донецький апеляційний господарський суд
03.11.2011
Постанова
Іменем України
01.11.2011 р. справа №15/110/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:Богатиря К.В.
Дучал Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя
на рішення
господарського суду Запорізької області
від21.04.2010 року
у справі№15/110/10
за позовом:
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя
прозобов'язання виконувати умови договору
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.2010 року у справі №15/110/10 (суддя Горохов І.С.) відмовлено в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя про зобов'язання виконувати умови договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі локомотивного депо ст.Запоріжжя-2 структурного підрозділу Державного підприємства Придніпровська залізниця №1841/д від 15.02.2006 року.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 м. Запоріжжя, звернувся з апеляційною скаргою про скасування даного рішення, оскільки вважає, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на хибності висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення -скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя, проти апеляційної скарги позивача заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до приписів чинного законодавства, вказує на безпідставність доводів заявника, викладених в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.
Сторони наданим їм правом не скористались, представників в судове засідання не направили, причин неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином.
Ухвалою суду від 06.10.2011 року сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення їх представників в судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами в справі.
Зважаючи на нез'явлення в судове засідання представників сторін, достатність наданих ними доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області у даній справі до Запорізького апеляційного господарського суду, який ухвалою від 01.06.2010 року прийняв цю апеляційну скаргу до свого провадження.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.10.2010 року у справі №15/110/10 провадження з розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_4 було зупинене до набрання законної сили рішенням господарського суду Запорізької області у справі №22/28/10-8/66/10.
У відповідності до ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2010 року у справі №15/110/10 дана справа була надіслана за підсудністю до Донецького апеляційного господарського суду, у зв'язку з ліквідацією Запорізького апеляційного господарського суду.
Відповідач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області листом від 06.09.2011 року у відповідь на запит Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2011року повідомив суд про те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 31.03.2010 року у справі №22/28/10-8/66/10 частково задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 неустойку в сумі 6718,26 грн., зобов'язано відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу шляхом підписання акту приймання -передачі, в іншій частині позову відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року вказане рішення суду першої інстанції у даній справі залишене без змін. Вищий господарський суд України постановою від 19.04.2011 року у справі №22/28/10-8/66/10 залишив без змін вказані рішення та постанову судів попередніх інстанцій у зазначеній справі.
Ухвалою від 06.10.2011 року Донецького апеляційного господарського суду провадження у справі №15/110/10 було поновлене та призначений розгляд апеляційної скарги.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар) 15.02.2006 року був укладений договір №1841/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі локомотивного депо ст. Запоріжжя-2 структурного підрозділу ДП "Придніпровська залізниця"(далі -договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх магазину нежитлові приміщення (приміщення з №12 по № 15 включно, № 17), загальною площею по внутрішньому обміру 95,72 кв. м. відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі крамниці, за адресою по АДРЕСА_1
Пунктом 10.1 договору встановлено строк дії договору з 15.02.2006 р. до 10.02.2007р. Договором про зміни № 1 від 27.03.2007 р. строк дії договору продовжено до 09.02.2008 р.
Пунктом 10.5 договору встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 10.6 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Листом №13-13-00791 від 11.02.2009р. РВ ФДМ України по Запорізькій області повідомило відповідача про припинення терміну дії договору з 08.02.2009р., внаслідок закінчення строку, на який його укладено та про необхідність підписання акту приймання - передачі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи, тому не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.03.2010р. у справі №22/28/10-8/66/10 задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ про виселення та повернення орендованого майна балансоутримувачу шляхом підписання акту приймання -передачі та стягнення неустойки. Зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_4 повернути нежитлові приміщення, які перебували в оренді підприємця, та стягнуто неустойку в розмірі 6718,26 грн.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України встановлений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Таким чином способи захисту порушених майнових прав повинні відповідати способам, передбаченим чинним законодавством.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області виконувати умови договору оренди державного нерухомого майна, не може вважатись способом захисту цивільного права позивача.
Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Примусове виконання обов'язку, як спосіб захисту цивільного права, передбачене лише в натурі. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства, ст. 14 Цивільного кодексу України.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача виконувати умови договору оренди не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Крім того, із заявлених позивачем вимог не вбачається чітко визначеної вимоги стосовно умов договору, які не виконуються відповідачем та, до виконання яких його необхідно спонукати для відновлення порушених прав та інтересів позивача.
Беручи до уваги наведене, господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позову, оскільки
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не є підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2010 року у справі №15/110/10 -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2010 року у справі №15/110/10 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Повний текст постанови підписаний 04.11.11.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя К.В.Богатир
Суддя Н.М.Дучал
Надруковано 6 прим.:
1 прим. -у справу;
2 прим. - сторонам;
1 прим. -ГСЗО;
2 прим. -ДАГС.