ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/27911.11.11
За позовом Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1
До Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
Про зобов'язання вчинити дії
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_1, довіреність № 1-01/1341 від 01.11.2011
від відповідача ОСОБА_2, довіреність № Д07/2011/04/22-32 від 22.04.2011
Київська міська клінічна психоневрологічна лікарня №1 (далі -позивач) подала на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(далі -відповідач ) про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що внаслідок зміни тарифів, було порушено права та інтереси позивача, які останній просив відновити, шляхом зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 18.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/279 та призначено розгляд на 11.11.2011 р.
11.11.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Київською міською клінічною психоневрологічною лікарнею №1 (абонент) та Публічним акціонерним товариством “Київенерго” (енергопостачальна компанія) укладений договір від 18.02.2005 р. № 220230 на постачання теплової енергії в гарячій воді, у відповідності до умов якого відповідач зобов'язався постачати позивачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Пунктом 2.1. договору визначено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, положеннями про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
За період грудень 2008р. -лютий 2009р. позивач спожив теплову енергію на суму 1 258 964,50 грн. (вартість теплової енергії позивач визначав згідно із ст. 276 ГПК України, п.23 правил користування тепловою енергію та Розпорядження КМДА № 86 від 31.01.2007р.), що вбачається з Розрахунків фактичної вартості теплової енергії за період грудень 2008р. -лютий 2009р.
Відповідач завищив вартість теплової енергії за спірний період на суму 488 154,11 грн., а саме: за грудень 2008 року було зайве нараховано 151 700,87 грн., за січень 2009 року -238 943,38 грн., за лютий 2009р. -97 509,86 грн. сплачені грошові кошти позивачем по договору відповідач зарахував в неправомірно нараховану ним заборгованість по тарифам на теплову енергію, які були затверджені з порушенням встановленого порядку.
Позивач пояснив суду, що частина рахунків за спожиту теплову енергію була нарахована за завищеними тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА № 1662 та 1663 від 27.11.08 р., № 1780/1 від 25.12.07 р., № 127, № 128 від 05.02.2009 р., які були скасовані Указами Президента України № 1199 від 24.12.08 р., № 65 від 03.02.09 р., № 76 від 09.02.2009р. як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства.
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Публічного акціонерного товариства “Київенерго” про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача, шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої позивачем протягом грудня 2008р. -лютого 2009 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
У період з жовтня 2008 року до квітня 2009 року відповідач плату на поставлену теплову енергію визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.08 р., № 1780/1 від 25.12.07 р., № 128 від 05.02.2009 р., № 230 від 02.03.2009р.
Указами Президента України відповідно № № 1199 від 24.12.08 р., № 65 від 03.02.09 р., № 76 від 09.02.2009р. зазначені розпорядження були скасовані як такі, що суперечать Конституції та законам України.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.
Зокрема, необґрунтовано було нараховано позивачу до сплати 488 154,11 грн., і відповідачем розмір оспорюваної суми грошових коштів не спростовано.
Враховуючи наведене, відповідачем було безпідставно отримано зазначені кошти від позивача.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе
за рахунок іншої особи.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку йому плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 - лютого 2009 років, за спірними тарифами вказаними вище.
Таким чином, позов Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 до Публічного акціонерного товариства “Київенерго” підлягає задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Київенерго” відновити становище , яке існувало до порушення прав та інтересів Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1, шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої протягом грудня 2008 -2009 року за договором № 220230 від 18.02.2005р. на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.
3. Стягнути з Публічне акціонерне товариство “Київенерго” (01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 (04050, м.Київ, вул. Фрунзе 103 А, код ЄДРПОУ 01994072) 85 (вісімдесят п'ять) грн.. - витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя В.І.Мельник
(Дата виготовлення та підписання повного тексу рішення 17.11.2011)