08.11.11р.Справа № 33/5005/12882/2011
за позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Закритого акціонерного товариства "Картель", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 16 904,24 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від прокурора: не з'явився
Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №4 від 16.12.2010р.
Від відповідача: не з'явився
Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської радив особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Картель" про стягнення 7 207 грн. 40 коп. заборгованості за теплову енергію, 9 462 грн. 23 коп. - пені, 156 грн. 84 коп. - інфляційних витрат, 77 грн. 77 коп. - 3% річних та витрат по справі.
08.11.2011 року від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого він заборгованість за отриману теплову енергію сплатив, та вказує що з пенею у розмірі 9 462 грн. 23 коп. не погоджується та просить зменшити її на підставі п3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання 08.11.2011 року з'явився представник позивача, який надав довідку про сплату відповідачем основної заборгованості за отриману теплову енергію та просить стягнути з відповідача 9 462 грн. 23 коп. - пені, 156 грн. 84 коп. інфляційних витрат, 77 грн. 77 коп. - 3% річних. Витрати просить покласти на відповідача.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів прокурором та представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
25.04.2000 року між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі -постачальник) та ЗАТ "Картель" (далі -споживач) укладено договір № 2947 на відпуск теплової енергії на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає споживачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, пару на підставі встановленого плану потреби.
Відповідно до п. 26 Договору цей договір діє з 01.03.2000 року по 31 грудня 2000 року та вважається пролонгованим щорічно, якщо за місяць до закінчення строку не подано заяву однієї з сторін про відмову від цього договору або його перегляду.
Пунктом 25 Договору встановлено, що споживач здійснює оплату за відпущену теплову енергію протягом п'яти днів після отримання рахунку постачальника.
На виконання умов договору протягом періоду з січня 2011 року по квітень 2011 року включно Позивач відпустив Відповідачу теплову енергію, що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 16-19) на суму 7 207 грн. 40 коп.
Протягом опалювального періоду 2011 року відповідач порушував зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії, в зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 7 207 грн. 40 коп.
Відповідачем після подачі позову, тобто 20.09.2011 року сплачена заборгованість у розмірі 7 207 грн. 40 коп. Оскільки відповідачем заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 7 207 грн. 40 коп., сплачена після звернення позивача з позовом до суду суд вважає за необхідне в цій частині провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 25 Договору, у випадку несплати рахунку за мінуванням п'яти днів від дня його пред'явлення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожен день прострочки від суми заборгованості.
Позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг нарахована пеня у розмірі 9 462 грн. 23 коп.
Господарський суд не погоджується з нарахуванням пені позивачем в силу наступного.
Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002 р. № 9221-ІІІ), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, зміст пункту 25 договору, який передбачає наслідки несвоєчасної оплати встановлює пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного розрахунку за кожний день прострочки, є таким, що суперечить чинному законодавству.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, аналіз вказаного законодавства підтверджує, що, незалежно від виду штрафних санкцій (пеня, штраф, неустойка), що встановлюються в господарському договорі як відповідальність за порушення грошових зобов'язань, їх розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу (простроченого платежу) за весь час користування чужими грошовими коштами.
Таку правову позицію викладено в ухвалі Вищого господарського суду по справі (№48/294 від 28 грудня 2005 року, в ухвалі по справі №48/295 від 25 грудня 2005 року, в постанові Верховного Суду України від 28.03.06 року у справі № 48/298).
Таким чином, пеня в даному випадку, має бути нарахована з додержанням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року і підлягає частковому задоволенню у розмірі 398 грн. 76 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 77 грн. 77 коп., інфляційних втрат у сумі 156 грн. 84 коп., суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню у сумі 398 грн. 76 коп. - пені, 156 грн. 84 коп. - інфляційних витрат, 77 грн. 77 коп. - 3% річних.
Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Припинити провадження по справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 7 207 грн. 40 коп.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Картель" (50075, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Революційна, 51, код ЄДРПОУ 23649016) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) 398 (триста дев'яноста вісім) грн. 76 коп. - пені, 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 84 коп. - інфляційних витрат, 77 (сімдесят сім) грн. 77 коп. - 3% річних.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Картель" (50075, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Революційна, 51, код ЄДРПОУ 23649016) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) 102 грн. -державного мита.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Картель" (50075, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Революційна, 51, код ЄДРПОУ 23649016) в доход Державного бюджету в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31217264700005 у Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області; МФО 805012, код ЄДРПОУ 24246786, призначення платежу КБКД 22050003 оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах) 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
В решті задоволення позовних вимог відмовити.
Суддя
І.А. Рудовська
Рішення підписано 16.11.2011 р.