому засіданні, що біля 23 години вечора 01.01.2006 року із друзями прийшов на дискотеку до будинку культури в с.Кудіївці. Коли вийшли надвір, бачив стоячих на сходах ОСОБА_4 та ОСОБА_8, трохи пройшов вперед і почув зойк, а коли обернувся побачив падаючого ОСОБА_8, який впав на землю та на кілька хвилин втратив свідомість, допоки його не вернули до свідомості за допомогою вмивання прохолодною водою. ОСОБА_13 подав ОСОБА_8 запальничку і той самостійно запалив цигарку і викурив її. Зазначив, що ОСОБА_8 був нетверезий. ОСОБА_4 не надавав допомогу ОСОБА_8.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що 01.01.2006 року ввечері ходила до клубу. За півгодини після неї прийшов ОСОБА_8. Через деякий час вийшовши на вулицю побачила як ОСОБА_8 та ОСОБА_4 спокійно розмовляли біля входу до клубу. ОСОБА_4 взявши ОСОБА_8 за верхній одяг, штовхнув його спиною до стіни, від чого той не вдарився головою, після чого вдарив потерпілого кулаком в живіт, і той впав на руки та підвівшись побіг вниз по сходах. Відволікшись на деякий час ОСОБА_15 побачила, що ОСОБА_8 падав з однієї з нижніх сходинок, перекрутившись в повітрі він впав на асфальтовану площадку та вдарився потилицею, втративши на п'ять хвилин свідомість. Що стало причиною його падіння не бачила. ОСОБА_4 знаходився на відстані 2 м. від ОСОБА_8. Потерпілого вмили водою і він повернувся до свідомості, після чого сам вдягнув куртку і самостійно пересувався біля клубу. Коли через півгодини разом і іншими вона уходила звідти додому, ОСОБА_8 активно шарпав зачинені двері клубу. Зазначила, що ОСОБА_8 того вечора був більш п'яний, ніж ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_16 пояснила, що 01.01.2006 року вона перебувала на дискотеці в клубі с.Кудіївці, через поганий настрій зібралась йти додому, побачила суперечку підсудного ОСОБА_4 та ОСОБА_8, під час якої підсудний штовхнув потерпілого. Деталей подій не запам'ятала, зауважила, що ОСОБА_4 казав ОСОБА_8, щоб той не курив всередині клубу. Потім вона пішла звідти, і про те що сталось з потерпілим дізналась згодом від односельців.
Окрім часткового визнання ОСОБА_4 своєї вини, винність підсудного у злочинних діях в межах пред'явленого йому обвинувачення доводиться показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_10,ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_3 під час досудового слідства (а.с.23-24,75; 27; 30; 35 відповідно), рапортом оперативного чергового від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.2), протоколом огляду місця подій від ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3), лікарською довідкою від ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.37), протоколом відтворення обставин та обстановки подій від 09.02.2006 року (а.с.59-62), висновками експерта від 07.02.2006 р. №4а, 01.11.2006 року №380 (а.с.63-66; 81-82 відповідно), з яких вбачається, що виявлена у ОСОБА_8 закрита черепно-мозкова травма є наслідком дії твердих тупих предметів можливо 01.01.2006 року і при падінні з східців та зіткненням голови з рівною асфальтною поверхнею, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як за своїм перебігом призвела до смерті, між нею та смертю є прямий причинний зв'язок; на час отримання травми потерпілий ОСОБА_8 знаходився в стані алкогольного сп'яніння; заперечень щодо отримання ОСОБА_8 черепно-мозкової травми внаслідок падіння тіла з придання тілу прискорення зі східців та зіткненням голови з твердою переважаючою поверхнею в умовах, як показують свідки ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_12
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному, висновки експерта є науково обґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.1 ст.296 КК України.
Разом з тим в судовому засіданні не знайшов підтвердження прямий умисел підсудного щодо заподіяння потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, оскільки здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, щодо характеру та способу дій підсудного щодо потерпілого, пов'язаних із їх нетривалістю, відсутністю застосування ОСОБА_4 небезпечних предметів, вчинення поштовху потерпілого лише однією рукою і не з максимально найвищої точки сходів, припинення протиправних дій щодо ОСОБА_8 одразу ж після його падіння та невикористання його безпорадного стану для заподіяння йому додаткових тілесних ушкоджень свідчать про відсутність у підсудного чітких та цілеспрямованих намірів щодо заподіяння потерпілому значних тілесних ушкоджень, однак, із урахуванням освідченості ОСОБА_4 щодо істотного ступеню сп'яніння потерпілого та перебування його в момент поштовху на сходах, тобто нерівній поверхні, ОСОБА_4 передбачаючи можливість настання негативних наслідків своїх дій для потерпілого, легковажно розраховував на їх відвернення, отже, діяв злочинно-самовпевнено по відношенню до ОСОБА_8, а тому в даному конкретному випадку дії підсудного ОСОБА_4 необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст.121 КК України на ст.128 КК України, за якою визначити кримінальну відповідальність підсудного згідно кваліфікуючої ознаки щодо необережного тяжкого тілесного ушкодження, завданого потерпілому.
При визначенні міри покарання суд приймає до уваги тяжкість вчинених підсудним злочинів, які є злочинами невеликої тяжкості, особу ОСОБА_4, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не має постійного місця роботи, посередньо характеризується за попереднім місцем проживання, самостійно не вжив ніяких заходів для відшкодування потерпілим завданої шкоди, а також особливо тяжкий наслідок винних дій ОСОБА_4, пов'язаний із необережним заподіянням підсудним тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_8, що спричинило смерть останнього.
Щире каяття у вчиненому та правдиві показання підсудного суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, суд відносить вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді обмеження волі.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним та призначити йому покарання за ст.128 КК України у виді обмеження волі строком на два роки, за ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на один рік.
За сукупністю злочинів відповідно до вимог ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді трьох років обмеження волі.
Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_4 з моменту його прибуття до визначеного кримінально-виконавчою інспекцією місця відбування покарання.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_4 залишити без змін - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд.
СУДДЯ : підпис
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. М. ВЕРЬОВОЧНІКОВ