07.11.11р.Справа № 33/5005/11860/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин", м. Кременчук, Полтавська область
до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
м. Дніпропетровськ
про спонукання до виконання мирової угоди
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1 - довіреність № 49/511 від 25.04.2011р.
Від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність № 444 від 18.10.2011р.
ПАТ" Кременчуцький завод дорожніх машин" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить спонукати Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до виконання мирової угоди, затвердженої 14.12.2010 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі № 18/270-10 ; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем мирової угоди, затвердженої 14.12.2010 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі №18/270-10 в частині своєчасного погашення заборгованості.
Відповідач у відзиві (вих.. № 01-14/704 від 22.09.2011 р.), вказує на те, що ним не виконано п.2 мирової угоди від 13.12.2010 р. у зв'язку з скрутним фінансовим становищем та із існуючого заборгованістю держави перед відповідачем, що підтверджується довідкою від 15.09.2011 р.
Розгляд справи був відкладений з 27.09.2011 року на 07.11.2011 року.
У судовому засіданні 07.11.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010 року у справі №18/270-10 затверджено мирову угоду від 13.12.2010 року, укладену між сторонами у справі Позивачем- Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод дорожніх машин" та відповідачем -Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"), відповідно до п.1 якої сторони домовились, що Відповідач сплатить Позивачу заборгованість, яка утворилася внаслідок неоплати Відповідачем за відвантажені Позивачем запасні частини за контрактом № 10/0246/31 від 04.03.2010 p., у сумі 193958,00 грн., а також судові витрати, понесені Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області (сплата держмита в сумі 3109,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.) у сумі 3345,52 грн., а всього 197303,52 грн. шляхом щомісячного перерахування коштів в сумі 39460,70 грн. не пізніше 20 числа кожного місяця, починаючи з 01.01.2011 р.; пунктом 2. визначено , що Відповідач сплачує Позивачу 197303,52 грн. в повному обсязі у термін не пізніше 01.06.2011 р. Відповідач має право відшкодувати Позивачу зазначену суму раніше строку, зазначеного у даній Мировій угоді.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010 року, якою затверджену мирову угоду по справі №18/270-10 набрала законної сили.
Відповідач не виконує належним чином умови п. 1, 2 мирової угоди щодо погашення заборгованості у сумі 197 303, 52 грн. , у зв'язку з чим позивач просить спонукати відповідача до виконання мирової угоди, що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Ухвала господарського суду є виконавчим документом згідно з п.2 ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 Господарського процесуального кодексу України та статтею 19 названого Закону) ознаки і відомості, зокрема, щодо умов розміру і строків виконання зобов'язань сторін мирової угоди, яка затверджена господарським судом.
За умов недодержання відповідних вимог ухвала суду про затвердження мирової угоди не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст. 629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі.
У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди" (п.1.1 Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України" №04-5/141 від 25.04.2008 року).
Згідно умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010 року, відповідач зобов'язувався погасити заборгованість перед позивачем у сумі 197 303, 52 грн. шляхом щомісячного перерахування коштів в сумі 39460, 70грн. не пізніше 20 числа кожного місяця, починаючи з 01.01.2011 р. , але не пізніше 01.06.2011 р.
Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати згідно умов вищезазначеної мирової угоди не виконав і станом на момент розгляду судом справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 197 303, 52 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення його прав та наявності підстав для задоволення позову.
Як вбачається, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010 року у справі №18/270-10 , якою затверджена мирова угода сторін, не передбачає заходів примусового виконання, що не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", та не є виконавчим документом для її виконання державною виконавчою службою, тому є правомірним позов про спонукання до виконання зазначеної мирової угоди відповідачем (боржником) .
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Спонукати Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
м. Дніпропетровськ до виконання умов мирової угоди, затвердженої господарським судом Дніпропетровської області 14.12.2010 р. у справі № 18/270-10, укладеної між Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцький завод дорожніх машин", м. Кременчук, Полтавська область та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Дніпропетровськ.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"(49600, м.Дніпропетровсь-70, вул.. Леніна, Б.24, код ЄДРПОУ 31950828) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин"(39600, м. Кременчук, Полтавська область, вул.. 60-річчя Жовтня, 4, код ЄДРПОУ 05762565) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та 236 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Повне рішення складено