03.11.2011 Справа № 5008/1331/2011
17/5008/1331/2011 12183/2011
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ренмарк”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (ТОВ „Ренмарк”) до товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000”, м. Ужгород (ТОВ „МП Груп 2000”)
за участю представників:
позивача -не з”явився;
відповідача-ОСОБА_1, представник за довіреністю
СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 11709,07 грн., в т.ч., інфляційні втрати - 2052,78 грн., 3% річних -656,29 грн. та збитки -9 000,00 грн.
Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідачем не виконано ні зобов'язання по оплаті поставленого товару всупереч умов укладеного ними договору № 118, ні рішення господарського суду Закарпатської області від 28.04.11 у справі № 5008/275/2011 за участю цих же сторін про стягнення заборгованості, яким присуджено до стягнення з відповідача у даній справі на користь позивача суму 34000,04 грн., включаючи основний борг на суму 28682,90 грн, пеню, а також інфляційні втрати включно по жовтень 2010р. та річні відсотки включно по 29.11.10, як заборгованість, що виникла внаслідок порушення зазначених договірних зобов'язань (далі - рішення суду № 5008/275/2011). Наполягає на стягненні зазначених у суті спору інфляційних втрат, 3 % річних нарахованих на відповідні суми основного боргу у період з 1.11.10 по 1.07.11 (щодо інфляційних втрат) та з 30.11.10 по 30.08.11, а також збитків, якими вважає власні витрати на юридичну допомогу по даній справі та вищенаведеній судовій справі № 5008/275/2011. Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіславши витребувані судом документи та просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі за наявними у справі матеріалами.
Відповідач письмовим відзивом та представник його у судовому засіданні письмовим заперечують проти позовних вимог з підстав наведених у відзиві. Так, у частині вимог щодо стягнення інфляційних втрат та річних відсотків заперечує, вважаючи що такі були предметом розгляду у справі № 5008/275/2011 і щодо них винесено рішення суду. У частині заявленої суми збитків заперечує проти позову, посилаючись на те, що витрати позивача на юридичну допомогу не можуть вважатися збитками завданими йому відповідачем, оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв”язку з фактом неналежного
виконання відповідачем своїх зобов”язань за іншим договором. Посилається при цьому на відповідну судову практику, зокрема, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.05 по справі № 274/3-2004.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача у справі, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та відмову в позові в іншій частині вимог.
При цьому суд виходив з наступного.
Сторони здійснювали господарську діяльність на підставі договірних відносин, за умовами яких ТОВ „Ренмарк” - позивач у справі - поставляв за накладними товари (металопродукцію) ТОВ „МП Груп 2000” -відповідачеві у справі, - який всупереч договірних зобов'язань не сплатив у повному обсязі вартість товарів, що змусило позивача звернутися за захистом своїх порушених прав до суду. Спір був вирішений господарським судом Закарпатської області у межах справи № 5008/275/2011 з винесенням рішенням від 28.04.11р., яким позов задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача 34000,04 грн., включаючи основний борг на суму 28682,90 грн, пеню, а також інфляційні втрати включно по жовтень 2010р. та річні відсотки включно по 29.11.10, припинено провадження в частині основного боргу на суму 1000,00 грн. та відмовлено у стягненні решти суми пені.
Даний позов у частині вимог щодо інфляційних втрат та 3 % річних мотивований невиконанням відповідачем рішення суду, у зв'язку з чим позивач наполягає на стягненні з останнього відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (ЦКУ) інфляційних втрат за період з 1.11.10 по 1.07.11 та 3 % річних за період з 30.11.10 по 30.08.11 нарахованих на суму основного боргу, що становлять відповідно 2052,78 грн. та 656,29 грн.
За приписами ст. 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та актами цивільного законодавства.
