"10" листопада 2011 р.Справа № 15/23-09-776
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів: Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.
При секретарі судового засідання Подуст Л.В.
За участю представників сторін:
від прокуратури - Вигнанюк Т.Л. посвідчення №213 від 01.11.2010р.
від відповідача - ОСОБА_2 по дов. №806 від 28.03.2011р.
від третьої особи - ОСОБА_3 по дов. №738/Юр від 15.08.2011р.
Представник Виконкому Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним.
Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.10.2011р.
у справі № 15/23-09-776
за позовом Першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради.
про стягнення 128 708,96 грн.
Встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 27 травня 2009р., залишеного без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2009р., позов Першого заступника прокурора м. Одеси задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради основну суму заборгованості у розмірі 116757,00 грн., пеню в сумі 9482,72 грн., індекс інфляції в розмірі 1248,33 грн., 3% річних в сумі 1184,91 грн., державне мито в сумі 1287,09грн. та ІТЗ судового процесу в розмірі 118,00 грн.
10 серпня 2009р. на виконання вказаного рішення суду господарським судом Одеської області був виданий наказ про його примусове виконання.
16 вересня 2011р. до господарського суду Одеської області від ФОП ОСОБА_4 надійшла заява, в якій відповідач просив розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2009р. по справі №15/23-09-776 строком на один рік, а саме до 01.09.2012р., з поквартальною оплатою платежів.
Обґрунтовуючи дану заяву, ФОП ОСОБА_4 зазначає, що з метою реалізації проекту щодо проведення реконструкції двоповерхового будинку під офіс з надбудовою третього поверху за адресою: АДРЕСА_1, та з метою забезпечення залучення грошових коштів 25 липня 2008 року між ФОП ОСОБА_4 (заявником) та Відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк” був укладений кредитний договір № 461/Р.
Згідно п. 1.1. вказаного договору банк зобов'язується надати заявнику кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (валютний) рахунок позичальника у банку з 13 серпня 2008 року і терміном погашення по 24 липня 2009 року включно, у вигляді поновлювальної лінії з лімітом заборгованості 534300,00 дол. США, з яких 500000,00 дол. США - на споживчі потреби; 34300,00 дол. США - на сплату страхових платежів, у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,3 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Однак, як зазначає ФОП ОСОБА_4, ВАТ „МТБ” не виконує зазначені у договорі вимоги та не видає грошових коштів по кредитній лінії, у зв'язку з чим відповідач за виконавчим провадженням не отримав грошових коштів, необхідних для виконання зобов'язань по договору від 20 травня 2008 року та проведення реконструкції двоповерхового будинку під офіс з надбудовою третього поверху за адресою: АДРЕСА_1, що в свою чергу позбавило боржника можливості ввести в експлуатацію вказану будівлю та здавати під найм (в оренду) нежитлові приміщення, та відповідно отримувати прибуток, необхідний для погашення заборгованості.
При цьому заявник зазначає, що фактично у зв'язку з відмовою банку видати кредит реконструкція офісу не завершена, та у зв'язку з відсутністю фінансування фактично було добудовано лише 280 кв.м замість 600 кв.м по договору. Введення в експлуатацію побудови площею 280 кв.м. можливо в травні 2012 року. Саме з цього моменту як зазначає ФОП ОСОБА_4, буде можливість здавати приміщення в оренду та отримувати додаткові доходи.
Ухвалою господарського Одеської області від 10.10.2011р., винесеною суддею Петровим В.С. в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2009р. - відмовлено.
Обґрунтовуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що ФОП ОСОБА_4 не надано до суду жодного доказу того, що він знаходиться у тяжкому фінансовому становище, та не може виконати рішення господарського суду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду ФОП ОСОБА_4 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просив скасувати ухвалу, та прийняти нове рішення, яким розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 27 травня 2009р. строком на один рік, а саме: до 01.09.2012р., з поквартальною оплатою платежів.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Також в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” зазначено, що при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
При цьому, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості ФОП ОСОБА_4 перед Виконавчим комітетом Одеської міської ради складала 128708,96 грн. Між тим, як встановлено місцевим господарським судом, в процесі розгляду заяви, відповідачем було сплачено на користь позивача частину грошових коштів, а тому станом на 16.08.2011р. заборгованість ФОП ОСОБА_4 перед Виконавчим комітетом Одеської міської ради за договором дольової участі при здійсненні реконструкції складає 59757,00 грн., що підтверджується листом Управління капітального будівництва Одеської міської ради № 1084/2 від 16.08.2011р.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності, посилання на невиконання ВАТ "МТБ" своїх зобов'язань за кредитним договором №461/P, не є тими виключними обставинами, які давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки, як наголошує заявник апеляційної скарги, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарські суди повинні були встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.
Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, вважає, що під час розгляду справи господарським судом, були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-106, 121
ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 10.10.2011р. по справі №15/23-09-776 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.
Суддя Андрєєва Е.І.
Суддя Мацюра П.Ф.