21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
21 листопада 2011 р. Справа 2/131/2011/5003
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницької області
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
третя особи без самостійних вимог на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок № 50
про стягнення 82 560 грн. збитків
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача, арбітражний керуючий Томашук М.С., ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке",
відповідача, ОСОБА_1 - ФОП;
третьої особи, ОСОБА_3 - за довіреністю.
Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 82 560,00 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.09.11 р. порушено провадження у справі № 2/131/2011/5003 та призначено засідання на 31.10.11 р.
31.10.11 року від ПАТ КБ "Приватбанк" через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 08-46/14197/11 від 31.10.11 р.) про залучення ПАТ КБ "Приватбанк" до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на стороні позивача, в зв'язку з тим, що рішення з даного спору може вплинути на права та інтереси останнього, оскільки предметом спору є неналежне виконання відповідачем обов'язків по зберігання майна, заставодержателем якого є ПАТ КБ "Приватбанк".
Ухвалою суду від 31.10.11 року розгляд справи відкладено до 21.11.2011 року з залученням до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".
21.11.11 року в судове засідання з'явились представники сторін та третьої особи.
Представник позивача позов підтримав та просив суд задовільнити його в повному обсязі.
Відповідач з наданих пояснень проти позову заперечив, обґрунтовуючи свої доводи тим, що відповідно до договору зберігання від 26.02.2010 року та Акту приймання - передачі від 26.02.2010 року йому було передано майно, а саме культиватор Компактонат К-600 з гідро магістралями в кількості 1 штука вартістю 37440,00 грн., згідно проведеної незалежної експертної оцінки станом на 26.02.2010 року. В подальшому в зв'язку з втратою культиватора ним було відшкодовано його вартість в сумі 37 440,00 грн. В зв'язку з чим позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" вважає безпідставною та просить суд в позові відмовити повністю.
Як встановлено судом, представник третьої особи подав до суду заяву вх.№08-46/15266/11 від 21.11.11 року про призначення рецензування звіту про незалежну оцінку культиватора Farmet К-600 (компактонат), проведену оцінювачем ПП ОСОБА_4 26.02.2010 року.
Зважаючи на те, що судовий розгляд справи №2/131/2011/5003 закінчено об 11 год. 10 хв. згідно протоколу судового засідання від 21.11.11 року, а представник третьої особи подав до суду заяву про рецензування звіту об 11 год. 16 хв. згідно відмітки канцелярії господарського суду Вінницької області, тобто після оголошення вступної та резолютивної частини рішення та оголошення судового засідання по справі № 2/131/2011/5003 закритим, зазначена заява третьої особи судом до уваги не береться.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
18.09.2009 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №10/158-09 за заявою УПФУ у Хмільницькому районі Вінницької області про визнання ТОВ "Куманівецьке" банкрутом.
Постановою господарського суду Вінницької області від 01.10.2009 р. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю “Куманівцьке”.
Ухвалою суду від 26.10.09р. ліквідатором ТОВ "Куманівецьке" призначено арбітражного керуючого Томашука М.С.
Відповідно до вимог ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме в зв'язку з відсутністю керівних органів банкрута, а також відсутністю первинної бухгалтерської документації, ліквідатором було самостійно проведено роботу по виявленню майнових активів банкрута та було виявлено серед іншого майна банкрута - культиватор компактонат К-600.
З метою збереження зазначеного майна 26.02.2010 року між ТОВ "Куманівецьке" в особі ліквідатора Томашука М.С. (надалі - поклажодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - зберігач) було укладено договір зберігання (надалі-договір).
Згідно з п.1.2. договору поклажодавець доручає, а зберігач бере на себе зобов'язання по збереженню Культиватора Компактонат К-600 з гідро магістралями в кількості 1 штука вартістю 37 440,00 грн. згідно проведеної незалежної експертної оцінки станом на 26.02.2010 року, який знаходиться в селі Куманівці Хмільницького району, на невизначений термін до пред'явлення поклажодавцем вимоги про його повернення.
Як встановлено п.4.3 договору у разі втрати майна зберігач зобов'язаний відшкодувати повну його вартість, визначену в п.1.2. договору, а саме 37 440,00 грн.
26.02.2010 року сторонами договору зберігання було підписано акт приймання-передачі згідно якого поклажодавець ТОВ "Куманівецьке" в особі ліквідатора Томашука М.С. передав, а зберігач ФОП ОСОБА_1 прийняв наступне майно: культиватор Компактонат К-600 з гідро магістралями в кількості 1 штука вартістю 37 440,00 грн.
13.10.2010 року представником заставодержателя ПАТ КБ "Приватбанк" та ліквідатором Томашуком М.С. було здійснено виїзд на місце зберігання майна, однак майна за його місцем зберігання виявлено не було про що було складено акт перевірки та переоцінки предмета застави.
В подальшому ліквідатором було направлено відповідачу вимогу б/н від 15.10.10 р., якою зобов'язано останнього у відповідності до умов договору повернути отримане на зберігання майно та попереджено про майнову відповідальність за пошкодження та втрату майна.
У відповідь на вимогу відповідач направив позивачу повідомлення в якому зазначив, що отриманий по договору зберігання культиватор компактонат К-600 втрачено.
Як встановлено судом, зеберігачем за втрату культиватора було відшкодовано позивачу його вартість в розмірі 37 440,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
В подальшому отримані кошти були перераховані на рахунок ПАТ КБ "Приватбанк" за мінусом понесених витрат ліквідатора на оцінку майна всього в сумі 34 940,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1 від 10.01.2011 року.
Отримавши кошти ПАТ КБ "Приватбанк" не погодилось з сумою відшкодування та на комітеті кредиторів від 22.02.2011 року було прийнято рішення уповноважити ліквідатора звернутись до відповідача із позовом про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням договору зберігання в розмірі заставної вартості майна, а саме в сумі 120 000,00 грн.
Враховуючи, що відповідачем вже відшкодовано частину вартості майна в сумі 37 440,00 грн. розмір збитків складає: 120 000,00 грн. (заставна вартість майна) - 37 440,00 грн. = 82 560,00 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодувати зазначені збитки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов'язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків , завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором .
Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач -спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази понесених збитків. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов'язок їх спростування.
Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.
Як встановлено судом, договір зберігання від 26.02.2010 року укладений між ТОВ "Куманівецьке" та ФОП ОСОБА_1 не оскаржувався та є чинним.
У відповідності до п.1.2. договору зберігання та Акту приймання - передачі від 26.02.2010 року відповідачу було передано майно, а саме культиватор Компактонат К-600 з гідро магістралями в кількості 1 штука вартістю 37 440,00 грн.
Відповідно до ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
В зв'язку з втратою культиватора відповідач відповідно до п.п. 1.2, 4.3 договору відшкодував позивачу його вартість в розмірі 37 440,00 грн., що визначена незалежною експертною оцінкою, що проведена оцінювачем ПП ОСОБА_4
А тому вимоги позивача про стягнення збитків завданих неналежним виконанням договору зберігання в розмірі заставної вартості втраченого майна є безпідставними та необґрунтованими, так як фактично спростовується умовами договору та матеріалами справи.
В зв'язку з тим, що позивачем не було доведено в діях відповідача наявність складу правопорушення, який є необхідним в силу закону для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відмову у позові.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України,-
В позові відмовити.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 листопада 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницької області
3 - відповідачу АДРЕСА_1
4 - третій особі - 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок № 50