Справа № 2-а-3220/11/0515
про відмову в поновленні пропущеного процесуального строку
та залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог
12 вересня 2011 року м. Докучаєвськ
ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого -судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі -ПАНІХІНОЇ Г.С.,
з участю: представника відповідача -АЛЬБРЕХТ Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська питання про поновлення ОСОБА_1 пропущеного процесуального строку на звернення до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з 01 січня по серпень 2011 року та надалі довічно,
30.08.2011р. позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача, де просить визнати його дії неправомірними та стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни з 01 січня по серпень 2011 року та надалі довічно. Крім того, посилаючись на те, що він про порушення свого права дізнався 19.08.2011р. під час телефонної розмови із співробітником управління пенсійного фонду, яка повідомила, що йому нараховують та перераховують на пенсійну картку замість 30% лише 10% від мінімальної пенсії за віком. Оскільки у попередній позовній заяві адресованій суду він просив зобов'язати управління нарахувати таку допомогу довічно, а рішення за результатами її розгляду не отримав, то вважав, що його позовні вимоги задоволено у повному обсязі. За таких обставин вважає, що строк пропущений з поважних причин, а тому повинен бути поновлений.
Ухвалою судді від 01 вересня 2011 року справу призначено до розгляду для вирішення питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку.
Позивач у судове засідання не з'явився, згідно позовної заяви просив справу розглянути у його відсутність, у зв'язку з похилим віком.
Представник відповідача посилаючись на пропущення позивачем процесуального строку звернення з даним позовом до адміністративного суду та ненадання ним доказів на підтвердження поважності такого пропуску, просила у задоволення його клопотання в частині періоду часу з 01 січня по 28 лютого 2011 року відмовити, а адміністративний позов в цій частині залишити без розгляду.
Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у поновленні пропущеного процесуального строку за період з 01 січня по 28 лютого 2011 року позивачу необхідно відмовити з огляду на наступне:
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час подання вказаного адміністративного позову, відповідно до частини 1 статті 99 КАС, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї ж статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заявник звернувся із клопотанням про поновлення строку для звернення до суду із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що він про порушення свого права дізнався 19.08.2011р. під час телефонної розмови із співробітником управління пенсійного фонду, яка повідомила, що йому нараховують та перераховують на пенсійну картку замість 30% лише 10% від мінімальної пенсії за віком. Оскільки у попередній позовній заяві адресованій суду він просив зобов'язати управління нарахувати таку допомогу довічно, а рішення за результатами її розгляду не отримав, то вважав, що його позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для визнання поважною причини пропуску строку для звернення до суду, оскільки:
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 8 листопада 2004 року за № 2195-IV набрав чинності з 1 січня 2006 року, офіційно опублікований в офіційних виданнях - «Урядовому кур'єрі», 2004, 12, 22.12.2004 № 244; «Президентському віснику», 2004, 12, 24.12.2004 № 60; «Голосі України», 2004, 12, 28.12.2004 № 247; «Офіційному віснику України», 2004, № 50 (31.12.2004), ст.3258; «Відомостях Верховної Ради України», 2005, № 4 (28.01.2005), ст.94. Крім того, право дітей війни на отримання підвищення до пенсії широко висвітлювалося у доступних та загальноукраїнських засобах масової інформації.
Після прийняття зазначеного нормативно-правового акту, з метою отримання державної соціальної допомоги, встановленої цим законом, а отже, знаючи про мінімальний її розмір та відповідні пільги, позивач звернувсь до державного органу з метою отримання правового статусу дитини війни. При оформленні цього статусу до його відома були доведені основні положення закону, зокрема і шляхом розміщення на дошках оголошень в приміщеннях державних установ його тексту та роз'яснень до нього.
Частиною першою статті 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту першого Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України", газета "Урядовий кур'єр", газета "Голос України", "Відомості Верховної Ради України", інформаційний бюлетень "Офіційний вісник Президента України".
Згідно пункту четвертого цього ж Указу, нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.
Громадяни, під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях /п.3 зазначеного Указу/.
Частиною другою статті 147 Конституції України визначено, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до частини першої статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Згідно частини другої цієї ж статті, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення.
Так, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України було постановлене рішення "У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян)", справа №6-рп/2007, офіційно опубліковане у «Офіційному віснику України», 2007, №52 (27.07.2007), ст.2132, і у періодичних виданнях.
Таким чином, позивач мав можливість ознайомитись з нормативно-правовими акти, знати про порушення своїх прав та своєчасно звернутися до суду за їх захистом.
Стосовно посилання на те, що він не знав про результати розгляду його попередньої позовної заяви та прийняте судом рішення, то ця обставина не є підставою для поновлення строку.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.
Відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, про залишення позовної заяви без розгляду, суддя постановляє ухвалу, яка згідно ч.8 цієї ж статті, може бути оскаржена.
Виходячи з викладеного, керуючись ч.1 та 2 ст.99, ч.1 ст.100, п.5 ч.1 та ч.5 та 8 ст.107 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного процесуального строку на звернення до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області в частині визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01 січня по 28 лютого 2011 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області в частині визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період 01 січня по 28 лютого 2011 року -залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ч.7 ст.107 КАС України, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що він не позбавлений права звернутись із вказаним позовом повторно, після усунення підстав, з приводу яких його було залишено без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного адміністративного суду через Докучаєвський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя