Справа № 2-а-6003/11
іменем України
14 листопада 2011 року суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Папарига В.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м.Кривого Рогу про визнання незаконним дій та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом зазначивши, що він, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи»(далі Закон) має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, яка визначається на момент виплати. Така допомога йому з 2004 року по 2010 рік виплачувалася в неповному обсязі, а в 2011 році не виплачувалася зовсім. На його звернення відповідач відмовився проводити перерахунок допомоги на оздоровлення та виплатити недоотримані суми. Ці дії відповідача на думку позивача суперечать Конституції та ЗУ «Про статус і соціальний захист населення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенню Конституційного Суду України № 6- рп/2007 від 09.07.2007 року. Просить визнати незаконним дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради щодо нарахування у 2004-2010 роках щорічної одноразової допомоги на оздоровлення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі меншому ніж встановлено законом, та зобов'язати нарахувати та виплатити недоотримані суми за період з 2004 року по 2011 рік з врахуванням мінімальної заробітної сплати на момент виплати і індексації та зобов'язати відповідача виплатити, як моральну шкоду не донараховані суми щорічної допомоги.
Ухвалою Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м.Кривого Рогу про визнання незаконним дій та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії та стягнення моральної шкоди за період з 01 лютого 2004 року по 06 квітня 2011 року (включно) залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Відповідач надав письмові заперечення на позов, вважає, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки головним розпорядником коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство праці та соціальної політики України, управління діє лише в межах своєї компетенції. Крім того, законом «Про державний бюджет України на 2011 рік»передбачено Кабінету Міністрів України на основі моніторингу виконання Державного бюджету України за підсумками 1 кварталу 2011 року внести пропозиції щодо можливості підвищення соціальних стандартів та їх фінансового забезпечення. Відповідно до листа міністерства праці та соціального захисту населення від 10.03.2011 № 2382/0/1411\04 Державним бюджетом на 2011 рік видатки на забезпечення в повному обсязі соціальних гарантій відповідно до окремих статей закону та на виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян Міністерству не передбачено. В задоволенні вимог просили відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії, має право на пільги, встановлені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»для ветеранів війни -інвалідів війни .
У відповідності до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»учасникам 2 категорії органами соціального захисту повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, яка визначається на момент виплати.
Позивачу управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м.Кривого Рогу за 2011 рік станом на 31.10.2011 року не виплачувалася. 05.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, у задоволенні вимог управлінням було відмовлено, про що повідомлено позивача листом. Відмову у виплаті зазначеної компенсації обґрунтовано тим, що кошторисними призначеннями на 2011 рік такі виплати не передбачені.
Представник відповідача у своїх письмових запереченнях просить відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі за відсутністю протиправних дій з боку управління праці та соціального захисту населення Довгинцівського району м. Кривого Рогу, при цьому вказуючи що позитивні рішення на користь окремих громадян за рахунок обмеження гарантованих державою прав на отримання чорнобильських соціальних виплат інших громадян Управління праці та соціального захисту громадян Довгинцівського району м. Кривого Рогу вважає порушенням прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як вбачається із письмових заперечень проти позову, наданих відповідачами, щорічна допомога на оздоровлення позивачу виплачувалась в розмірах, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та № 562 від 12.07.2005 року " Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Але з цими запереченнями відповідача не можливо погодитися з наступних підстав. Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 ( в редакції Закону від 09.07.2007 року) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам 2 групи -в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат (при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається моментом її виплати).Частиною 7 ст. 48 вищевказаного Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України в 2006 році доповнила Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Крім того, делегуючи повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку проведення таких виплат Верховна Рада України зазначеним законом не надавала йому право змінювати розмір в сторону зменшення, передбачених законом виплат. Так, зокрема, відповідно до ст.67 вказаного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Також необхідно зазначити, що зазначені Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовим актами (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього. Разом з тим, дія ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена на 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в новій редакції, але Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказаний пункт Закону визнано неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в даному спорі застосуванню підлягає ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не Постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року. Отже, позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, встановлених Законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
Тому ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діє в редакції, яка була до внесення відповідних змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам ІІ групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Частиною 5 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту громадян. Крім того, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 "Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Доводи відповідачів про відсутність кошторисних призначень для реалізації ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону. Як вбачається із змісту Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та бюджетної програми "Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомоги на оздоровлення…" виплата щорічної допомоги на оздоровлення потерпілих від Чорнобильської катастрофи проводиться на відшкодування шкоди, завданої здоров'ю визначених законом осіб, внаслідок радіоактивного забруднення території.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань.
Отже, відповідачем порушено право позивача на отримання грошової допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в 2011 році тому необхідно зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Довгинцівського району м. Кривого Рогу здійснити нарахування та виплату позивачу допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальної заробітної плати на момент виплати за 2011 рік..
Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у визначеній ним конкретній грошовій сумі не підлягає задоволенню, оскільки нарахування допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту, і суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Крім того, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести індексацію ненарахованих і невиплачених сум допомоги на оздоровлення з виплатою проіндексованих сум також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексації підлягають нараховані, але своєчасно не виплачені кошти.
Також, такими, що не підлягають задоволенню, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ч. 4,5 ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України , суддя ,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 -частково задовольнити.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Довгинцівського району м. Кривого Рогу у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2011 рік - протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Довгинцівського району м. Кривого Рогу провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої на момент виплати.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова підлягає до негайного виконання.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя:В. А. Папарига