"17" листопада 2011 р.Справа № 34/17-2756-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишева Т.Я.
Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Мартинюк К.В..
за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.11.2011р.:
від позивача:ОСОБА_1., довіреність №4 від 20.06.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 16.11.2011р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіцена»
на рішення господарського суду Одеської області
від 27 вересня 2011 року
по справі №34/17-2756-2011
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центус»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіцена»
про стягнення 19646,23 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 17.11.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.09.2011р. по справі №34/17-2756-2011 (суддя Фаєр Ю.Г.) задоволено позов ТОВ «Центус»до ТОВ «Авіцена»про стягнення 19646,23 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 13221,08 грн. заборгованості за договором поставки №45 від 02.01.2007р., 1574,22 грн. пені, 3873,78 грн. інфляційних втрат, 977,15 грн. 3% річних, 196,46 грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконувалися умови договору поставки №45 від 02.01.2007р. щодо своєчасної оплати поставленої продукції. Так на момент звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість ТОВ «Авіцена» перед ТОВ «Центус»за вказаним договором становила 13221,08 грн., у зв'язку з чим позивачем було нараховано 1574,22 грн. пені, 3873,78 грн. інфляційних втрат, 977,15 грн. 3% річних грн.. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність залишків нереалізованого товару, або доказів на підтвердження факту звернення з повідомленням про повернення нереалізованого товару, поданий ним акт про незвернення позивача за підготованим товаром для повернення на суму 13226,57 грн. не може бути належним доказом, оскільки складена в односторонньому порядку без участі представника позивача.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ «Авіцена»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2011р. по справі №34/17-2756-2011, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що господарським судом не було прийнято до уваги того, що відповідачем надано до матеріалів справи акт про незвернення позивача за підготованим товаром для повернення на суму 13226,57 грн..
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Авіцена», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 02.01.2007р. між ТОВ «Центус»(постачальник) та ТОВ «Авіцена»(покупець) укладено договір поставки №45, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти товар (лікарські косметичні засоби), а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Згідно з п.п. 2.1 -2.2, 2.4 договору поставка товару проводиться партіями у відповідності до заявок, які подаються покупцем, заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару, партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній, найменування (номенклатура, асортимент), вартість, марка вказуються у специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід'ємними частинами, загальна вартість кожної партії товару, що поставляється за цим договором, вказується у накладній, загальна сума цього договору дорівнює сумі усіх замовлень покупця, прийнятих та виконаних постачальником.
Пунктами п.3.1, 3.2, 3.3 договору встановлено, що оплата першої партії товару здійснюється покупцем, відповідно до рахунку постачальника, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: 50% вартості відповідної партії товару - авансовим платежем та 50% - протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару, оплата кожної наступної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару, оплата товару здійснюється покупцем у національній валюті України -гривні.
Відповідно до п. 5.1 договору приймання кожної партії товару, по кількості та якості здійснюється покупцем відповідно до умов, що викладені в п. 4.4 цього договору, по завершенні приймання кожної партії товару по кількості та якості, покупець оформляє належним чином відповідні документи.
Пунктами 7.1, 7.2 договору встановлено, що у випадку порушень своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України, при порушенні строків оплати товару відповідно до п. 3.1 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня, від загальної суми заборгованості за кожний день прострочки.
За п. 9.3 договору право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту оплати всієї вартості відповідної партії товару, у випадку несплати повної вартості партії товару у відповідності до п. 3.1 договором покупець зобов'язаний протягом 3-х робочих днів за власний рахунок та своїми силами повернути на склад постачальника неоплачений товар.
Згідно з п. 10.1 цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.16.2007р., якщо за двадцять календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на таких самих умов.
12.11.2007р. ТОВ «Центус»та ТОВ «Авіцена» складено додаток №1 до договору поставки №45 від 02.01.2007р. про специфікацію товару, якій містить перелік товару, що поставляється ТОВ «Центус», та його вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору поставки №45 від 02.01.2007р. ТОВ «Центус»поставило ТОВ «Авіцена»товар на загальну 13221,08грн. за видатковими накладними: 1) від 02.12.2008р. №РН-007682 на суму 572,70грн., 2) від 05.12.2008р. №РН-007773 на суму 1243,69грн., 3) від 05.12.2008р. №РН-007774 на суму 1189,89грн., 4) від 16.12.2008р. №РН-008032 на суму 2404,06грн., 5) від 16.12.2008р. №РН-008033 на суму 1400,40грн., 6) від 19.12.2008р. №РН-008117 на суму 680,06грн., 7) від 19.12.2008р. №РН-008118 на суму 5730,31грн., 8) від 05.12.2008р. №РН-007773 на суму 1243,69грн..
Проте, ТОВ «Авіцена»вартість поставленого товару не сплатило.
У зв'язку з невиконанням прийнятого на себе зобов'язання за договором поставки від 02.01.2007р. №45 щодо своєчасної оплати за отриманий товар, ТОВ «Центус»звернулося до господарського суду з відповідною позовною заявою про стягнення 13221,08грн. основного боргу, 1574,22грн. пені, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 3873,78грн., 3% річних у сумі 977,15грн.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити засоби захисту рослин.
