ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/38415.11.11
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Експрес"
про стягнення 11 421,37 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю №34 від 16.08.11 р.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 15.11.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Експрес" про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди № 3065 від 27.04.06 р. в сумі 11 421,37 грн.
В обґрунтування позову, Позивачем зазначено, що Відповідачем не виконуються належним чином зобов'язання за договором оренди № 3065 нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.04.06 р. щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів.
Ухвалою суду від 26.10.11 порушено провадження у справі № 40/384 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.11.11.
У судове засідання, призначене на 15.11.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.
27.04.06 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна Украйни по м. Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство "Експрес" (Орендар) було укладено договір оренди №3065 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі Договір).
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (Майно), площею 24 кв. м., розміщене біля виходу на 8-9 колії з конкурсу Центрального вокзалу за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, що знаходиться на балансі вокзалу станції Київ -Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», вартість якого за експертною оцінкою станом на 28.02.06 р. становить 279 730 грн. Майно передається в оренду для розміщення закладу громадського харчування з правом продажу товарів підакцизної групи.
Орендодавець згідно з п.7.1 Договору зобов'язався передати Відповідачу в оренду Майно за актом приймання-передавання Майна, який підписується одночасно з цим Договором. А Відповідач -прийняти в строкове платне користування Майно та своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2 Договору).
Передача Відповідачу в оренду нерухоме майно підтверджується Актом приймання -передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1 від 27.04.06 р.
Розділом 10 договору оренди, а саме: пунктом 10.1. встановлено, що договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 27.04.06 р. по 27.03.07 р. включно.
28.02.11 між Сторонами підписано акт приймання - передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1.
Позивач листом №30-05/10012 від 20.07.11 звернувся до Відповідача, в якому повідомив про наявність заборгованості по орендним платежам до бюджету за оренду приміщення та нарахування пені, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі у вказаний термін.
Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач так і не виконав вимоги, поставлені у них.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) -березень 2006 р.: 2 788,91 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.
Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2006 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2006 р.
21.05.07 р. між Сторонами було укладено Додатковий договір №1 про внесення змін до договору оренди №3065 від 27.04.06 р., в якому сторони домовилися викласти п.3.1 Договору в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за перший /базовий/ місяць розрахунку -січень 2007 р.: 3 788,62 грн. Орендна плата за січень 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 р.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 Договору).
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином : 70% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.
Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.4. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості за жовтень 2010 р. -лютий 2011 р. у розмірі 10 054,41 грн не сплатив.
Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.3. Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості , з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
А у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суду боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Орендар зобов'язується щомісяця до 12 числа кожного місяця надавати Орендодавцеві та Балансоутримувачу копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України (п.5.6 Договору)
За таких обставин суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків від інфляції у розмірі 552,62 грн та пені -814,34 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Вєтрова, буд. 13 літ. А, ідентифікаційний код 32767289) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Державного бюджету України (одержувач: ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача - ГУ ДКУ в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва: плата за оренду іншого державного майна) суму заборгованості по орендній платі в розмірі 10 054 (десять тисяч п'ятдесят чотири ) грн 41 коп., пеню у розмірі 814 (вісімсот чотирнадцять) грн 34 коп. та збитки від інфляції - 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн 62 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Вєтрова, буд. 13,літ А, ідентифікаційний код 32767289) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн 21 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.
4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 17.11.2011 р.