Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201
Іменем України
21.11.2011Справа №5002-26/4084-2011
За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (Україна, 95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17),
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Джурчі» (Україна, 96300, АР Крим, Первомайський район, смт Перовомайське, вул. Інтернаціональна, 1),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кримського республіканського підприємства з експлуатації інженерних мереж (Україна, 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 1а, к. 200),
та Прокуратури АР Крим (Україна, 95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21),
про стягнення 115466,63грн.,
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність №62-Д від 17.05.2011 року,
від відповідача - ОСОБА_2., представник, довіреність №7/Д від 11.08.2011 року,
від третьої особи - не з'явився,
від прокуратури - Куінджи М.О., посвідчення НОМЕР_1
Суть спору: позивач, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Закритого акціонерного товариства «Джурчі» про стягнення спричиненого матеріального збитку у розмірі 115466,63грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем у 2010 році укладений договір оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим, а саме газифікаціяї смт Первомайське, центральна частина, вул. Гагаріна, протяжністю 199км/п.
Однак, при проведенні перевірки виконання відповідачем умов договору оренди виявилося, що частина майна, яке було передано в оренду, відсутня. З огляду на те, що умовами договору оренди був передбачений обов'язок відповідача зберігати надане йому майно, позивач вважає, що відповідач порушив умови договору щодо його збереження та зобов'язаний відшкодувати збитки спричинені Автономній Республіці Крим його недостачею.
Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву вказує, що по факту нестачі орендованого майна ЗАТ «Джурчі» зверталося до Первомайського РВ ГУ МВС України в АР Крим із заявою про вчинення злочину щодо зникнення майна та незаконних дій ОСОБА_3, який на момент укладення договору оренди займав посаду генерального директора ЗАТ «Джурчі». Крім того вказує, що в ході перевірки органами внутрішніх справ був зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину, однак у порушенні кримінальної справи відмовлено. Також, згідно фактів встановлених під час перевірки були встановлені обставини викрадення майна ще у 2009 році за домовленістю з головою Первомайської селищної Ради ОСОБА_4, тобто до укладення договору оренди між Фондом майна АР Крим та ЗАТ «Джурчі». Відповідач, наводячи положення ст. 1172 Цивільного кодексу України, посилається на відсутність зобов'язання ЗАТ «Джурчі» відповідати за дії ОСОБА_3, який на даний час не пов'язаний трудовими обов'язками з товариством.
Третя особа також надала свої пояснення по справі. У відзиві на позовну заяву посилається на представлені документи, які свідчать про факт зникнення майна, та звернення щодо цього ЗАТ «Джурчі». Окрім цього, вказує на те, що згідно акту держкомісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту «Газифікація смт Первомайське. Центральна частина. Перша черга.», Замовником будівництва виступає ГлавУКС при РМ АР Крим, а отже селищний голова Первоймасбкої селищної Ради Кобилиця В.Ф., який надавав розпорядження по усній домовленості з директором ЗАТ «Джурчі» ОСОБА_3, знав про те, що ЗАТ «Джурчі» в особі ОСОБА_3 є організацією, що експлуатує майно, а не його власником, а також не є органом управління, ні балансоутримувачем, тобто не може розпоряджатися наданим йому майном.
На день ухвалення рішення по справі, від відповідача надійшло клопотання про заміну його як неналежного відповідача на належного. Дане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 27.10.2011 року, проведеною Первомайським РВ УМВС України в АР Крим перевіркою встановлено, що рішення про демонтаж спірного газопроводу в смт Первомайське прийнято у 2009 році селищним головою смт Первомайське ОСОБА_4, а фактично демонтаж та вилучення спірного газопроводу здійснювалося Комунальним підприємством «Первомайське». Відповідач посилається на те, що як в матеріалах даної справи, так і в постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 27.10.2011 року відсутні докази про підписання будь - яких документів про відчуження спірного майна тоді як перевіркою встановлено, що газопровід було демонтовано без відома ЗАТ «Джурчі», яке на момент демонтажу газопроводу взагалі ще не отримало в оренду спірне майно, а отже не несе будь - якої відповідальності. Просить замінити його на Комунальне підприємство «Первомайське».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд
встановив:
09.02.2010 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим - Орендодавцем та Закритим акціонерним товариством «Джурчі» - Орендарем, укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до п. 1.1. даного договору, Орендодавець передає нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим, та знаходиться на балансі Кримського республіканського підприємства з експлуатації інженерних мереж - газифікація смт Первомайське, центральна частина, вул. Гагаріна, довжиною 0,72248км/п: - газифікація смт Первомайське, центральна частина, перша черга, довжиною 1,26175км/п, а Орендар приймає його у строкове платне користування за актом приймання - передачі.
Згідно з п.10.1., договір укладений терміном на 2 роки 364 днів та діє з 09.02.2010 року до 07.02.2013 року.
Цієї ж дати між сторонами договору підписаний акт приймання - передачі орендованого майна, а саме, нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться на балансі Кримського республіканського підприємства з експлуатації інженерних мереж: газифікація смт Первомайське, центральна частина, вул. Гагаріна, довжиною 0,72248км/п; газифікація смт Первомайське, центральна частина, перша черга, довжиною 1,26175км/п. Всього протяжність - 1,99км/п.
24.05.2011 року комісією у складі службових осіб Фонду майна АР Крим, а саме: Репової Л.Н. - головним спеціалістом відділу контролю за виконанням умов договорів Фонду майн; Варицкой О.В. - головним спеціалістом відділу оренди Фонду майна; Мужик С.В. - директором Кримського республіканського підприємства по експлуатації інженерних мереж; у присутності головного інженеру ЗАТ «Джурчі» Луцкого А.Н., проведено перевірку виконання умов договору оренди від 09.02.2010 року нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - газифікації смт Первомайське, загальною протяжністю 1,99км/п, яка знаходиться на балансі Кримського республіканського підприємства по експлуатації інженерних мереж, переданого в користування ЗАТ «Джурчі», про що складена відповідна довідка.
Згідно висновку комісії, контрольно - ревізійним управлінням Автономної Республіки Крим при проведенні перевірки фінансово - господарської діяльності Орендаря та в ході інвентаризації майна, яке належить Автономній Республіці Крим була встановлена відсутність частини орендованого майна. При виїзді на об'єкт оренди комісією був затверджений факт відсутності частини майна.
29.07.2011 року Фонд майна АР Крим направив на адресу ЗАТ «Джурчі» листа №02/1541 з проханням повідомити про прийняті заходи по факту недостачі майна, та у зворотному випадку, Фондом майна буде почата робота по достроковому розірванню договору, стягнення збитків від недостачі майна та заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.
Звернувшись до господарського суду АР Крим за захистом своїх майнових прав, позивач вказує, що через недодержання відповідачем умови договору оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим яка полягала, зокрема, у збереженні даного майна, Автономній Республіці Крим були завдані відповідні збитки, стягнення яких підлягає накладенню саме на Орендаря.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов необґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Стаття 3 вказаного закону встановлює, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Згідно з п. 1.1. даного договору, та акту приймання - передачі, орендованим майном є нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим, газифікація смт Первомайське, центральна частина, вул. Гагаріна, довжиною 0,72248км/п та газифікація смт Первомайське, центральна частина, перша черга, довжиною 1,26175км/п.
Відповідно до переліку об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим, збудованих за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та інших коштів, переданих Автономній Республіці Крим безкоштовно, що є додатком №10 до постанови Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 року №982-2/2000, газифікація смт Первомайське, центральна частина, перша черга є власністю Автономної Республіки Крим.
Також, суд вважає за необхідне визначити правовий статус орендованого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Пунктом 2 Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 року №61, газопровід це сталевий трубопровід, призначений для транспортування газоподібних речовин їх парів і конденсату.
Враховуючи, що газифікація (трубопровід) має спеціальне призначення, тобто для транспортування газу, та розташоване на земельній ділянці, виходить, що його переміщення істотно вплине на призначення та спричинить його знецінення, а отже дане майно може вважатися нерухомим.
Таким чином, судом встановлена належність спірного та орендованого відповідачем нерухомого майна до власності Автономної Республіки Крим, що в свою чергу підтверджує правомірність звернення з позовом органу уповноваженого управляти даним майном - Фонду майна АР Крим.
Відповідно до п. 5.1. договору оренди, Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.
Пункт 5.4. договору встановлює обов'язок Орендаря забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, утримувати орендоване майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України. Підтримувати майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Перевіркою здійсненою представниками позивача встановлена відсутність орендованого майна, у зв'язку з чим, Орендодавець ставить даний факт у вину Орендаря та невиконання ним своїх обов'язків.
Відповідач, у захист своєї позиції щодо непричетності до факту зникнення майна посилається на проведену за його заявами органами внутрішніх справ перевіркою по факту зникнення частини газифікації.
Дійсно, 30.05.2011 року ЗАТ «Джурчі» направило на адресу Прокурора Первомайського району заяву №172 з проханням провести перевірку по факту недостачі труби Ф108 міліметрів, протяжністю 146,8метрів та вартістю 25454грн., та опори під трубу Ф76 міліметрів в кількості 14шт., а також регулятори тиску РДГС в кількості 34 штук на суму 22440грн..
01.07.2011 року Первомайським РВ ГУ МВС в АР Крим винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи.
Дана постанова мотивована тим, що за фактом зникнення майна був опитаний голова Первомайської селищної Ради Кобилиця В.Ф., який пояснив, що приблизно у 2009 році в результаті усної домовленості з директором ЗАТ «Джурчі» ОСОБА_3 було прийнято рішення про демонтаж газопроводу середнього тиску зі стальних труб д. 108 - 146мп., які знаходились в районі вул. Е. Корпана, с. Первомайське. Після цього, голова Первомайської селищної Ради Кобилиця В.Ф. дав вказівку Первомайському комунальному підприємству в особі Алединову С.А. про демонтаж вищевказаного газопроводу зі стальних труб з послідуючим встановленням їх в якості погружних труб на свердловинах в м. Первомайське, а також с. Упорне, с. Пшеничне Первомайського району. Опросити по даному випадку ОСОБА_3 є неможливим у зв'язку з виїздом його за межі АР Крим. Отже, в діях колишнього генерального директора ЗАТ «Джурчі» ОСОБА_3 вбачаються формальні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, проте, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3, по даному факту не опитаний, прийняти рішення про порушення кримінальної справи не є можливим.
Вказана постанова була скасована Прокуратурою Первомайського району АР Крим з направленням матеріалів на додаткову перевірку.
27.10.2011 року постановою Первомайського РВ ГУ МВС в АР Крим по додатковій перевірці обставин недостачі майна по заяві В.о. директора ЗАТ «Джурчі» Козловського Є.В. по факту незаконних дій колишнього директора ЗАТ «Джурчі» ОСОБА_3, також відмовлено у порушенні кримінальної справи по аналогічним підставам, що викладені у постанові від 01.07.2011 року.
Між тим, вказаною перевіркою також встановлено, що фактично демонтаж вказаних газових мереж здійснювалося за вказівкою начальника Комунального підприємства «Первомайське» Алединова А.С. та усного розпорядження голови Первомайської селищної Ради ОСОБА_4
Отже, за наданими суду документами про проведення органами внутрішніх справ перевірки по недостачі спірного майна, встановлено, що фактично спірне майно за призначенням по транспортуванню газу було демонтовано ще у 2009 році робітниками Комунального підприємства «Первомайське» за домовленістю між колишнім директором ЗАТ «Джурчі» ОСОБА_3 та головою Первомайської селищної Ради ОСОБА_4.
На день подання позовної заяви та по день ухвалення рішення у справі, згідно розпорядження від 07.07.2010 року, наглядової ради ЗАТ «Джурчі», а саме ТОВ «Українська транспортна спілка», на керівну посаду ЗАТ «Джурчі» в якості Виконуючого обов'язки генерального директора призначений Козловський Євген Валерійович.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України (далі - ГК України), істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
За ч. 4 ст. 285 ГК України, орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.
З огляду на встановлені вище обставини, суду є незрозумілим, яким чином договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим був укладений 09.02.2010 року в той час, як перевіркою проведеною органами внутрішніх справ був встановлений демонтаж даного майна ще у 2009 році, тобто до укладення договору оренди.
Даний договір на день розгляду справи у суді, ніким не визнаний недійсним та не розірваний, та позивач на підставі п. 2 Порядку встановлення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116, здійснив розрахунок матеріального збитку у сумі 115466,63грн..
Однак, суд вважає, що в даному випадку відповідач надав суду необхідний обсяг доказів відсутності своєї вини у недостачі спірного майна.
По - перше, як встановлено судом, майно на день укладення договору оренди вже було демонтовано, тобто фактично відсутнє.
По - друге, встановлено осіб, які фактично здійснили демонтаж спірного майна, а саме Комунальне підприємство «Первомайське».
По - третє, органами внутрішніх справ встановлено винних осіб у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Пред'являючи позов про стягнення спричиненого матеріального збитку через недостачу майна, що належить Автономній Республіці Крим, позивач не надав пояснень щодо відсутності майна на день укладення договору та можливості нарахування у зв'язку з цим суми матеріальних збитків.
Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 509 вказаного кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання цивільних обов'язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Отже, беручи до уваги, укладення договору оренди спірного майна, проте його відсутність на день укладення договору, є очевидним висновок, що зобов'язання встановлене у п. 5.4. цього договору щодо збереження майна, у відповідача не виникло, як і не виникла відповідальність щодо відшкодування збитків по його недостачі.
Таким чином суд вважає, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, вина якого у недостачі майна, що належить Автономній Республіці Крим відсутня.
Щодо клопотання ЗАТ «Джурчі» про заміну неналежного відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Між тим, упродовж судового процесу, позивач не представив суду заяви про заміну неналежного відповідача, крім того, суд не вбачає доцільності у заміні відповідача, так як позов, що розглядається у даному провадженні, пред'явлений саме до ЗАТ «Джурчі» з наданням відповідного обґрунтування позовних вимог, тоді як заміна іншим відповідачем потребує надання інших доказів по справі.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 21 листопада 2011 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.
Повний текст рішення підписаний 25 листопада 2011 року.