Справа № 2-а- 1938/08
«20» травня 2008 року
11 год. 20 хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: представник Музика В.М.,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Радивилівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 2167,83 грн.,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2167,83 грн. - виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що відповідач, як безробітний з 10 березня 2006 року по 21 серпня 2007 року отримав допомогу по безробіттю в сумі 2167,83 грн. Згідно довідки Радивилівської райдержадміністрації від 08 серпня 2007 року відповідач на момент отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Факт реєстрації відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності унеможливлює призначення матеріального забезпечення на випадок безробіття, так як ст. 25 Закону України «Про зайнятість», який визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю передбачає, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм, зокрема, виплати допомоги по безробіттю. Вважає, що відповідач умисно не виконав та зловживав покладеними на нього обов'язками, що передбачені п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Просять стягнути з відповідача отриману ним в період 3 10.03.2006 р. по 21.08.2007 р. суму матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 2167,83 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився вчетверте, про причини неприбуття суд не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 03.03.2006 року відповідач зареєструвався в Радивилівському центрі зайнятості як такий, що шукає роботу.
Згідно заяви відповідача від 10 березня 2006 року, в якій було зазначено, що відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує, ОСОБА_1 було надано статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.
За період перебування відповідача на обліку як безробітного, а саме: з 10 березня 2006 року по 21 серпня 2007 року, йому було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 2167, 83 грн.
Проведеною позивачем перевіркою достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, 10 серпня 2008 року з листа Радивилівської районної державної адміністрації від 08.08.2007 року стало відомо, що відповідач згідно розпорядження голови Радивилівської районної державної адміністрації з 20.02.2001 року зареєстрований як фізична особа-підприємець і жодних реєстраційних дій з моменту державної реєстрації по реєстраційній справі ОСОБА_1 не проводилося. Отже, на момент звернення відповідача про надання йому статусу безробітного та в період перебування на обліку і отримання допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 була зареєстрована підприємцем.
З моменту реєстрації до зняття з обліку в Радивилівському районному центрі зайнятості, відповідач не подав відомостей, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, в тому числі про те, що він є підприємцем.
17 грудня 2007 року Радивилівський районний центр зайнятості надіслав відповідачу претензію, якою пропонував повернути безпідставно отриману ним за період з 10.03.2006 р. по 21.08.2007 р. допомогу по безробіттю в сумі 2167,83 грн.
На момент розгляду даної справи судом відповідач не повернув допомогу по безробіттю в розмірі 2167,83 грн.
Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією заяви ОСОБА_1 від 10.03.2008 року про надання статусу безробітної (а.с. 3), довідкою Радивилівського центру зайнятості про розмір виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю (а.с.4), копією довідки Радивилівської райдержадміністрації від 08.08.2007 року про реєстрацію відповідача підприємцем (а.с.5), копією претензії від 17.12.2007 р. (а.с.6).
Згідно ст.25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Пунктом «б» ч. 3 ст. 1 цього ж Закону встановлено, що до зайнятого населення в Україні належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах і які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Відповідно до зазначеної норми, відповідач на момент реєстрації в Радивилівському районному центрі зайнятості, отриманні статусу безробітного та допомоги по безробіттю належав до категорії зайнятого населення і не мав права на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Згідно з п. 2. ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Внаслідок неподання ОСОБА_1 позивачу відомостей про реєстрацію відповідача підприємцем, допомога по безробіттю була виплачена їй безпідставно.
Пунктом 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. N 357 (далі, - Порядок) у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
21 серпня 2007 року відповідача знято з обліку як безробітного в Радивилівському центрі зайнятості.
Згідно з п. 7 Порядку повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів.
Однак, станом на момент розгляду справи в суді відповідачем не повернуто суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2167,83 грн.
Відповідно до абз. 2 п.7 Порядку у разі відмови особи повернути кошти а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
За наведених обставин позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з ОСОБА_1(АДРЕСА_1ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії СР № НОМЕР_2, виданий Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНФОРМАЦІЯ_1) до Відділення ДК в Радивилівському районі, рахунок 37173971900361 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код 50040400) виплачену допомогу по безробіттю в сумі 2167 (дві тисячі сто шістдесят сім) грн. 83 коп.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 22 травня 2008 року.
Головуючий: В.М.Шарапа