Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "15" листопада 2011 р. Справа № 12/5007/112/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді < Поле для текста >
судді Сікорської Н.А.
судді < Поле для текста >
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1, дов. від 05.09.2011 р. № 37
від відповідача Ярмола К.В. - голова правління.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" (м. Житомир) < В особі(назва) >
до Рихальського сільського споживчого товариства Ємільчинської райспоживспілки (с. Рихальське Ємільчинського району)
про стягнення 12766,62 грн.
Подано позов про стягнення з відповідача 12766,62 грн., з яких 1398,04 грн. - основний борг; 141,33 грн. - пеня; 209,70 грн. - штраф; 11016,55 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.
В судовому засіданні представник позивача подав письмове уточнення позовних вимог, згідно яких, оскільки відповідач провів розрахунки в частині основного боргу, тому позивач відмовляється від стягнення основного боргу та зменшує суму відсотків за користування чужими грошовими коштами до суми суми 1398,04 грн., тому просить стягнути з відповідача 141,33 грн. пені; 209,70 грн. штрафу; 1398,04 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.
Оскільки подана заява не суперечить приписам ст. 22 ГПК України, суд приймає останню до розгляду, тому спір вирішується в межах зменшених позовних вимог.
Представник відповідача щодо позовних вимог не заперечила. Повідомила про проведення розрахунків в частині основного боргу. Вказала, що причиною неналежного виконання зобов"язання є важкий фінансовий стан.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
07.08.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитер-Люкс" (постачальник, позивач) та Рихальським сільським споживчим товариством Ємільчинської райспоживспілки (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару № 174/к (а.с. 6,7), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця продовольчі товари, а покупець - прийняти товар в асортименті, кількості й по ціні згідно накладних і оплатити його на умовах цього договору.
Умовами договору сторони передбачили, що розрахунки з постачальником здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням номера і дати видаткової накладної, в протилежному випадку погашається заборгованість по першій неоплаченій накладній. Датою виконання обов'язку покупця по оплаті товару є дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.3.1. договору).
Згідно з п.3.2. договору поставки товару №174/к від 07.08.09. покупець оплачує товар, отриманий на підставі даного договору, на умовах відстрочки платежу в строки, вказані в п.3.3. цього договору.
У свою чергу, пункт 3.3. договору передбачає, що термін відстрочки платежу за товар, поставлений покупцю, становить 21 календарний день від дати поставки товару покупцю.
Остання поставка товару була здійснена постачальником згідно накладної № КР14-11684 від 07.08.2009 на суму 3798,04 грн. (а.с.12).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений йому товар виконав частково, станом на день подачі позову до суду у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за отриману продукцію в сумі 1398,04грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2011 р. після порушення провадження у справі, відповідач згідно платіжного доручення № 109 перерахував позивачу кошти в сумі 1398,04 грн., тобто на день судового засідання основний борг сплачено у повному обсязі.
За таких обставин в частині стягнення коштів в сумі 1398,04 грн. провадження у справі слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 141,33 грн пені та 209,70 грн штрафу.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Під штрафом розуміється неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.230 ГК України пеня і штраф є штрафними санкціями, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6.2. договору поставки товару №55 від 09.02.09. в разі прострочення покупцем строку оплати за товар, що вказаний в п.3.3 даного договору, він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу. Також, у випадку прострочення покупцем строку оплати товару більш, ніж на двадцять календарних днів, станній повинен додатково сплатити постачальнику штраф у розмірі 15% від суми боргу.
Перевіривши розрахунки сум пені та штрафу за несвоєчасну оплату товару, суд приходить до висновку про їх правильність.
Також, згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1398,04грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Дійсно, згідно ч.5 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).
Відповідно до п.6.7 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення строку оплати товару більш, ніж на тридцять календарних днів, що встановлений п.3.3. договору, покупець зобов'язаний крім пені та штрафу, сплатити постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. Такі відсотки починають нараховуватися з першого дня виникнення заборгованості, але на суму заборгованості, яка прострочена більш, ніж на тридцять днів.
Згідно позовної заяви відповідачу за користування чужими грошовими коштами нараховано відсотки в сумі 11016,55 грн., що є правомірним.
Однак, позивач, скориставшись своїм правом передбаченим ст. 22 ГПК України, зменшив розмір своїх позовних вимог в цій частині, тому позовні вимоги щодо стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами суд задовільняє в сумі 1398,04 грн.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати суми заборгованості не надав.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 1749,07 грн., з яких 141,33 грн. - пеня; 209,70 грн. - штраф; 1398,04 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.
В частині стягнення 1398,04 грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Судові витрати покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Рихальського сільського споживчого товариства Ємільчинської райспоживспілки, 11246, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Рихальське, вул. Мигловця,2, код ЄДРПОУ 01749763
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-Люкс" (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 188; код ЄДРПОУ 30503256
- 141,33 грн. - пеня;
- 209,70 грн. - штраф;
- 1398,04 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами
- 31,47 грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 58,18грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягненння основногоборгу в сумі 1398,04 грн. за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Рішення господарського суду вступає в законну силу в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
Повне рішення складено 21 листопада 2011 року.
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2,3 - сторонам.
< Текст >