Стаття 625 ЦКУ передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
За наведених фактичних обставин та законодавчих приписів належить задоволити позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки рішення суду у справі № 5008/275/2011 відповідачем не виконано, присуджений борг не сплачено, що не заперечується присутнім у судовому засіданні представником відповідача. Твердження останнього про те, що зазначені вимоги уже були розглянуті судом, спростовані матеріалами даної справи, а саме: текстом рішення суду у справі № 5008/275/2011, розрахунком позовних вимог у зазначеній справі та у даній справі, за змістом яких встановлено, що предметом стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у справі № 5008/275/2011 та у даній справі є відповідні суми нараховані за різні періоди.
У частині позовних вимог про стягнення як збитків суми 9000,00 грн. сплаченої позивачем за надання юридичної допомоги по даній справі та вищенаведеній судовій справі № 5008/275/2011 належить відмовити з огляду на наступне.
Вимоги позивача ґрунтуються на долучених ним до справи договорах про надання юридичних послуг укладених 30.11.10, 14.06.11 (далі -відповідно договір № 1, № 2) позивачем як замовником послуг та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як виконавцем - про надання правових послуг, пов'язаних із стягненням заборгованості за отриману металопродукцію та штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання перед замовником з ТОВ „МП Груп 2000”(договір № 1) та про надання правових послуг, пов'язаних із стягненням перед замовником з ТОВ „МП Груп 2000” санкцій за прострочення грошових зобов'язань (інфляційні нарахування за період з листопада 2010 по червень 2011 та 3 % річних за період з листопада 2010 до моменту подання позову) (договір № 2). Умовами договорів передбачено оплату послуг виконавця у сумі 5000 грн. на протязі одного банківського дня з моменту підписання акту прийняття наданих послуг (договір № 1) та у сумі 4000 грн. на протязі одного банківського дня з моменту підписання договору (договір № 2). До матеріалів справи долучено також акт прийому-передачі від 14.06.11 юридичних послуг за договором № 1 та банківську виписку від 15.06.11 про оплату позивачем юридичних послуг на суму 9000 грн.
Суд, вирішуючи спір у цій частині вимог, приймає до уваги, що витрати на юридичні послуги за розгляд судових справ за змістом ст. 44 ГПКУ відносяться до складу судових витрат та відповідно розподіляються між сторонами за умови, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджена відповідними документами. Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПКУ витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
З огляду на наведені приписи витрати позивача на юридичні послуги, про які йдеться у позовній заяві, не можуть бути віднесені до складу судових витрат у розумінні ст. 44 ГПКУ, оскільки вони сплачені особі, статус якої як адвоката не доведено матеріалами справи.
Стягнення ж зазначеної суми витрат як збитків позивача за приписами ст.ст. 22, 623 ЦКУ суперечить наведеним нормам, оскільки цивільно-правова відповідальність за правопорушення настає за наявності установлених законом загальних правових підстав, умов: факту протиправної поведінки особи; шкоди; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. Перші три складові є об'єктивними умовами відповідальності, доведення наявності яких покладається на потерпілу особу; четверта складова правопорушення -вина -є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, що завдала шкоди. При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.
Заявлена позивачем до стягнення сума 9000 грн., що сплачена ним у звязку з одержанням юридичних послуг, не може вважатися збитками завданими відповідачем, оскільки зазначені витрати позивача не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у межах справи № 5008/275/2011 та у даній справі. Зазначені витрати не мають обов'язкового характеру та сплачені позивачем на власний розсуд, отже, також не можуть вважатися збитками завданими позивачеві відповідачем.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 2709,07 грн., в іншій частині позовних вимог - належить відмовити.
За змістом ст.ст. 44-49 ГПКУ України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічні послуги судового процесу) сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 509, 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000” (88000 м. Ужгород, вул. Собранецька, 18/2, код ЄДРПОУ 36132332) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ренмарк” (50057 м. Кривий Ріг, мкр. Гірницький, 19/87, Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 32264650) суму 2709,07 (дві тисячі сімсот дев”ять грн. 07 коп.), включаючи інфляційні втрати, 3 % річних, та у відшкодування судових витрат -81,67 грн. (вісімдесят одна грн. 67 коп.).
2. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
14.11.11
Суддя Ушак І.Г.