Справа № 1-8
Іменем України 2008 р.
29 травня 2008 року Жмеринський міськрайонний суд Винницької області
у складі : головуючого - судді ВЕРЬОВОЧНІКОВА В.М.
при секретарі - КАЗЬМІРОВІЙ М.С.
із участю : - прокурора ПОСВАЛЮКА І.П.
- адвоката ОСОБА_1
- захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Ангуй Тулунського району Іркутської області Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, зокрема, вироком Жмеринського міського суду Вінницької області від 21.11.2002 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до п'яти років позбавлення волі, від відбування вказаного покарання постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14.04.2006 року звільнений умовно-достроково на один рік чотири місяці 26 днів; вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.06.2007 року за ч.1 ст.317, ст.71 КК України на три роки чотири місяці позбавлення волі, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.296 КК України,
Підсудний ОСОБА_3 після 2 години ночі 02.03.2007 року, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебував в кафе "Бістро" на привокзальній площі залізничного вокзалі ст.Жмеринка разом із своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, коли між останнім та присутнім у вказаному кафе потерпілим ОСОБА_6 виникла суперечка втрутився з метою запобігання побиттю останнім ОСОБА_5, а згодом грубо порушив громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю та проявляючи власну зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, умисно завдавши потерпілому ОСОБА_6 удар ножем у життєво важливу ділянку грудної клітки, заподіяв йому тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя потерпілого в момент заподіяння.
В судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у вчиненні даних злочинів визнав частково.
Пояснив, що пізно ввечері 28.02.2007 року він разом з своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебував кафе "Бістро" на привокзальній площі ст.Жмеринка. При спробі ОСОБА_5 придбати біля бар-стійки пляшку коньяку у нього виникла сварка із потерпілим ОСОБА_6, який також з товаришами перебував тоді в кафе. Підсудний підійшов до них, щоб забрати ОСОБА_5 від них, коли ОСОБА_6 завдав йому удар кулаком в обличчя. Суперечки між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ще кілька разів повторювались і бармен кафе наказала їм вийти з приміщення. Коли вони вийшли на вулицю ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_5, допомогти потерпілому в побитті останнього допомагали його друзі, які також вийшли надвір. Вони також збили з ніг ОСОБА_4, який намагався захистити ОСОБА_5 Підсудний в цей час знаходився в середині кафе і бачив цю бійку через вікно, напроти якого вона відбувалась. Він вибіг на вулицю, щоб забрати ОСОБА_5, але ОСОБА_6 знову кілька разів вдарив підсудного і той відбіг в бік. Коли підсудний вдруге спробував забрати ОСОБА_5 від потерпілого останній також почав наносити удари підсудному, на що той у відповідь вдарив потерпілого ножем, який знайшов поблизу. Після нанесення удару підсудний викинув ножа та побіг в бік залізничного вокзалу, біля якого його затримав один з товаришів потерпілого. Уточнив, що удар ножем потерпілому наніс захищаючись, коли від удару ОСОБА_6 впав на землю і саме тоді він знайшов та взяв в руки ніж. Вказав, що він не використав наявний у нього мобільний телефон для виклику допомоги, не спробував втікти з місця подій для власного порятунку маючи для цього можливість, не попередив потерпілого про можливість застосування до нього знайденим предметом. Вказав, що він діяв в межах необхідної оборони, згодом в судовому засіданні просив кваліфікувати його дії як умисне тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, вчинене внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_6 вказав суду, що зустрівшись на початку березня 2007 року в кафе "Бістро" на привокзальній площі ст.Жмеринка із ОСОБА_5, з яким колись займався боротьбою у одній команді, той почав висловлюватись до потерпілого з приводу того, що ОСОБА_6 своїми досягненнями в спорті має завдячувати ОСОБА_5, із цими висловлюваннями останній підходив до потерпілого неодноразово, і виникла між ними сварка переросла у бійку на вулиці біля кафе, після якої обидва повернулись назад в кафе. Потерпілий стояв біля бар-стійки в кафе, коли до нього підійшов ОСОБА_3 з питанням чого той дивиться на нього, а потім запропонував вийти для розмови надвір. Потерпілий погодився і першим вийшов з кафе, за ним вийшов підсудний та зупинився. Коли ОСОБА_6 розвернувся та наблизився до підсудного, той наніс йому удар ножем в ділянку грудної клітки. Відчувши від проникаючого удару підсудного різкий біль у грудях, після того потерпілий втратив свідомість і подальших подій не пам'ятає, так як прийшов до свідомості вже в лікарні. Визнав, що перебував того вечора у стані алкогольного сп'яніння, випивши 100 г. горілки. Заперечив, що він завдавав підсудному удари. Вказав, що до підсудного він не має ніяких претензій і не вимагав для нього суворого покарання.
Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 28.02.2007 року він разом із знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пізно вночі зайшли в кафе на привокзальній площі в м.Жмеринці, де серед інших відвідувачів він побачив потерпілого ОСОБА_6, з яким раніше разом займався спортом, але тривалий час його після того не бачив, надворі спитав як у нього справи, однак, по характеру відповіді потерпілого зрозумів, що звичайної розмови з ним не відбудеться і тому вирішив повернутись до своїх знайомих, але в цей момент відчув сильний удар, від якого втратив свідомість на деякий час. Хто його вдарив не бачив, але при їх розмові із потерпілим назовні кафе інших осіб поруч не було. Прийшовши до тями, самостійно повернувся всередину кафе, сів за стіл і знову втратив свідомість, до якої повернувся лише вранці в іншому місці. Вказав, що особисто він був у стані значного алкогольного сп'яніння, не пам'ятає чи вживав алкогольні напої того вечора підсудний, на думку свідка ОСОБА_3 пив лише пиво. Не бачив чи наносив підсудний удар ножем потерпілому. Додав також, що раніше ввечері того дня вони із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 допомагали розвантажувати столи у кафе "Поділля" в м.Жмеринці.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що в кінці лютого 2007 року він разом з товаришем ОСОБА_5 в кафе "Поділля" в м.Жмеринці вживав алкогольні напої, згодом до них підійшов ОСОБА_3 і виник намір утрьох піти додому до ОСОБА_4 По дорозі відвідали кафе на привокзальній площі в м.Жмеринці, де замовили каву та коньяк. У цей час в кафе зайшла компанія чоловіків, до яких підійшов ОСОБА_5 і розмовляв із своїм знайомим серед них. Коли почув, що їх розмова відбувається на підвищених тонах свідок підійшов і забрав звідти ОСОБА_5, при цьому у нього було зірвано мобільний телефон, який висів на грудях. Через деякий час побачив, що ОСОБА_5 група осіб били надворі, у зв'язку з чим свідок побіг до будинку своєї бабки, звідки по телефону викликав працівників міліції до кафе, де відбувалась вказана бійка, після чого повернувся назад, тоді бійки вже не було, ОСОБА_5 знаходився в кафе і він залишився біля нього в очікуванні працівників міліції, ОСОБА_3, який до цього залишався в кафе, на момент повернення свідка був відсутній. Вказав, що бачив лише сварку ОСОБА_3 із ОСОБА_6 та його товаришами всередині кафе, коли підсудний черговий раз намагався відборонити від них ОСОБА_5, бійки між підсудним та потерпілим назовні не бачив. Зазначив, що того вечора ОСОБА_3 не вживав алкогольні напої. Про те, що підсудний завдав ножового поранення потерпілому дізнався згодом від працівників міліції.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що в ніч на початку березня 2007 року він разом з ОСОБА_6 та іншими друзями відпочивали в кафе "Бістро". Того вечора виникали суперечки, коли до їх столику підходили інші люди. Явного конфлікту він не помітив, але через деякий час ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийшли з кафе надвір, а він залишаючись всередині лише після їх повернення дізнався, що між ними відбулася бійка. В подальшому ОСОБА_6 ще виходив з приміщення кафе. Вийшовши надвір свідок побачив, що потерпілий лежав на землі, поруч перебував ОСОБА_3, який тримаючи щось у руці побіг в бік залізничного вокзалу, викинувши предмет, який тримав поблизу громадських туалетів на привокзальній площі. Свідок наздогнав підсудного та збив його з ніг, після чого ОСОБА_3 затримали працівники міліції. Повернувшись назад до кафе свідок дізнався, що ОСОБА_6 дістав поранення грудної клітини.
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він приймав участь у якості понятого при проведенні на привокзальній площі ст.Жмеринка відтворення обстановки та обставин події із участю підсудного. Останній показував, як він наносив удар ножем потерпілому, захищаючись від нього. Свідок вказав, що він знайомився з протоколом даної слідчої дії, підписав його, до змісту протоколу зауважень не мав.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_9, зазначивши, що пояснення з приводу відтворюваних під час даної слідчої дії обставин підсудний ОСОБА_3 давав добровільно та самостійно.
Допитаний судом експерт Кабаровський В.А. пояснив, що судово-медична експертиза, якою визначена тяжкість тілесних ушкоджень потерпілого була проведена на підставі медичної документації. Роз'яснив також, що за анатомічною будовою людського організму є можливим одночасне поранення легені та передсердя без ушкодження ребер.
Окрім часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, його вина у злочинних діях в межах пред'явленого йому обвинувачення доводиться показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, показаннями свідка ОСОБА_10 під час досудового слідства (а.с.82), який зазначив, що через вікно кафе бачив потерпілого та підсудного які стоячи на вулиці поряд друг друга про щось розмовляли, коли потерпілий наблизився до підсудного на крок, той зустрів його витягнутою вперед правою рукою; одразу ж вийшовши надвір на своє запитання почув від потерпілого, який тримався за грудь, що йому завдано ріжуче поранення потерпілим, який після цього побіг звідти, а свідок за допомогою іншого товариша доставили потерпілого до лікарні; рапортом помічника оперативного чергового від 02.03.2007 року (а.с.3) та рапортом слідчого СВ ЛВ на ст.Жмеринка від 15.05.2007 року (а.с.5), протоколом добровільної видачі предмету від 02.03.2007 року (а.с.6-7), протоколом огляду місця подій від 02.03.2007 року (а.с.8-10), поясненнями ОСОБА_3 від 02.03.2007 року (а.с.11-12); протоколом огляду речових доказів від 10.05.2007 року (а.с.15-17); лікарською довідкою від 03.03.2007 року (а.с.24) про отримані поранення потерпілим ОСОБА_6; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 03.03.2007 року (а.с.33); висновком судово-цитологічної експертизи №56 від 23.04.2007 року (а.с.55-58), з якого вбачається наявність в слідах на клинку ножа, який є речовим доказом, крові людини чоловічої генетичної статі, домішок крові на вказаному клинку ножа не виключає його походження від потерпілого ОСОБА_6 та підсудного ОСОБА_3; протоколом відтворення обстановки і обставин події від 07.03.2007 року (а.с.92-96), який підписано понятими та підсудним без будь-яких зауважень щодо його змісту; висновком судово-медичної експертизи №92 від 19.04.2007 року (а.с.100-101), з якого вбачається наявність у потерпілого ОСОБА_6 проникаючого ножового поранення правої половини грудної клітки з ушкодженням верхньої долі правої легені, правого передсердя та міжреберної артерії внаслідок дії предмету з колюче-ріжучими властивостями, можливо і 02.03.2007 року, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, підтвердженого в судовому засіданні поясненнями експерта Кабаровського В.А.; актом №101 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 28.04.2007 року (а.с.107-108), згідно якого ОСОБА_3 в період вчинення злочину та в подальшому на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, був здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; протоколом допиту обвинуваченого від 15.05.2007 року (а.с.121); висновком експертизи холодної зброї №15 від 03.05.2007 року (а.с.124-126), згідно якого представлений на експертизу речовий доказ відноситься до ножів господарсько-побутового призначення, виготовлений промисловим способом та не є холодною зброєю,
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, окрім підсудного, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному, висновки експертів є науково обґрунтованими.
Заперечення підсудним власних показань під час досудового слідства та зміну ним особистих показань в судовому засіданні суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.
В судовому засіданні встановлено, що обсяг пред'явленого ОСОБА_3 обвинуваченні неповно зазначає спеціальну кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, оскільки містить лише посилання на застосування обвинуваченим предмету для нанесення тілесних ушкоджень при вчиненні хуліганства, проте, диспозиція вказаного кримінального закону передбачає вчинення хуліганства із застосуванням предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень; також в обвинуваченні ОСОБА_3 не вказано жодної з кваліфікуючої ознак, передбачених диспозицією ч.2 ст.121 КК України, натомість наведено одну з кваліфікуючих ознак ч.1 ст.121 КК України.
Разом з тим, здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, щодо характеру та способу дій підсудного щодо грубого порушення громадського порядку стосовно протиправних дій щодо посягання на здоров'я потерпілого ОСОБА_6, яке супроводжувалось нахабним та безпричинним проявом зневажливого ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що полягають в охороні життя людини як однієї з найвищих цінностей, поєднаним з насильством, яке спричинило тяжке тілесне ушкодження, мало характер небезпечного для життя потерпілого в момент його заподіяння, тривалий час порушувало спокій інших громадян.
При цьому суд не погоджується з твердженнями підсудного щодо завдання ним потерпілому тілесних ушкоджень у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого, оскільки вони спростовуються дослідженим судом висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи, яким визначено здатність підсудного при вчиненні вказаного злочину усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також поясненнями самого підсудного, що удар ножем потерпілому ним було завдано після чергового застосування тим фізичного насильства, що виключає ознаку раптового виникнення відповідного можливого душевного хвилювання, окрім того в судовому засіданні були встановлені обставинами щодо наявності у підсудного діяти в інший спосіб.
Тому, з урахуванням вищенаведених обґрунтувань, в даному конкретному випадку суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії підсудного ОСОБА_3 з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.121 КК України, за якою визначити кримінальну відповідальність підсудного згідно кваліфікуючої ознаки щодо умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого в момент заподіяння, а також з ч.4 ст.296 КК України перекваліфікувати на ч.1 ст.296 КК України, визначивши кримінальну відповідальність ОСОБА_3 за кваліфікуючою ознакою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При визначенні міри покарання суд приймає до уваги тяжкість вчинених підсудним злочинів, які є тяжким та злочином невеликої тяжкості відповідно, особу ОСОБА_3, який вчинив злочини, маючи непогашену судимість, не має постійного місця роботи, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні непрацездатну матір; а також враховує думку потерпілого, який не бажав суворого покарання для підсудного з вчинений щодо нього злочин, приймає до уваги відсутність незворотніх наслідків для здоров'я потерпілого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить наявність на утриманні ОСОБА_3 непрацездатної матері.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, суд відносить рецидив злочинів та вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням попереднього обрання підсудному міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутності підстав щодо її зміни до набрання вироком законої сили, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 строк відбування призначеного покарання з часу взяття його під варту, тобто з 03.03.2007 року.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним та призначити йому покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на шість років, за ч.1 ст.296 КК України у виді арешту строком на шість місяців.
За сукупністю злочинів відповідно до вимог ст.70, 72 КК України шляхом повного складання призначених покарань визначити покарання ОСОБА_3 у виді шести років шести місяців позбавлення волі.
За сукупністю злочинів відповідно до вимог ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.06.2007 року, більш суворим за цим вироком остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді шести років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_3 з 03.03.2007 року.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою.
Речовий доказ : ніж господарсько-побутового призначення, який зберігається в Жмеринському міськрайонному суді, - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з часу вручення йому копії вироку, через Жмеринський міськрайонний суд.
СУДДЯ : підпис
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. М. ВЕРЬОВОЧНІКОВ