Справа № 11-07/5358а
08 листопада 2011 р., 12 год. 30 хв. м. Черкаси
Колегія суддів господарського суду Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., суддів Васяновича А.В., Грачова В.М. при секретарі Бойко Т.В. за участю представників сторін: від позивача -ОСОБА_1 за довіреністю, від відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши заяву державного підприємства “Златодар” про перегляд постанови господарського суду Черкаської області від 20 березня 2006р. по справі №07/5358а за нововиявленими обставинами у справі за позовом державного підприємства “Златодар” до Золотоніської ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 30.11.2005р. №913/0001012301/1, за яким відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток, нарахованого за базовою ставкою, у сумі 3120050 грн., у тому числі 1526700 грн. за основним платежем і 1593350 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №915/0001022301/1, за яким відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді частини прибутку, що вилучається до бюджету, у сумі 157590 грн., у тому числі 121220 грн. за основним платежем і 36370 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги. Замість визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень позивач просив визнати їх нечинними.
Постановою суду від 20.03.2006 р. у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із скаргою на нього. За результатами розгляду скарги було прийнято постанову від 14.11.2006 р. якою постанову суду першої інстанції скасовано частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Золотоніської ОДПІ №915/0001022301/1 від 30.11.2005р. яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді частини прибутку, що вилучається до бюджету в розмірі 121220 грн. за основним платежем і 36370 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В решті позову відмовлено.
Вказане рішення залишене без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2008 р.
Позивач звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд прийнятого рішення у справі за нововиявленими обставинами. Як на новивиявлені, заявник послався на обставини, встановлені вироком Золотоніського міськрайонного суду від 04.06.2008 р. Заявник просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 20.03.2006 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2005р. №913/0001012301/1.
За твердженням заявника даним вироком встановлено той факт, що приватний підприємець ОСОБА_3 фактично здійснив продаж 5000 тонн пшениці ДП «Златодар». Саме відсутність документального підтвердження факту придбання ДП «Златодар»5000 тонн пшениці у приватного і підприємця ОСОБА_3 стало підставою для прийняття господарським судом рішення у даній справі. Дана обставина не була відома на час розгляду справи ні ДП «Златодар»ні суду. Про вказану обставину представники підприємства дізналися лише 03.09.2008 р. під час виклику до суду представників ДП «Златодар»в якості свідків у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачено ч.3, ст.212 КК України та ч.1, ч.3 ст. 358 КК України. Ця обставина, на думку заявника, є істотною для вирішення адміністративної справи.
У судовому засіданні представник заявника підтримала заяву та просила її задовольнити .
Відповідач у письмових відзивах на заяву та його представник у судовому засіданні проти її задоволення заперечили. За доводами відповідача вирок суду у кримінальній справі, на який посилається заявник не встановлює обставин, які не були відомі на час прийняття рішення у даній справі. Встановлені цим вироком обставини на думку відповідача, не стосуються предмету спору у адміністративній справі, а тому посилання на них, як на нововиявлені вважає безпідставним.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши додані до заяви та відзиву на неї документи встановив наступне.
Приймаючи постанову від 20.03.2006 р. господарський суд виходив з того, що звертаючись до суду з адміністративним позовом, в його обґрунтування позивач вказав на невідповідність спірних податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам та вимогам законодавства.
Зокрема позивач вважав, що висновок відповідача про безоплатне придбання у ДП «Укррезерв»5000 тонн пшениці на суму 3499980 грн. не відповідає фактичним обставинам, які полягають у тому, що ця кількість пшениці була придбана позивачем за плату у приватного підприємця ОСОБА_3 згідно з накладною від 15.03.2004р. №131 та податковою накладною від 15.03.2004р. №131, які (накладні) були надані відповідачу разом із скаргою на спірні податкові повідомлення-рішення, але безпідставно відповідачем не враховані при розгляді цієї скарги.
Не відображення у бухгалтерському обліку позивача на час проведення відповідачем перевірки господарської операції з придбання 5000 тонн пшениці від приватного підприємця ОСОБА_3 позивач пояснив помилкою у веденні бухгалтерського обліку, зумовленою тим, що документи про цю господарську операцію не були надані матеріально-відповідальній особі, тому ця пшениця помилково числилася, як пшениця ДП «Укррезерв».
Відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважав, що на час проведення перевірки факт придбання позивачем 5000 тонн пшениці у приватного підприємця ОСОБА_3 документально не був підтверджений. В обліку позивача ця пшениця числилася як така, що була безоплатно придбана у ДП «Укрресурси», а докази, подані позивачем після проведення перевірки на підтвердження факту придбання ним у приватного підприємця ОСОБА_3 5000 тонн пшениці є непереконливими.
Судом було встановлено, що у період з 02 серпня по 12 вересня 2005 року відповідачем була проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2004р. по 31.03.2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 12.09.2005р. №399.
Перевіркою були встановлені такі обставини:
-позивач був утворений внаслідок реорганізації державного підприємства «Золотоніський комбінат хлібопродуктів»на підставі наказу Державного комітету України з державного матеріального резерву від 25.12.2003р. №302/1. Державна реєстрація позивача як суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи була здійснена Золотоніською районною державною адміністрацією 26.12.2003 р.;
-21.01.2004 р. позивач був узятий відповідачем на облік як платник податків;
-у періоді, який перевірявся, позивач використав у виробничому обороті товари (зернові культури, борошно та інші) за відсутності первинних документів на підтвердження їх придбання і оплати на загальну суму 4437,60 грн. У бухгалтерському обліку позивача придбання вказаних товарів відображено як придбання товарно-матеріальних цінностей від ДП «Укррезерв»без підтвердження такого придбання розрахунковими, платіжними або іншими документами. До складу валових доходів у період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р. позивач не включив вартість цих товарів на суму 3532 грн., у тому числі 1545,2 грн. за 1-й квартал 2004р., 1210,1 грн. за 2-й квартал 2004 р., 639,2 грн. за 3-й квартал 2004р., 279,1 грн. за 4-й квартал 2004р. і 141,6 за 1-й квартал 2005р.;
-у періоді, який перевірявся, позивач включив до складу валових витрат 2634,3 грн. вартості пшениці, використаної для виробництва борошна, за відсутності первинних документів на підтвердження її придбання і оплати. У бухгалтерському обліку позивача ця пшениця відображена як така, що була придбана у ДП «Укррезерв»без підтвердження такого придбання розрахунковими, платіжними або іншими документами. Із 2634,3 грн. у 1-у кварталі 2004р. до складу валових витрат було включено 1545,2 грн., у 2-у кварталі 2004р. -915,2 грн., у 3-у кварталі 2004р. -395,3 грн., у 4-у кварталі 2004р. -70,8 грн. і у 1-у кварталі 2005р. -292,2 грн.
Використані позивачем у виробничому обороті товари за відсутності первинних документів на підтвердження їх придбання і оплати на суму 4437,6 тис. грн. відповідач на підставі п. 1.23 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” оцінив як безоплатно отримані, а не включення частини їх вартості у сумі 3532 грн. до валових доходів у відповідних звітних періодах (кварталах) -як порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону, що призвело до заниження позивачем валових доходів на вказану суму.
Включення позивачем до складу валових витрат у відповідних звітних періодах (кварталах) 2634,3 тис. грн. вартості використаної для виробництва борошна пшениці за відсутності первинних документів на підтвердження її придбання і оплати відповідач оцінив як порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат позивача на вказану суму.
На підставі акту від 12.09.2005 р. №399 відповідач 30.11.2005 р. видав спірне податкове повідомлення-рішення №913/0001012301/1, за якими відповідач відповідно до п.п. „б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заново визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток, нарахованого за базовою ставкою, у сумі 3120050 грн., у тому числі 1526700 грн. за основним платежем і 1593350 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
На підставі названих обставин, які суд визнав встановленими, він дійшов висновку про непідтвердженість документами факту придбання позивачем за плату використаних ним у виробничому обороті товарів на суму 4437,6 грн., у тому числі 5000 тонн пшениці, і на цій підставі відмовив у позові.
З доданих до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у даній справі вбачається, що вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.09.2008 р приватного підприємця ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 212, ч.1, ч.3 ст.358 КК України. Вказаний вирок набрав законної сили.
Вироком встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3 являючись приватним підприємцем, зареєстрованим за адресою с. Коробівка, Золотоніського району, Черкаської області, будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов'язками, відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та платежів до бюджету, умисно, з метою ухилення від сплати податків, в березні 2004 року в порушення п.п.7.3.1, п.7.3, п. п. 7.4.5, п. 7.4, п.п.7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) здійснив господарські операції, які не відобразив в складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме: 03.03.2004 р. уклав Договір № 11-03 з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгмаш Ко» на проведення товарообмінної (бартерної) операції, предметом якого є зустрічна поставка товарів рівної договірної вартості, що здійснюється без платежу грошима на компенсаційній підставі у відповідності до умов даного договору товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмаш Ко»зобов'язується поставити ОСОБА_3 пшеницю 3-го класу в кількості 5000 тон по ціні 700 грн. з ПДВ за одну тону, на суму 35000,00 грн., а ОСОБА_3 в свою чергу поставляє брус сосновий в кількості 5000 метрів кубічних по ціні 700 грн. з ПДВ за один метр кубічний, на суму 35000,00грн. Фактично, на виконання умов зазначеного договору ПП ОСОБА_3 було реалізовано для товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмаш Ко»згідно накладної № 67 від 03.03.2004 р. брус у кількості 1400 метрів кубічних на суму 979999,44 грн., в тому числі ПДВ -163333,24 грн.
Крім того, 22.05.2004 р. уклав Договір № 14-6 купівлі-продажу з ДП «Злато дар», предметом якого являється передача у власність останнього зерна пшениці 3-го класу в кількості 5000 тон на загальну суму 34999,80 грн. Фактично на виконання умов даного договору ПП ОСОБА_3 було реалізовано для ДП «Златодар»згідно накладної №131 від 15.03.2004 р. та податкової накладної № 131 від 15.03.2004 р. зерно пшениці 3-го класу в кількості 5000 тон на загальну суму 34999,80 грн., в тому числі ПДВ -583330 грн.
При здачі податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2004 р., поданої до Золотоніської ОДПІ за вх. № 5609-ДСК від 20.04.2004 р., де в рядку 9 вказав податкове зобов'язання 27333 грн., та в рядку 17 вказав податковий кредит в сумі 27233 грн., в якій не знайшли відображення суми ПДВ від реалізації брусу - 163333,24 грн. га пшениці 583.330 грн. відповідно.
Таким чином, вироком Золотоніського міськрайонного суду від 04.06.2008 р. встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3 фактично здійснив продаж 5000 тонн пшениці ДП «Златодар». Вказане спростовує відсутність документального підтвердження факту придбання ДП «Златодар»5000 тонн пшениці у приватного підприємця ОСОБА_3, що стало підставою для прийняття господарським судом постанови від 20.03.2006 р. Дана обставина не була відома і не могла бути ні на час розгляду справи ні ДП «Златодар», ні суду.
Про дану обставину представники позивача дізналися лише 03.09.2008 р. під час виклику до суду представників ДП «Златодар»в якості свідків у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачено ч.3 ст.212 КК України та ч.1, ч.3 ст.358 КК України
Відповідно до п.1 ч.2 ст.245 КАС України підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно ч.І ст.253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили від 27 лютого 1981 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 (уООІ 5700-98 ) від 25.05.98 ) як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Згідно абз.1 п.6 Постанови Пленуму „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили від 27 лютого 1981 року ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 від 25.05.98 ) суди повинні виходити з того, що посилання в заяві або поданні на наявність у матеріалах справи завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивих документів або речових доказів чи вчинення по даній справі злочинних дій сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, їх представниками або суддями, за загальним правилом визнається підставою для перегляду судового рішення, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили.
Оцінивши доводи заявника суд приходить до висновку що, обставини, встановлені вироком Золотоніського міськрайонного суду від 04 червня 2008 року являються нововиявленими та істотними для вирішення адміністративної справи. ДП „Златодар" не знав і не міг знати на час розгляду справи про ці обставини.
Пункт 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»термін „безоплатно надані товари (роботи, послуги)” визначає як: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;
- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;
- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Підпункт 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 54 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 54 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або псування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства суд приходить до висновку, що в ході проведеної перевірки позивача відповідач не правильно оцінив використані позивачем у виробничому обороті товари на суму 4437,6 тис. грн., як безоплатно отримані та включив частину їх вартості у сумі 3532 тис. грн. до валових доходів позивача і виключив із його валових витрат 2634,3 тис. грн.
Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення Золотоніської ОДПІ №915/0001012301/1 від 30.11.2005р. яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1526700 грн. за основним платежем і 1593350 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями не відповідає фактичним обставинам та вимогам законодавства, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 160 -163, 245, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Заяву про перегляд постанови господарського суду Черкаської області від 20.03.2006 р. задовольнити.
Постанову Господарського суду по справі 07/5358а скасувати в частині відмови в позові про визнання нечинним податкове повідомленн-рішення Золотоніської ОДПІ №915/0001012301/1 від 30.11.2005р. яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1526700 грн. за основним платежем і 1593350 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Прийняти нову постанову.
Визнати нечинним податкове повідомленн - рішення Золотоніської ОДПІ №915/0001012301/1 від 30.11.2005р. яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді частини прибутку, що вилучається до бюджету в розмірі 1526700 грн. за основним платежем і 1593350 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнути з державного бюджету України на користь Державного підприємства «Златодар»(Черкаська обл.. м. Золотоноша, вул.. Шевченка,47, код. 00952545) - 1 грн. 70 коп. судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Довгань К.І.
Судді Васянович А.В.
Грачов В.М.
Повний текст постанови підписано 14 листопада 2011 р.