Запорізької області
17.11.11
№ 3/5009/7320/11
Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “ТАСкомбанк”, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства “Промет”, м. Запоріжжя
про стягнення боргу в сумі 70 575,00 грн.
ПуАТ АБ “ТАСкомбанк” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ПП “Промет” про стягнення з відповідача частини заборгованості за кредитним договором № КР 22-2008 від 10.04.2008р. в сумі 70 575,00 грн.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 15.11.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.
Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.
Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином -суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
В позовній заяві № 3388 від 07.11.2011р. позивач просить суд стягнути з відповідача частину заборгованості за невиконання умов кредитного договору № КР 22-2008 від 10.04.2008р. в сумі 70 575,00 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
В той же час в якості додатку до позовної заяви позивачем додано “Розрахунок заборгованості по Кредитному договору № КР 22-2008 від 10.04.2008р. укладеному з позичальником ПП “Промет” станом на 24.10.2011р. (включно)” на загальну суму 8 254 369,89 грн.
Згідно цьому розрахунку, станом на 24.10.2011р. (включно) ПП “Промет” заборгувало за кредитним договором № КР 22-2008 від 10.04.2008р. позивачу:
4 431 875,00 грн. -по тілу кредиту;
2 582 323, 72 грн. -по відсоткам;
1 240 171, 17 грн. -пеня.
Жодних розрахунків саме стягуваної суми 70 575, 00 грн. ані у позовній заяві, ані у наданому “Розрахунку заборгованості по Кредитному договору № КР 22-2008 від 10.04.2008р. укладеному з позичальником ПП “Промет” станом на 24.10.2011р. (включно)” позивачем суду не надано.
Не визначено позивачем і правові підстави стягнення заявленої суми 70 575,00 грн. та її категорію (заборгованість по тілу кредиту, по відсоткам, по пені).
Тобто, господарський суд звертає увагу на те, що позивачу потрібно надати обґрунтований розрахунок саме на стягувану суму згідно позовній заяві № 3388 від 07.11.2011р., а не надавати загальні відомості про весь борг відповідача, що існує за цим кредитним договором.
В п. 3.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду N di_501727 від 19.07.2010) значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.
За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.
На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 50-51, ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 54, п. 4 ч. 1 ст. 57, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 33 аркуші без розгляду (в тому числі оригінал платіжного доручення № 9329724 від 08.11.2011р. на суму 1 411,50 грн. про сплату судового збору).
Суддя В.М. Соловйов