За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 663, п. п. 1, 2 ч.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно з п.п. 2.1 -2.2, 2.4 договору поставка товару проводиться партіями у відповідності до заявок, які подаються покупцем, партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній, найменування (номенклатура, асортимент), вартість, марка вказуються у специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід'ємними частинами, загальна вартість кожної партії товару, що поставляється за цим договором, вказується у накладній, загальна сума цього договору дорівнює сумі усіх замовлень покупця, прийнятих та виконаних постачальником.
Пунктом п. 5.1 договору приймання кожної партії товару, по кількості та якості здійснюється покупцем відповідно до умов, що викладені в п. 4.4 цього договору, по завершенні приймання кожної партії товару по кількості та якості, покупець оформляє належним чином відповідні документи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору поставки №45 від 02.01.2007р. ТОВ «Центус»поставило ТОВ «Авіцена»товар на загальну 13221,08грн. за видатковими накладними: 1) від 02.12.2008р. №РН-007682 на суму 572,70грн., 2) від 05.12.2008р. №РН-007773 на суму 1243,69грн., 3) від 05.12.2008р. №РН-007774 на суму 1189,89грн., 4) від 16.12.2008р. №РН-008032 на суму 2404,06грн., 5) від 16.12.2008р. №РН-008033 на суму 1400,40грн., 6) від 19.12.2008р. №РН-008117 на суму 680,06грн., 7) від 19.12.2008р. №РН-008118 на суму 5730,31грн., 8) від 05.12.2008р. №РН-007773 на суму 1243,69грн..
Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктами п.3.1, 3.2, 3.3 договору встановлено, що оплата першої партії товару здійснюється покупцем, відповідно до рахунку постачальника, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: 50% вартості відповідної партії товару - авансовим платежем та 50% - протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару, оплата кожної наступної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару, оплата товару здійснюється покупцем у національній валюті України -гривні.
Проте з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що ТОВ «Авіцена»за поставлений ТОВ «Центус»товар не розрахувалося, внаслідок чого у покупця утворилася заборгованість перед постачальником у сумі 13221,08 грн..
Наведене підтверджується довідкою Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»від 01.08.2011р. вих№С11-0000-142-2/781, відповідно до якої з урахуванням реєстру надходжень грошові кошти за вищезазначеними накладними за період з 01.01.2007р. по 27.07.2011р. від контрагента ТОВ «Авіцена»на рахунок ТОВ «Центус»не надходили.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ТОВ «Центус» про стягнення з «Авіцена» заборгованості у сумі 13221,08 грн..
У позовній заяві ТОВ «Центус»просило у стягнути з ТОВ «Авіцена»пеню у сумі 1574,22 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 7.1, 7.2 договору встановлено, що у випадку порушень своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України, при порушенні строків оплати товару відповідно до п. 3.1 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня, від загальної суми заборгованості за кожний день прострочки.
Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок пені, який складений позивачем (арк. спр. 22-28), та встановлено, що вказаний розрахунок цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 222,88 грн..
ТОВ «Центус»також просило у позовній заяві стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 3873,78 грн., 3% річних у сумі 977,15 грн..
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційним господарським судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, які складені позивачем (арк. спр. 22-28), та встановлено, що вказані розрахунки цілком відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача втрати від інфляції у розмірі 3873,78 грн., 3% річних у сумі 977,15 грн..
Апеляційним господарським судом не приймаються до уваги доводи скаржника -ТОВ «Авіцена», викладені в апеляційній скарзі, про те, що на період до 28.12.2009р. у нього накопичився нереалізований товар на загальну суму 13226,57 грн., який згідно взаємної домовленості постачальник повинен був забрати для подальшої реалізації, але згідно з актом комісії ТОВ «Авіцена»від 29.12.2009р. представник ТОВ «Центус»не з'явився за товаром, що підлягав поверненню, у зв'язку з чим товар згідно повернених накладних №Ави-00145 від 28.10.2009р. на суму 9336,55 грн. та №Ави-00151 від 28.10.2009р. на суму 3993,02 грн. був списаний з балансу підприємства за закінченням строку придатності, з огляду на таке.
Розділом 9 договору поставки сторони узгодили особливі умови, у т.ч. умови повернення товару, зокрема внаслідок неналежної якості товару не пізніше 60 календарних днів з моменту поставки (п.9.2 договору) або у випадку несплати повної вартості партії товару у відповідності до п. 3.1 протягом 3 робочих днів за рахунок та силами покупця (9.3 договору), при цьому, відповідно до п.9.2 договору постачальник у будь-якому випадку не приймає від покупця товар термін придатності якого закінчився.
Доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, досягнення домовленості між сторонами щодо повернення вищезазначеного товару або внесення змін до договору, ТОВ «Авіцена»в порушення приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України суду не надав.
Наданий відповідачем акт комісії від 29.12.2009р. та накладні №Ави-00145 від 28.10.2009р. на суму 9336,55грн. та №Ави-00151 від 28.10.2009р. на суму 3993,02грн. не можуть бути належними доказами, що підтверджують наявність будь-яких домовленостей, оскільки складені працівниками ТОВ «Авіцена».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2011р. по справі №34/17-2756-2011 залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2011р. по справі №34/17-2756-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 21.11.2011р..
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Лавренюк О.Т.