07.11.11р.Справа № 33/5005/11765/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", м. Горлівка, Донецька область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 3 817 грн. 03 коп
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 27.05.2011р.
Від відповідача - ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_2
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" - звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути 2 770 грн. -заборгованості, 214 грн. 09 коп. -пені, 234 грн. 77 коп. -штрафу, 390 грн. 08 коп. -20% річних, 149 грн. 58 коп. -індексу інфляції, 58 грн. 51 коп. -3% річних та витрат по справі.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач документи та відзив на позов витребувані ухвалою на вимогу господарського суду не надав
В судовому засіданні 07.11.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
02.07.2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1383 (далі -Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, у відповідності до умов Договору.
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 3 353 грн. 86 коп., що підтверджується видатковою накладною №3026/10487 від 19.11.2010 року.
Відповідач свої зобов'язання за Договором у повному обсязі не виконав, оплату у встановлений термін за поставлений товар не здійснив, чим суттєво порушив права та законні інтереси позивача , внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у cyмі 2 770 грн. 00 коп., що і є причиною спору.
15.06.2011 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 101/11 з проханням сплатити борг за поставлений товар, але вказана претензія залишена відповідачем без розгляду.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 каледарних днів, а покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу. Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 214 грн. 09 коп. та штраф у розмірі 234 грн. 77 коп. Суд перевіривши розрахунок пені та штрафу вважає, що вони підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в сумі 149 грн. 58 коп. підлягають задоволенню.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Так сторонами у договорі поставки № 1383 від 02.07.2010 року узгоджено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами. Тобто позивачем правомірно нараховано 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами у розмірі 390 грн. 08 коп.
За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 58 грн. 51 коп., оскільки вказаний вид відповідальності вже передбачений у пункті 9.2. Договору.
На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 2 770 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар, 214 грн. 09 коп. -пені, 234 грн. 77 коп. -штрафу, 149 грн. 58 коп. -інфляційних нарахувань, 390 грн. 08 коп. -20% річних.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, ст. ст. 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ІНН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТ ТРЕЙД" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 36899012) 2 770 (дві тисячі сімсот сімдесят) грн. 00 коп. боргу за поставлений товар, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 09 коп. -пені, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 77 коп. -штрафу, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 58 коп. -інфляційних нарахувань, 390 (триста дев'яноста) грн. 08 коп. -20% річних, 100 (сто) грн.. 44 коп. -державного мита, 232 (двісті тридцять дві) грн. 38 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
В решті задоволення позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Рішення підписано 16.11.11р.