Цивільна справа № 2-599/11/0515
04 листопада 2011 року місто ДОКУЧАЄВСЬК
ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого -судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі -ПАНІХІНОЇ Г.С.,
з участю: позивача -ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
третьої особи -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська справу № 0515/2-599/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа -ОСОБА_3 про виселення,
15.04.2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про виселення, де в обґрун-тування своїх позовних вимог зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_1, в якій проживає разом зі своєю сім'єю ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Відповідачка є його колишньою дружиною, яка не є членом його теперішньої родини, ні власником спірної квартири, ні наймачем цього жилого приміщення, проживає у селищі Стила та має у власності нерухомість в місті Донецьку. Оскільки остання фактично проживає в іншому місці, однак до теперішнього часу значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, через що нараховується плата за комунальні послуги у підвищеному розмірі, що ставе його у скрутне матеріальне становище, у нього виникають труднощі в оформленні субсидії та через неможливість розпорядитись своїм майном просить задовольнити позов посилаючись на ст.ст. 72, 167, 169 ЖК України та ст.ст.319, 391 ЦК України, а саме у зв'язку з припиненням договору найму жилого приміщення /а.с.3-4/.
Ухвалою Докучаєвського міського суду Донецької області від 02.11.2011р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача допущена ОСОБА_3 /а.с. 111/.
Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити позов та виселити ОСОБА_4 зі спірної квартири, посилаючись на те, що саме він є її законним власником, а оскільки між ним та останньою шлюб припинений, та права на проживання в ній вона не має.
Представник позивача - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності за серією ВКТ № 069052, посвідченої 11.02.2009р. приватним нотаріусом Докучаєвського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 /а.с. 21/, у поданих письмових поясненнях до позову, в обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимогах зазначає, що предметом позову є виселення ОСОБА_4 зі спірної квартири у зв'язку з припиненням договору найму вказаного жилого приміщення. У цьому ж поясненні вказує, що мається факт: посягання на власність позивача відповідачкою та спробою останньої набути таке право через судові рішення, про що свідчить відмова суду в задоволенні її вимоги про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1; відмови відповідачки вносити плату за комунальні послуги в період договору найму вказаного житла; відмови укласти договір найму в письмовій формі, що відображено в рішенні суду; наявності рішення, яке визначає підстави проживання відповідачки лише за умови укладення договору найму; свідомих дій щодо нереєстрації за новим місцезнаходженням протягом тривалого часу. Відмова від укладення такого договору вказує на відсутність підстав для виникнення прав та обов'язків між сторонами, а незадоволення позовних вимог буде свідчити про примушення позивача зробити те, що не передбачено законодавством, зміну правового порядку та посягання на права останнього, передбачені нормами Конституції України, Цивільним та Житловим Кодексами /а.с. 67-68/. ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Третя особа -ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала позицію свого чоловіка - позивача по справі ОСОБА_1 та просила задовольнити його позов.
Відповідач -ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, надавши заяву, де просить справу розглянути в її відсутність, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, оскільки є рішення апеляційного суду з цього приводу /а.с. 125/.
Представник відповідача -ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої 01.10.2011р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9 /а.с. 110/ у судове засідання не з'явився, надавши заяву, де просить справу розглянути у його відсутність /а.с. 109/.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні вказаного позову заявнику необхідно відмовити з огляду на наступне:
Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується учасниками судового розгляду, що сторони, а саме позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_4 у період часу з 10.07.2004р. по 26.08.2008р. перебували у зареєстрованому шлюбу, від якого мають спільну дитину -сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження за серією НОМЕР_1, виданим 10.02.2005р. відділом реєстрації актів цивільного стану Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області.
Позивач ОСОБА_1 -27.04.2007р. набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину за заповітом (серія ВЕЕ № 563786), посвідчене 10.04.2007р. державним нотаріусом Докучаєвської державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_11 і зареєстроване в реєстрі за № 312 та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серія ССЕ № 647833), виданий 27.04.2007р. Комунальним підприємством «Волноваське бюро технічної інвентаризації».
12.09.2007р. зі згоди позивача ОСОБА_1, відповідачка ОСОБА_4 разом із їх спільною дитиною -сином ОСОБА_10 в якості членів сім'ї власника були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується поквартирною карткою та формою № 16, надісланих на адресу суду листом за вих. № 11054 від 03.11.2011р. за підписом начальника СГІРФО Докучаєвського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12
26.08.2008р. шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_4 розірваний, про що свідчить Свідоцтво про розірвання шлюбу за серією НОМЕР_2, виданого 26.08.2008р. відділом реєстрації актів цивільного стану Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області.
Відповідно до частини 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна, як зазначено у статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Однак, статтею 156 ЖК України визначено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. … До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Підстави виселення членів сім'ї (колишніх членів сім'ї) власника будинку передбачені статтею 157 ЖК України та частиною 1 статті 116 ЖК України.
Виселення згідно із частиною 1 статті 116 ЖК України може мати місце, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадянського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу власника або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Отже, виходячи з того, що відповідачка ОСОБА_4 є колишнім членом сім'ї власника квартири, а саме позивача ОСОБА_1, то вона може бути виселена лише на підставі статей 9, 157 ЖК України у випадках, передбачених частиною 1 статті 116 ЖК України, чи в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Слід зазначити, що передбачені статтями 9, 156, 157 ЖК України обмеження щодо виселення колишніх членів сім'ї власника не є порушенням права власності.
Оскільки в ході розгляду справи не встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 створювала умови, не можливі для спільного проживання, як це передбачено частиною 1 статті 116 ЖК України, і позивач ОСОБА_1 не посилається на зазначені обставини в заявленому позові, то підстав для задоволення цього позову не має.
16.07.2010р. Апеляційним судом Донецької області ухвалене рішення за яким визначено вселити ОСОБА_4 та їх сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди першим в користуванні цією квартирою та надати ключі від неї.
Добровільно виконати дане судове рішення позивач по вказаній справі ОСОБА_1 відмовився.
27.10.2010р. ОСОБА_4 звернулась до відділу Державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області із виконавчим листом, виданим на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 16.07.2010р., по якому органом виконавчої служби відкрите виконавче провадження по його примусовому виконанню.
За листом за вих. № 4086/5-1205 від 03.11.2011р., за підписом начальника відділу Державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області Чурікової І.І., рішення Апеляційного суду Донецької області від 16.07.2010р. не виконано, ОСОБА_4 та її син ОСОБА_10 до квартири АДРЕСА_1 не вселені.
Отже, враховуючи дану обставину, вимога позивача ОСОБА_1 про виселення відповідачки ОСОБА_4 із спірної квартири є передчасною, оскільки вона до неї на даний час фактично не вселена.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України, на підставі ст. 9, 116, 156, 157 ЖК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа -ОСОБА_3 про виселення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя