ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/41416.11.11
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"
до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"
про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2 880,50 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники :
Від позивача: Кендюх Т.В.
Від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 2 880,50 грн. основного боргу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, відшкодувавши шкоду страхувальнику, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування страхувальнику.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.10.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направляв; заявлені позовні вимоги не заперечив.
Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститися відомості щодо місця проживання фізичної особи -підприємця.
З поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.10.2011 р. вбачається, що місцем проживання відповідача є 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б
Ухвалу про порушення провадження у справі від 04.10.2011 р. судом направлено на зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи № 51/414.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 16.11.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
30.05.2008 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №09-02-5634491, за умовами якого Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»взяла на страхування майнові інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України», пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «KIA Pregio», державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 6.2. договору страховик гарантує відшкодування прямого збитку, заподіяного страхувальнику в результаті настання подій, які згідно договору визнаються страховими випадками: пошкодження ТЗ, незаконне заволодіння ТЗ.
16.02.2009 р. у м. Києві по вулиці Солом'янській, 3, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «KIA Pregio», державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2
В результаті ДТП було пошкоджено застрахований Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»автомобіль марки «KIA Pregio», державний номер НОМЕР_1., що підтверджується довідкою № 5427 від 1802.2009 р. про дорожньо-транспортну пригоду, видану Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві (копія -у матеріалах справи).
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.11.2009 р. було встановлено вину ОСОБА_2 у скоєнні ДТП у зв'язку з порушенням вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України та притягнено його до адміністративної відповідальності, стягнувши штраф у сумі 340,00 грн. (стаття 124 КУпАП).
З матеріалів справи вбачається, що власник застрахованого автомобіля марки «KIA Pregio», державний номер НОМЕР_1, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»звернулося до позивача 16.02.2009 р. із заявою на виплату страхового відшкодування у зв'язку з страховим випадком (ДТП) за договором добровільного страхування наземного транспорту №09-02-5634491 від 30.05.2008 р.
16.02.2009 р. аварійним комісаром Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»було складено звіт № 303 про результати огляду місця ДТП.
З метою встановлення вартості матеріального збитку позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_3
Відповідно до Звіту № 8/02-09 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «KIA Pregio», державний номер НОМЕР_1 від 19.02.2009 р. матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «KIA Pregio», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4232,96 грн.
За виконання вищезазначеного звіту автотоварознавчого дослідження позивачем було понесені витрати у розмірі 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1393 від 02.03.2011 р. на суму 300 грн. у відповідності до якого Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»було сплачено ФОП ОСОБА_3 300,00 грн.
27.02.2009 р. позивачем було складено страховий акт № 02-4838-09, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 3090, 50 грн.
Відповідно до зазначених вище звіту про результати огляду місця ДТП, звіту автотоварознавчого дослідження, страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 3090, 50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1417 від 02.03.2009 р. (копія -у матеріалах справи).
Таким чином, позивачем були понесені витрати у розмірі 3390,60 грн., а саме -сплата Товариству з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»суми страхового відшкодування у розмірі 3090,50 грн. та 300,00 грн., які були сплачені за проведення автотоварознавчого суб'єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки «KIA Pregio», державний номер НОМЕР_1, застрахований Приватним акціонерним товариством "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4864360 від 20.12.2008 р.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія, який керував автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, встановлена постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2009 р.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" претензією № 1-1/2767 від 17.04.2009 р., яка отримана відповідачем 27.04.2009 р. звернулося до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3390,60 грн.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Позивач стверджує, що до даного часу відповідачами не сплачено страхового відшкодування, у зв'язку з чим він просить стягнути 2 880, 50 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У п. 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У відповідності до п. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Доводи позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2 880, 50 грн. відповідачем не спростовані, на пред'явлену позивачем регресну вимогу за № 1-1/2767 від 17.04.2009 р. про відшкодування майнової шкоди відповідач мотивованої відповіді не надав, виплати не здійснив, доказів протилежного до суду не надав.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 880, 50 грн. підлягають задоволенню.
Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги в повному обсязі, в сумі 2 880, 50 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код 23498273) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд.7, код 31704186) 2 880, 50 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 50 коп. шкоди, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяПригунова А.Б.
Повне рішення складено: 17.11.2011 р.