Рішення від 15.11.2011 по справі 40/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/39215.11.11

За позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі

1) Київської міської державної адміністрації

2) Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”

до Дитячої громадської організації "Федерація Айкідо та Будо "Кайдзенкі" м. Києва"

про стягнення 29 737,31 грн

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від прокуратури: Холявінська І.В. за посвідченням.

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: ОСОБА_1 - за довіреністю №155/1/03-2507 від 10.06.11.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 15.11.11 в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” до Дитячої громадської організації "Федерація Айкідо та Будо "Кайдзенкі" м. Києва" про стягнення 29 737,31 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокуратура зазначає, що 23.04.08 року між Комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація” та Дитячою громадською організацією "Федерація Айкідо та Будо "Кайдзенкі" м. Києва" було укладено договір № 03/3157 про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, на підставі якого відповідач отримав у строкове, платне користування комунальне майно -нежиле приміщення площею 308,80 кв.м. по просп. Лісовий, буд.39 літ. А в м. Києві.

Відповідно до п.3.5 договору орендна плата сплачується починаючи з дати підписання сторонами акту приймання-передачі, і останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкту оренди.

За доводами прокуратури в період з 01.05.11 по 26.07.11 відповідачу нарахована сума боргу за користування майном у розмірі 29 737,31 грн, яка на момент подачі позову до суду відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.11 було порушено провадження у справі № 40/392 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.11.11.

Представники прокуратури та позивача-2 в судове засідання 15.11.11 з'явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконали, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника прокуратури та позивача-2, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

23.04.08 р. між Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація”(Орендодавець) та Дитячою громадською організацією "Федерація Айкідо та Будо "Кайдзенкі" м. Києва (Орендар) було укладено договір №03/3157 про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 26.04.07 р. №472/1133 передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 308,80 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 22,10 кв.м, на 2 поверсі -286,70 кв. м. в буд.39 літ. А на просп. Лісовий для організації, що безпосередньо організовують дозвілля дітей, юнацтва, розвивають їх фахові здібності та залучають до занять фізичною культурою та спортом.

Передача Позивачем приміщення в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання -передачі від 23.04.08 р.

Строк дії Договору встановлено з 23.04.08 по 23.04.09р. (пункт 9.1 договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну оплату.

Згідно з п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.06 р. №34/91, місячний розмір якої становить 15,74 грн за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає: 4 860,26 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п.7.5 Договору у разі закінчення строку дії договору або при його достроковому розірванні Орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю з урахуванням всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди.

Орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві (п.3.5 Договору).

Як свідчать матеріали справи, Відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором № 03/3157 від 23.04.08 р. щодо сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням після закінчення терміну дії договору оренди. За твердженням позивача-2, що підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за користування майном після закінчення терміну дії договору станом на момент вирішення спору становить 29 737,31 грн.

Факт наявності заборгованості за період з 01.05.11 по 26.07.11 у розмірі 29 737,31 грн підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою нарахувань за фактичне користування нежилим приміщенням за адресою: просп. Лісовий, 39 літ.А , що надана позивачем-2.

Листом від 19.10.11 № 155/1/11- 4449 позивач-2 звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за фактичне користування приміщенням у буд.39 літ. А на просп. Лісовий, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі доказів, що забезпечені позивачем-2, суд прийшов до висновку, що позивач-2 належним чином виконав зобов'язання за договором оренди № 03/3157, а відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів за весь час користування нежилими приміщеннями.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокуратури про стягнення заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням в сумі 29 737,31 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дитячої громадської організації "Федерація Айкідо та Будо "Кайдзенкі" м. Києва" (01001 м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, 12, ідентифікаційний код 25406996) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034 м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500) 29 737 (двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять сім ) грн 31 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Дитячої громадської організації "Федерація Айкідо та Будо "Кайдзенкі" м. Києва" (01001 м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, 12, ідентифікаційний код 25406996) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України державне мито в сумі 297 (двісті дев'яносто сім) грн 37 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 17.11.2011 р.

Попередній документ
19317642
Наступний документ
19317646
Інформація про рішення:
№ рішення: 19317644
№ справи: 40/392
Дата рішення: 15.11.2011
Дата публікації: 29.11.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: